Індуїсти та буддисти знають також Явлення Віщого Бога Смерті - Змієбога, Царя Асурів, Якого називають Раху. Ми вже писали про відомий арійському населенню Шрі-Ланки дуалістичний космогонічний міф, де Раху - Темний Творець, а Вішну - Світлий.У давній традиції тибетського буддизму (Ньїнгма) Раху (Рахулу) шанують як Захисника навчань «розкритих скарбів» (терма). У буддійській іконографії Його зображують з нижньою частиною тіла нага та верхньою частиною тіла з чотирма руками, дев'ятьма головами, прикрашеними тисячею очей. Посередині живота знаходиться один Гнівний Лик.Обличчя на животі, череві, насправді є обличчям і головою Рахули. Дев'ять голів, зображених вище, — це дев'ять планет, які Змієбог Рахула затьмарив, або, радше, буквально проковтнув, з'їв, і тепер символічно з'являються на його власному обличчі та ненаситному роті - Одвічно Пожираючому Зеву Безодні. На вершині всіх голів знаходиться голова чорного крукаУ Пуранах описується, що під час Пахтання Молочного океану між девами та асурами зав’язалася битва за володіння отриманою амрітою - Божественним напоєм. Коли асури заволоділи амрітою, деви звернулися по допомогу до Вішну, Який прийняв форму Мохіні — дівчини незвичайної краси. Відволікши асурів, Мохіні вкрала у них амріту і роздала її девам, які змогли відчути небесний напій (пор. з міфом про Мед поезії). Тоді Раху прийняв вигляд деви, маючи намір таким чином випити нектару. Однак, Сур’я (Сонце) та Чандра (Місяць) впізнали самозванця і повідомили про нього Мохіні. Раху почав пити амріту, але перед тим, як Він зміг проковтнути її, Мохіні відрубала Йому голову. В результаті, вже торкнута нектаром голова Змієбога стала безсмертною і перетворилася на місячний вузол Раху, який, бажаючи помститися Сонцю та Місяцю, іноді поглинає Їх, викликаючи таким чином сонячні та місячні затемнення (пор. з міфом про викрадення Світил Велесом у балто-слов'янській традиції та семантично тотожним міфом у тюркській і ведичній релігіях).ЯВ