Padre Poltava

#Маршрутка_на_ТополькиОстрівці адекватності і калюжі абсурдуЦього тижня Полтава нагадує футбольне поле: одні забивають голи, інші — лише м’ячі у власні ворота.⚽ Футбол у плюс.СК "Полтава" перемогла "Верес", а "Ворскла" у Першій лізі розгромила ЮСКА. Можна сказати, що цього разу м’яч таки покотився у правильний бік.👩‍🏫 Про тих, хто справді важливий.Депутати виділили гроші на оплату асистентів для дітей з особливими освітніми потребами. Діти зможуть легше пристосуватись, а ми вкотре переконуємось: якщо хочуть — можуть.🏠 Квартири для захисників.Двом родинам УБД вручили ордери на житло. Повільно, але наші Герої отримують свої куточки, а не лише пафосні промови.🎨 Дизайн-код у відбій.Інститут розвитку міста скасував конкурс, умови якого «дивним чином» підходили під одного переможця. Ось і виходить: якщо підняти шум — навіть ручні конкурси зникають, наче бульбашка у калюжі.🗑 Майданчики для сміття.Керманичі вирішили облаштувати нові дизайнерські місця для баків. Свої дизайнер, свої бюджети, свої відмивання. Але знайшлись ті, хто нагадав: у воєнний час такі «проєкти» — як банкет під час пожежі.🚧 Дороги у старостатах.На ремонт дали 15 млн із потрібних 100. Пояснення просте: без відкатів нема сенсу, можна й не робити. Старостати почекають… або розчиняться у багнюці.🪢 Острівець адекватності.Михайло Деркач від «ЄС» став новим членом виконкому. Побажаємо йому не потонути серед місцевого болота.🚋 Валідатори часу.У тролейбусах тестують стаціонарні валідатори. Мали працювати рік тому, але тест — наше все. Соціальні картки ще треба зробити і роздати. Тож за темпами — років через десять поїдемо «по-європейськи».🌿 Кінець літа — без кінця проблем.Амброзія росте, дороги сиплються, борги Водоканалу висять. Восени знову будемо ловити години, коли з крана тече вода.Полтава, тримайся.Бо, як у футболі: іноді єдиний шанс виграти — не дати себе повністю обіграти.

Коли вже й надія вмерлаЄ момент, коли ти більше не чекаєш. Не тому, що розчарувався у Бозі — а тому, що звик жити без відповіді. Молився, просив, ішов за Ним, навіть тоді, коли мовчання ставало гучнішим за обіцянки. І десь у глибині здавалося: “Мабуть, це не для мене”.Авраам пройшов через це. Він залишив рідний дім, ішов за голосом, якому повірив. Він воював, рятував, жертвував, дякував — і залишався без найголовнішого, без бажаного, без обіцяного.І одного разу, коли Бог знову заговорив про “нагороду”, він зважився сказати:“Що Ти даси мені? Я йду бездітним…”Це вже не прохання. Це крик із самого дна серця. І от саме тоді — коли людина не тримається за своє бажання, але все ще тримається за Бога — відбувається те, що змінює історію.Бог виводить Авраама під зорі і каже: “Так буде твоє потомство”.І вперше Писання каже: “І він увірував Господу” — не в обіцянку, а в Того, Хто обіцяє.Можливо, саме цього ми боїмося: що треба відпустити свою надію, аби отримати те, заради чого йшли.Бо чудеса приходять не тоді, коли ми їх викликаємо, а тоді, коли ми вже не маємо сил їх чекати — але все ще залишаємося з Ним.

100 шансів врятуватись — це вже є. Тепер зробимо більше.Аспірин-2 — це не магія і не броня від Бога. Це просто ще один шанс. Один із тих, що можуть урятувати життя. Як шолом. Як бронежилет. Як авто з РЕБом. Один із тих, що ти тримаєш при собі, сподіваючись ніколи не використати — але дякуєш, коли спрацював.По суті - це детектор Мавіків. Надійний. Зручний. Широкого діапазону. Зрозумілий навіть у стресі. І так, щоб працював із push-повідомленнями прямо на Андроїд.Це Аспірин-2.Він не гарантія. Але він чує. І він попереджає.Перша партія — 100 штук — уже готова. Йде на передову. Але ми могли б зробити більше. Набагато більше.Якби не санкції проти Петра Порошенка, якби не обмеження, якби не ті, хто хоче, щоб ми не допомагали.Але попри все — ми зробили 100.І зробимо ще. Якщо гуртом.💳 Приват24: 5169 3305 3948 0845💳 МоноБанка: https://send.monobank.ua/jar/5QZhma2F8k💳 Інші банки: 5375 4112 1895 1692🌐 USDT (TRC20): THXQSYA2s1bKRBgqQaPjgHqW77834GmuDX🌎 Всі реквізити: https://spgr.org.ua/uk/donate/📦 Форма для замовлення на своїх/підрозділ:https://forms.gle/bhhfZRjfezZkzE657P.S. Наступна партія — за два місяці. Але ми можемо замовити її вже зараз.Тільки разом. Тільки якщо не здамося.

Зі святом Преображення Господнього! Ісус Христос бере трьох учнів на високу гору — і там, у тиші, далеко від натовпу, відбувається щось, що перевершує розуміння. Звичайний погляд не витримує цієї яскравості: Його обличчя — як сонце, одяг — як світло.Але важливо, що не лише Він змінився. Цінно те, що ми змогли побачити, Яким Він є. І Якими можемо бути ми самі.Преображення — це не разовий акт. Це поклик. Це метаморфоза, до якої запрошений кожен. Не втекти від світу, а пройти його наскрізь із серцем, сповненим світла.Бо Христос — не лишається на горі. Він сходить униз — до потребуючих, зранених, атакованих, до тих, хто бореться. І приносить із Собою світло, яке сильніше за темряву.Як колись світло Фавору освітила Петра, Якова й Івана — так сьогодні Господь хоче просвітити кожного з нас. Григорій Палама довів: це світло — не образ, не метафора, а Бог Сам, явлений у благодаті. І кожен, хто хоч раз торкнувся цієї благодаті, вже ніколи не зможе задовольнитись суєтою.Тому, в це свято, парафіяни, бажаю вам не просто відчути світло.А стати світлом.Стати тим, кого Господь побачить — і просвітить.Щоби кожен наш маленький вогник став сяйвом для тих, хто поруч.З Преображенням!Нехай кожна мить нашого життя веде нас туди, де світло не створене, але вічне. Туди, де вже чекає Господь.У сяйво несотворенного божественного світла.

#Маршрутка_на_ТополькиЦе Полтава, дитинко. Тут або смійся, або плач. Іншого не дано.🧒 Дякуємо ЮНІСЕФ — наші інклюзивно-ресурсні центри отримали сучасне обладнання.Тобто, поки Київ не бачить, на дітей ще можна виділити щось корисне.А от далі — як завжди: фотозвіт, подяка, забули.💸 8,5 млн грн — на лікування, відновлення житла та мобілізованим.Виділив виконком.Це непогано.🇺🇦 Алею Героїв доповнили 75 новими щитами.150 полеглих.Тиша.Пам’ять.І лють, що поруч із цими фото — міська реальність, у якій живі все ще не стали пріоритетом.🛡 Мобільні укриття планують ставити. Особливо там, де єдине укриття досі — це молитва.Коли почнуть? Після наступної трагедії.Бо швидше фото, ніж бетон.🚧 Безбар’єрний маршрут досі існує лише в уяві та презентаціях для Києва.Там вірять, тут — втирають.Головне — не результат, а вчасно замазати тріщини, поки приїде перевірка.🦟 Хвороба Лайма розповзається.Місто — в зеленій облозі.Не трава, а амазонські джунглі.Поліція розбирається з тендером, де покісом займалася... майстриня шугарингу.Волосся — нуль. Трава — по коліна. Кліщів - валом.📸 Блогер Пархоменко настільки увійшов у роль, що аж трохи прибрали у дворах.Ще трохи — і з’явиться рубрика: "Пархоменко рекомендує" з фото ям до і після.Інші керманичі підхопили моду — тепер у нас політика = влоги з драбин і лопат.Хоча з іншими ідеями якось не дуже: продуктові набори для лікарів.Хліб, гречка, піар. Партія регіонів.🧾 Два роки Ямщикова — в.о. мера.А звіту — як води в крані після відключення: всі чекають, а його нема.Зате обхід міста — щотижня.💡 Міськрада планує закупити 5 тисяч LED-світильників на 30 мільйонів.Тому що парти у школах можна здирати лаком, транспорт сиплеться, підлітки тиняються в TikTok,а ліхтар — це інвестиція.У відкат.Світла буде багато. 🎸 Петиція про перейменування вулиці Короленка на Оззі Озборна — набрала голоси.І це навіть не сюр, це Полтава.Особисто я за.Але якщо вже ламати систему — перейменуймо щось важливіше.Хоча б вулицю отого, прости Господи, «ротом-співака» Кузьми.І так щотижня.Те, що можна виправити — перетворюється на привід для селфі.Те, що болить — просто ігнорується.Те, що хочеться змінити — ще тримається. Бо ми ще тут.Полтава — жива. Але як довго ще на автопілоті?

Свято Маковеїв: квіти, кров і свободаСьогодні ми згадуємо братів-мучеників Маковеїв. Їх стратили, бо вони відмовились зректися своєї віри, свого народу, свого Закону. Вони не погодились "стати як усі", не прийняли облудного "спільного блага" від імперії, яка несе «щастя» залізною рукою.І знов священна історія стає такою українською.Як і тоді, сьогодні на нашій землі – війна. І знову імперія приходить до нас зі своєю "правдою", "миром", "єдиним народом". Знову тиск, пропаганда, терор, і навіть спроби знищити дітей. Але є те, що сильніше за страх. Це – вірність. Свобода. Любов. Жертва.1 серпня — не просто день освячення квітів, маку та меду. Це день, коли ми згадуємо: квіти ростуть там, де земля полита кров’ю тих, хто стояв до кінця.Так само і сьогодні – квітами прикрашаємо могили героїв, квітами зустрічаємо живих захисників, з квітами молимося про перемогу.Нехай освячені квіти стануть символом нескореного духу, пам’яті та майбутнього розквіту нашої землі.А наша боротьба — як у Маковеїв — не за “своє”, а за святе.Дякуємо Господу і ЗСУ за ще один день Свободи.Слава Україні!Слава героям!

#Маршрутка_на_ТополькиВсе на своїх місцях. Навіть якщо місце — руїна.🇺🇦 Наші вдома.З полону повернулись ще тисяча захисників.Серед них — важкопоранені.Вони пройшли пекло, а тепер — знову вдома.Над міськрадою підняли чорно-білий стяг —не заради пафосу, а як тінь тієї болі, що все ще поруч.Живі — пам’ятають. І чекають на тих, хто ще там.⚽ Нові спортмайданчики у трьох школах.Не дякую владі — дякую волонтерам із Дніпра, які знайшли 7 мільйонів на дітей у Полтаві.Бо коли чиновники звітують, благодійники діють.А діти просто хочуть грати, а не виживати.⛲ Чудо-літо.Фонтан у Шевченківському парку запрацював. У середині літа.Ну, як «запрацював» — напевно, хтось випадково натиснув кнопку.Але хоч щось ожило, окрім бруду та байдужості.⛑ Домедична допомога — через три роки.Нарешті працівників міськради та вчителів навчатимуть, що робити під час обстрілу.Бо три роки війни — то надто короткий строк для реагування.Але не дякуємо. Просто зітхаємо.🎪На Спаській крафтовий ярмарок.Вхід платний. Участь — 3000 грн.Полтавський ярмарок по-полтавськи: і торгівля, і плата за ппрохід по вулиці. Тому й не дивно, що назбирали мало грошей на ЗСУ.Такий собі крафт від дерибанщиків.🎨 Дизайн-код міста.Проводить Інститут розвитку. Конкурс чесний, як декларації чиновників.Вимоги — кандидати наук зі стажем 20+ років.Очевидно, що дизайн нам потрібен не міський, а феодальний.Переможе потрібний. Інші — заважають прозорості.🔌 Зарядка для Пархоменка.У міськраді знайшли цапа-відбувайла — хтось підзарядився від податків. І, звісно, це був зовсім не власник авто.Скандал. Розслідування. Ім’я винного з’ясоване. І це не Валерій. Ну все, бюджет врятований.🎥 Тим часом…Блогери бігають по дворах із "записником добрих справ".Керівники готуються до сесії. Сесія — до дерибану.Полтава — до руйнації.🎗️ А війна триває.Із кожним днем ця маршрутка скрипить гучніше.Але хтось ще тримає кермо.А хтось — пам’ять.

27 липня — день великомученика і цілителя Пантелеймона.Святий Пантелеймон — не лікар з сімейної амбулаторії.Він — Цілитель. І це важливо не плутати.Він не «дає здоров’ячко», як люблять писати в коментарях під іконками.І не виписує знеболювальне через акафіст.Святий Пантелеймон — як і сам Христос — лікує глибше.Він не дає направлення до спеціаліста — Він збирає людину докупи.Бо головна проблема не в печінці й не в суглобах, а в розірваності серця.Гріх — те, що рве нас на шматки.Благодать — те, що зшиває.У мові Царства Божого слово "здоровий" — не про аналізи.А про цілісність. Про єдність душі й тіла.Про людину, в якій думки не воюють із вірою, гріх не править серцем, а тіло — не біжить поперед духу.Можна мати ідеальний тиск — і бути зруйнованим.А можна бути пораненим — і бути цілісним, спокійним, люблячим, живим у Богові.Тож не біжімо до Бога по таблетку.Біжімо — по нове серце. По примирення. По сенс.А здоров’я… прийде, як наслідок.Святий великомученику і цілителю Пантелеймоне,моли Бога за нас — щоби ми стали цілими.

📚 Благодійна книжкова лотерея на підтримку ЗСУ!Купуєш шанс — рятуєш життя.Вже багато років "Справа Громад і Фонд Порошенка позбавлені доступу до телебачення. Усе — через інтернет, соцмережі та ваші донати. Саме так ми збираємо допомогу, купуємо дрони, пікапи, оптику і ще багато чого — усе для наших захисників.Цього разу ми разом із друзями-блогерами та письменниками оголошуємо благодійну лотерею, де розігруємо унікальні книжки з автографами авторів!📖 У лоті: Дмитрик Вовнянко — "Третій вибір Мазепи", "Пташники".Олексій Петров — Кава з присмаком попелуТамара Горіха Зерня — "Доця", "Принцип втручання", "Шептуха".Валерій Прозапас — "Хроніка революції, війни та реваншу". 💔 А також: «Військовий непотріб». Василя Паламарчука — героя, депутата від «Європейської Солідарності», який віддав життя за Україну🎁 Усі книжки — з автографами авторів!🎥 Розіграш у прямому ефірі 28 липня о 14:00 на YouTube-каналі "Справи громад"💸 Усі зібрані кошти — на допомогу ЗСУ, як завжди.Посилання на лотерею:https://shop.spgr.org.ua/blahodiinyi-rozyhrash-31/?fbclid=IwY2xjawLvJ5FleHRuA2FlbQIxMQABHpVZu-pfHl_QgHkWOrQo6XR2DGgdWD2foSXPV1bNMkHDNb_wXzaWWL5OGbkU_aem_beLKDt7ubVaCLg9FhDqkmAНе пропусти шанс отримати круту книжку — і допомогти тим, хто нас боронить.Бо кожен донат — це постріл у бік ворога.

#Маршрутка_на_ТополькиВсе добре. Просто все розвалюється.🛠️ Почнемо з прогресу.У Полтаві стартувало будівництво безбар’єрного маршруту.Тобто поки що адаптують тротуари.Це не жарт — просто за довгий час щось роблять не для чиновницьких піар-роликів, а для людей.Тих, хто не може перестрибувати бордюри на візку.Тих, кого зазвичай не помічає жоден «обхід міста».Тих, кому потрібна не «картинка», а нормальний тротуар.Цілком можливо, що до кінця проєкту у нас буде безбар’єрне все — бюджет, управління, мораль. Але це не точно.🐾 ЛапкоФест: безпритульні тварини — стерилізовані, вакциновані, з надією в очах — шукали родину. І знаходили. Завдяки "Праву на життя" і "Солідарній молоді Полтавщини". Люди приходили не дивитись, а забирати. Любов у спеку — теж порятунок.🏛 Призначили новий уряд.Замість довгоочікуваного українцями справжнього уряду національної довіри вчергове переставили ліжка в борделі.Гречка у новому пакуванні. Час усе розставить, як мінімум — по деклараціях.🚦 У Полтаві ще чотири світлофори заговорили.На повному серйозі.Техніка комунікує краще, ніж чиновники.Можна уявити, як світлофор каже: "Увага, попереду яма і безнадія".🌳 Тим часом хлопчика, на якого впало дерево, перевели до обласної лікарні.Грошей дали — трохи.А от відповідальності — нуль.Тиша. Спокій. Ритуальне «все під контролем».Контролю, як завжди, немає. Але звітність — блискуча.Дитина — зламане життя.А у всіх інших — «все гуд».🚶‍♂️ Обхід міста перетворився на улюблене хобі.Керівники ЖКГ гуляють, милуються, вдихають аромат зламаних лавок.Добре, що "обходчики" хоч іноді бачать ями і сміття.Але бачити — ще не означає робити.У Полтаві між "помітити" і "зробити" пролягає глибокий рів з відкатами.🎥 Кандидати тим часом живуть у своєму світі. В них вже вибори.Зйомки, вітання, святкові ролики, а потім знову зйомки.Рутина така, що будь-який актор би зламався.Але наші герої — тримають роль.Головне — гарно виглядати, поки місто сиплеться.Місто втрачає надію на нормальне життя.Не тому, що війна. А тому, що нічого не міняється.Тротуари, світлофори, чиновники — все робиться або заради відео, або після трагедії.Але ми ще живі.Ми ще бачимо.І ми ще здатні переписати цю історію.