"Ні! Цей народ із крові і землі я не відам нікому і нізащо!" Микола ВінграновськийНі! Цей народ із крові і земліЯ не віддам нікому і нізащо!Він мій, він я, він — світ в моїм чолі,Тому життя його і ймення не пропащі.Ви чуєте? Це мій народ — як сіль,Як хрест і плоть мого життя і віку,І тому доля моя, щастя, більЙому належать звіку і довіку!У битві доль, політик і системМої набої — у його гарматах.Я не слуга його, я — син його на чатах,Я — син зорі його, що з Кобзаря росте.Я — син його по крові, і кісткахІ по могилах, і по ідеалах.Не вам з оскіпленими душами в забралахЙого звеличувать в фальшивих голосах.Я — формаліст? Я наплював на зміст?Відповідаю вам не фігурально— Якщо народ мій числиться формально,Тоді я дійсно дійсний формаліст!Та де вже дінешся, раз мир заколосивПустоколоссям вашим в сиві ночі,Жаль одного, що в леті до красиНароду ніколи і плюнуть вам у очі!Ні! Мій народ не дим, не горевіз,І я не дам його по брехнях і по кривдах,Я не пір’їна в гордих його крилах,Я — гнівний меч його, що від Дніпра до звізд!Натхнення Пафнутія