Найдавніше писемне джерело дослідження міфології комі - «Житіє Стефана Пермського» (15 ст.). З нього ми дізнаємося про розвинену демонологію цих фіно-угорських племен, про шанування священних дерев, культ Світил, священних тварин, води і вогню.Згідно з етногенетичним міфом, комі походять від братів Остіяса та Ош’яса (пор. з міфами багатьох індоєвропейських народів, у яких народ походить від Двох Божественних або напівбожественних/героїчних братів, найвідоміший приклад - римські Ромул і Рем), які правили численним народом у міфічні часи достатку, коли "не потрібно було ні орати, ні сіяти". Вони мали приносити людські жертви Віщому Богу Смерті Йомалю і за відмову від жертвопринесень були вигнані в ліси коршуном, чиї крила видавали грім, а дзьоб вивергав полум’я: скинувши перо, коршун створив гірський хребет, який перегородив комі шлях до батьківщини. Предками комі також вважалася чудь, народ, що пішов під землю в давні часи. Легенди комі-пермяків зберегли уявлення про культурного героя Кудим-оша, першого коваля: він, як і Пера-богатир та інші, виступає захисником комі від ворогів і чудовиськ.ЯВ