Бульбашки та доходи інвесторівНа початку ХХ століття почався бум автоіндустрії, кожна компанія називалась "Щось-там-моторс", якщо в назві було Motors - ти мільйонер. Потім "Tronics" бульбашка 1959-1962, так само, кожна компанія, що містила "tron" в назві Astron, Dutron, Vulcatron, Videotronics росли як не в себе. На Волл Стріт виправдовували це тим, що "this time is different", що такі компанії є новою економікою та не підлягають стандартним методам оцінки, купуйте, бо дешевше вже не буде. Через 3 роки інвестори втратили весь свій капітал.Далі "The Nifty Fifty" в 1970-х. Увага інвесторів переключилась на якість, ідея була інвестувати в 50 найкращих, якісних бізнесів США(голубі фішки типу IBM, Walt Disnay) не зважаючи на ціну. Ну і дійсно, хто буде продавати супер стабільний бізнес. Це здійняло мультиплікатори P/E до 80-90. Судьба була не минуча в 1980 всі зустріли падаючі доміношки одна за одною, хоча бізнес не змінився.Потім те саме з Біотех компаніями в 1980. Далі Semiconductors та Dotcoms. Потім нерухомість. Крипта. Електромобілі. AI. Інвестори в бульбашки часто праві, людство починало жити в новій реальності, у кожного автомобіль, а інтернет як вода та їжа, з криптою стираються кордони, але вони всеодно втрачали капітали.Малі бульбашки трапляються раз на декілька років, великі раз на 10. Мега бульбашки десь раз в 40. І постає питання, якого фіга, ви забули як було? А все просто за 40 років повністю стирається памʼять і не залишається тих, хто б розказав новим інвесторам про забуте минуле.Фундаментал