Христос і самарянкаРаз Христос побачив зранку в полі самарянку:До криниці молодиця вибралась із дзбанком."Помогайбі, чоловіче, мандрівнику Божий!" -"Тобі також, молодице, нехай Бог поможе!Чи далеко воду носиш в широкому полі?Може, й сама жито косиш? Не послав Бог долі?..." -"Раз питаєш, мабуть знаєш, Господня людина…Не минула й мою хату нещасна година.Марнувала красне літо, толочила жито, Люди в полі снопи в'яжуть - а мені закрито.Колоски збирають діти, лоскочуться п'яти,А у мене (де подітись?) знов чужий, вже п'ятий…" -"Добре робиш, що не криєш, Господь усе знає,Що сльозами нині сієш - повік не минає.Мине літо, й косовиця, чуєш, молодице?А ти носи добрим людям цілющу водицю!" -"Так і роблю: кожен ранок молю Бога й прошу,Набираю води в дзбанок і усім розношу.Всім, хто косить, хто снопує, всім, хто Бога чує,Всім бійцям на полі бою, де ворог лютує.Я цілющою водою змию піт із кров'ю,Напою їх чистотою, Божою любов'ю,Хай Господь зцілить їм рани. Добре роблю, пане? Хай з цілющою водою мир святий настане!" -"Ця вода й рани загоїть, і силу потроїть,І від неї кожне військо перед вогнем встоїть.Носи воду, цим спасешся, і спасеш багато,Буде й бійцям Перемога, й на душі свято!"… Ходить Бог по Україні, зцілює, втішає,Всіх, хто має чисту віру - в біді не лишає.А та віра - як водиця, треба щодня пити,Щоб із Богом, як годиться, во вік віків жити.©Архимандрит Пафнутій (Мусієнко)