Цей день настав — відкладати нема куди — оголошую збір на нове авто для службових потреб нашого відділення, яке поступово збільшується 🫡Вже тривалий час користуємося однією автівкою, на яку ми з вашою допомогою ставили зимову гуму, ремонтували, і слава Богу з нею все плюс/мінус добре. Але відділення масштабується, нас стає більше, а специфіка служби така, що в будь-який момент ми повинні мати можливість дістатися до будь-якої точки 🚗А водія з авто в армії не видають )))Тому ми знайшли де купити і що купити. Лишилося питання оплати. Чим швидше зберемо, тим швидше буде машина, і тим впевненіше і спокійніше (наскільки це можливо в зоні бойових дій) ми почуватимемося. Зрозуміло, що ми закинемо й свої гроші, але критично важливим є буст від тих, хто спроможний допомогти.🤝 Потрібно щонайменше 200к гривень, аби взяти нормальне авто, яке б возило нас по розбитим (і не дуже) дорогам деокупованих н.п., на які ворог досі щоденно зазіхає і посилює тиск. Авто буде повністю закривати службові та спеціальні потреби нашого відділення.🫂 Це найбільший збір, який я робив, тому мушу просити про допомогу не лише донатами, а й поширеннями. Хто хотів би відкрити допоміжну банку — пишіть мені.Банка тут.Дякую! Служу українському народові!
На що ця людина, у якої горять дедлайни, витратила ранок, спитаєте ви?А я відповім — на НАРЕШТІ створення банки з назвами книжок, в яких я не сильно впевнена. Не так давно я купувала третю шафу з думкою, що зате книги не будуть стояти на підлозі. Наївна я, в шафі вже місця нема, а книги на підлозі, на столах і в усіх шухлядах. І навіть мене вже це жахливо бісить. (Чоловіка нема вдома три тижні, підозрюю, він просто втік, щоб цього не бачити.) Але я вже зрозуміла, що спиняти потік книг, які зʼявляються у мене, я а)не можу, бо це моя робота, і б)не хочу, бо я мать його люблю себе тішити. Не хочу обмежуватись в виборі літератури, про яку вам розповідаю, і кататись клубочком в душі з пузирями з носа, бо у мене нема новинки, яку сильно хочу прочитати, я теж не збираюсь. А тому замість того, щоб перекривати приток нових книг, треба просто збільшити їх відток😏👈 Think about! Тому у мене зʼявилась банка з «Непріоритетними книгами», яким би я навряд віддала перевагу перед усіма іншими, але які все одно «хочу колись прочитати». От вони і лежать, збирають пил і мої байдужі погляди — Цирцея назбирала рекордних 433, сподіваюсь з нею розібратись якнайшвидше. Найближчим часом збираюсь знімати відео, де я читаю сторінок 50 книги, яку витягну, і вирішую — дочитувати їі чи анхолити. Оце будуть веселощі!
Трошки випала, бо у мене стався довгоочікуваний ретріт у пʼятизірковому Елісон холідей спа резорт.Подаю вам тут звітність не книжкову, а харчову, бо гортаю переважно не книги, а меню на день. Аліса дуже любить годувати людей, справжня-трушна бабуся, тільки скручену соточку в кишеню не запихає і великодушно дозволяє гуляти без шапки.З паперового у мене в руках переважно серветки, а не книжки, бо, сюрприз-сюрприз, у мене алергія на собак, про що я здогадувалась, але не знала напевно, бо Дживс гіпоалергенної породи. Проте любов Ліри коштує кожного мого чіха — хто ще вас зранку буде радісно вітати впольованою брудною шкарпеткою у пащі?!З книжкового: припхала до Аліси свій «Підземний світ», порівнюємо примітки одна одної, і це тепер мій окремий сорт читання🤌 Особливо прискіпливо я вивчаю смайлики на полях і радію, коли ми сміялись одночасно. Так цікаво підмічати, що особливо сильно зачіпило її, а мене не дуже і навпаки. Мені лишилось 250 сторінок, а поки наполегливо обробляю її взяти наступною «Веселку тяжіння» разом зі мною, оце буде інтертеймент🤘А ввечері в цьому розкішному готелі крутять кіно. Правда кіномеханік явно напідпитку, бо то ми дивимось драйвового «Скота Пілігріма» (як мантру тепер повторюю, що комікси мені не треба, комікси мені не треба), то Кубрика 63 року (ще трошки і до 7-годинного «Сатанинського танго» дійдемо), а вчора кіномеханік був втомлений, тому показав 6-хвилинну серію «Любові, смерті і роботів» про йогурт, який захопив світ. Усім задоволена, все подобається. Тільки закваска в її холодильнику тепер трохи лякає.
Набір на березневий книжковий клуб стартував! Насолодились естетикою тиші і самотності японського класика в лютому, а тепер поговоримо про глибоку і всеосяжну самотність в книзі Олівії Ленґ «Місто самоти». Це чудовий автофікшн про звʼязок мистецтва з особистим досвідом: рефлексії авторки наодинці в багатомільйонному Нью-Йорку поєднані з історіями відомих митців і їхньою самотністю вимушеною або ж добровільною. Саме з цієї книги і «1913. Літо цілого століття» почалось моє фанатичне захоплення мистецтвом, тому, якщо ви любите його, або ще ні, але хочете — це точно варто читати. На додачу до яскравих імен, ви відкриєте і неймовірні історії життя, які складно повірити, що відбувались насправді.А також традиційно з усіма бажаючими продовжуємо читати і обговорювати цикл Марселя Пруста, бо разом долати цю скелю цікавіше❤️А ще в клубі зʼявився інґліш-рідінґ-клаб, де бажаючі читатимуть разом Anna Kavan «Ice», в якій нічого не зрозуміло, але дуже інтєрєсно, і будемо разом розгадувати цей іноземний інтелектуальний ребус.У нас буде промокод на книгу, розіграш екземпляру з моїми примітками, спільний чатик, де будуть не тільки Ленґ і Пруст, а й собаки/коти, меми, полички, приколи, цілодобова психологічна підтримка і просто веселе спілкування «як у вас справи» і 25.03 о 19:00 зідзвонимось на онлайн обговорення.Є два рівня участі: Максимальний — чатик + приймати участь в обговоренні на трансляції — 800 грн (місця закінчились)Стандартний — чатик + дивитись трансляцію з обговоренням — 400 грн (є можливість сезонної підписки на 3 місяці за 1000 грн замість 1200)Для участі і з усіма запитаннями пишіть в ТГ @aaliskaaa
Ще одну сторінку мене жостко підставили……бо відправили купу книжок, які я відкрила з самого ранку. І як тепер працювати, скажіть мені?! Коли такі красотулікі дивляться прям в очі й солодко шепочуть на вушко «візьми мене»?По-перше, у нас зʼявились дві соромʼязливі класичні легенди, яких обговорюють не так активно, як всяких Кафк, але які стовідсотково варті уваги.«Великий Мольн» — єдина книга Алена-Фурньє, який помер у 27 років у Першій світовій війні, і яка зробила його класиком французької літератури. Це одна з улюблених книжок Фаулза, і він чесно зізнавався, що саме вона надихнула його на написання легендарного «Мага».А данський біолог, ботанік, який першим переклав Дарвіна данською мовою, попередник екзистенціалізму Єнс Петер Якобсен розродився аж двома книгами за життя і теж увійшов в аннали класичної літератури. Обидві книги дивним чином розкривають схожі теми — крах романтизму і дитячих ілюзій, тому читання явно не веселе, але дуже потрібне. «Мольна» вже читала, але повторення — мати навчання (а ще тітка нудьги, тому запрошую її не так часто😁)«Кечпенні» мені багато хто радив, щоб продовжити химерну атмосферу книг Джулії Армфілд. Це ще й детектив, тому має бути цікаво. «Віддана камʼяному двору» — тиха і меланхолійна історія з шорт-ліста букера 24 про монастир. Зважаючи на останні події, мене туди тягне все більше і більше, буду читати як такий собі туристичний каталог і приглядати номер з найкращим видом. Ну і полірну свій дзен маленькою філософською історією «Якщо зі світу зникнуть коти». Її вже взяв почитати Дживс, каже, що має бути якась дуже весела утопія. Подивимось.Як же хочеться відкласти всі справи і зняти марафончик із ними… уххх!
Історія про прекрасний вечір і те, як я попала на 70$Довгоочікувана книга потенційно улюбленої письменниці — це вам не жарти, а коли в ній усього лише 100 сторінок — це настільки не жарти, що аж шанобливе мовчання і зачароване тремтіння. Тому почитала її як нагороду після дуже важкого дня, такий собі аналог шматочка шоколаду, тільки шматочок шоколаду теж ввечері був. Неназваній героїні 24 роки, вона працює на посадах маленьких гвинтиків, які міняються швидше ніж тренди в тіктоці, так-сяк доглядає за матірʼю алкоголічкою, молодшою сестрою, старшим братом на цьому на щастя все. Одного разу вона вирішує провідати свого хлопця у військовій частині, дізнається, що там навчаються два чоловіка з таким самим іменем, з одним із них трапився якийсь інцидент, але то з іншим, сварка з хлопцем, дорога додому. От і тиха кульмінація твору. Беззмістовний діалог і безглузда поїздка закінчуються остаточним стиранням ідентичності, якої і так не було. Героїня не привʼязана ні до родини, ні до роботи і ми розуміємо, що ні до стосунків також. На її місце можна поставити будь-яку жінку, як буквально померлого хлопця Чольсу в частині замінив її хлопець з таким самим іменем, до речі, дуже розповсюдженим в Кореї. І оця взаємозамінність в книзі химерним чином підкреслюється повторами ситуацій, описів і підміною персонажів. Усе тут буквально перемішується, межі стираються, нічого не відділити. Герої виконують статичні ролі, коли вони вже не в змозі, їх заміняють такими самими. Персонажка деперсоналізується, емоційна апатія, економічний прагматизм, колективістська байдужість, жіноча соціальна непомітність, сюрреалізм. Творчість письменниці, яка перекладала Зебальда і Пессоа, не могла не зачіпити мене, а тому Бе Суа настільки закріпилась у списку улюблених авторок, що, хай йому грець, довелось полізти з пересадками на далекий американський амазон і замовити решту її книг аж на 70$. Мати улюблених письменників дуже дорого, не рекомендую.
Чи любите ви розглядати книжки англійською так само, як це люблю я?Якщо так, то ось вам пряме включення з найкращої книгарні в Лісабоні (і однієї з найкращих в Європі імхо) Salted books✨Минулого місяця коли я була в Лісабоні, я провела там хорошу таку годину і ледь спинила себе, щоб не винести половину книгарні. Остаточно закохалась я, коли власниця на касі спитала у нас із Оленою, що за красива мова, якою ми говоримо😌 а потім прокоментувала кожну нашу покупку: «це класна книга, я читала, а це моя улюблена, а цю буду читати наступною…». Коротше райське місце, де можна взяти щось навмання і зі закритими очима, і це точно виявиться чимось класним✨Настільки часто згадую про неї, що попросила Олену аka мою книжкову баригу🫰 пофоткать полички, коли вона там буде, щоб я чисто повитріщалась і поповнила список бажанок.Ця прекрасна людина сходила туди сьогодні же, ще й попросила у власниці рекомендацій з огляду на мій книжковий смак, і ще й купила торбу цих книжок мені😱❤️Можете теж пробігти очима по корінцях і скоріше за все зацікавитесь парою-трійкою. А коли будете в Лісабоні — обовʼязково забігайте! І якщо зустрінете Олену — обійміть міцно-міцно від мене😌
Ще одну сторінку анонсували вихід ЛЄГЄНДИ! Книги, яка точно варта окремого поста.Реальна історія вбивства родини фермерів Клатерів у Канзасі у 1959 році фактично створила такий улюблений сьогодні жанр true-crime і зробила революцію у журналістиці — це одна з найважливіших книг американської літератури ХХ ст. Автор жахнувся жорстокістю злочину і вирішив дослідити, як взагалі можливо вбити цілу родину разом із дітьми заради декількох мідяків.Для написання цього документального роману Капоте опитував свідків, брав інтервʼю у місцевих жителів і навіть зблизився зі злочинцями (найцікавіше — настільки сильно, що, подейкують, закохався в Перрі Смітта і тяжко переживав його страту. Після неї Капоте почав ізольовуватись від суспільства, тому його вплив на життя письменника інколи навіть недооцінюють). І це не тільки ретельно за 6 років і на 8000 сторінок з нотатками пропрацьована документалістика, а і майстерно написане соціологічне і психологічне дослідження, яке викликає такий вир злості та жалю, що через 14 років після читання я досі дуже чітко їі памʼятаю. А особливо той шок, коли я почала співчувати убивці, настільки добре автору вдалось його олюднити💔 як і в кожній якісній книзі США — головний злочинець тут АмерикаПісля цієї книги мені взагалі не зрозуміло, чому весь світ звеличує дрібʼязковий «Сніданок у Тіффані», якщо існує цей магнум опус у Капоте🤌
Небайдужі люди повідомили, що сьогодні моєму каналу 11 років! Без зайвої сентиментальності, скажу, що він зробив усе моє життя❤️За цей час він встиг змінити мову і повністю поміняти авдиторію — усвідомив разом зі мною мою ідентичність. Встиг поміняти власницю — бо навряд в тій соромʼязливій російськомовній і зажатій дівчині ви зараз впізнаєте мене. Там засвідчені найщасливіші моменти мого життя і зафіксовано найстрашніші. Літопис моєї свідомої декади. Майже всі мої друзі — звідти. Моя робота зараз і усі минулі роботи — звідти. Усі плани, перспективи і можливості — звідти. Майже весь мій характер, загартований критикою і публічними невдачами — звідти. Усі невпевненості, невдачі і сором вже відплакано, пережито і поховано. Тепер у мене є місце, де я можу сміливо самовиражатись і розуміти, що комусь це треба, комусь це цікаво. І ви не уявляєте, якої сили це додає — відчуття, що ти цікава людина. У мене в житті є одна глобальна вдача, те, що в мене непогано вийшло, а тому є впевненість у власних силах в усьому іншому і нема страху перед можливими майбутніми невийшломи. Що б не сталося — зі мною завжди будете ви і мій канал. У мене є місце завдяки якому я вже декілька років ніколи не відчуваю себе самотньою, бо завжди в руках тримаю доступ до величезної кількості однодумців. Я це кажу для того, щоб усі, хто хоче трошки голосніше поводити себе в інтернеті, але вагається — більше не вагався. Розсувайте лікті, плюйте на чужу думку і розштовхуйте навколишніх своїми думками і творчістю. Забудьте про страх не сподобатись — бо ви ніколи не будете подобатись всім, то нашо про цих усіх думати. Забудьте про прагнення в схваленні — ваші думки точно не будуть цікаві або зручні всім. Транслюйте себе і свої інтереси, це ж такий кайф, коли подобаєшся саме ти, з усіма помилками, недоліками і особистими думками. Блог — це майже єдина константа в моєму хаотичному непевному житті. А коли під ногами є такий міцний ґрунт — жити набагато легше. Дякую всім і кожному з вас, бо саме завдяки вам я маю все це.
ДТЕК його знає, коли я дійду до зйомки відео з прочитаним, тому ловіть звіт за січень в телеграмі😁Традиція починати рік з особливої книги доповнилась ще й особливим місцем! Грецький подорожній щоденник улюбленого письменника Henry Miller «The Colossus of Maroussi» читнувся в Греції з великим задоволенням, але не сильною увагою. Цілий рік подорожей, рефлексій про життя і спілкування з цікавими людьми. Саме такими і мають бути травелоги, бо інформацію про собори і памʼятники я і в інтернеті почитати можу, якщо захочу. А я навряд захочу😄 бо цікавлюсь не інформацією, а думками про життя, сенси і ретельне відтворення емоцій. Це все у Міллера є, тому 5⭐️, хоч він часто поводив себе як гніда, а часто як зануда😄«До маяка» Вірджінії Вулф вважається найважчою книгою авторки і недарма. Що вам розказати про твір, де сто сторінок персонажі просто сидять за столом і дивляться на вазу? Тут персонажі майже сто сторінок сидять за столом і дивляться на вазу. От. Дуже вулфівський твір, аж занадто, на мою думку, тому для шанувальників авторки, але не для знайомства. 4⭐️На Мадейрі разом із Катею хотіли шокувати португальців книгою «I Love Dick», але вийшло тільки розсмішити поляків на зворотному шляху в аеропорту. Листи мисткині та її чоловіка другу, в якого вона закохалась, були цікавими і іронічними рівно до того моменту, як вона зрозуміла, що може зробити з них мистецтво. А потім Краус накинула на себе кожушок мисткині, закусила пензлі й галопом побігла в найнудніші в світі есеї. 3⭐️«Обмірювання світу» Кельмана відволікало мене від температури і клаустрофобії в триповерховому купе. При перечитувані вона сподобалась мені не менше — гумор все такий же класний, персонажі настільки ж прекрасні, як я і памʼятала. Ідеальне розважальне читання. 5⭐️«Кільця Сатурна» Зебальда зломали мені мозок і оптимізм, але воно було того варто. Меланхолійна прогулянка Англією несподівано перетворюється в масштабний архів памʼяті військових руйнувань і занепадів імперій. Розвал, розклад, розпад, дезінтеграція. Цікаві факти про оселедців перетікають в трагедію Конґо, що перетікає в історію вигаданого друга оповідача, яка перетікає в реальну історію друга Зебальда. Все в цьому світі з усім повʼязано. Геніально. 5⭐️«Приватні обряди» стали прекрасною крапкою січня. Якась унікальна суміш виходить у Армфілд із цілком звичайних інгредієнтів: квір-стосунки, казкові референси і апокаліптичний світ розклались, як поп-ап книга і вистрілили мені унікальною атмосферою прям в обличчя, да так, що я аж розчинилась в цьому похмурому-безперестану-дощовому світі. 5⭐️ Вклоняюсь і відкланююсь.
TGLIST.COM.UA
