П'ятидесятниця — це завершення того, що почалося у Втіленні Христа і здійснилося через Хрест, Воскресіння та Вознесіння.Людина розділила себе з Богом.Людина розділила душу і тіло.Люди розділилися між собою.Світ розпався на безліч ворогуючих частин.Христос у Своєму Втіленні починає збирати все це воєдино. На Хресті долає смерть. У Вознесінні вводить людську природу в саме життя Трійці.А в П'ятидесятницю Дух Святий робить цю перемогу доступною кожному з нас.Святий Дух — це не просто сила чи енергія. Це Сам Бог, Який входить у людину і робить її причасником Божественного життя.Тому П'ятидесятниця — це не лише народження Церкви.Це відновлення справжньої людяності.У Вавилоні люди прагнули єдності без Бога. Хотіли збудувати вежу до неба власними силами. Результат — змішання мов і розділення.У П'ятидесятницю відбувається протилежне. Люди залишаються різними. Апостоли не починають говорити однією мовою. Українці залишаються українцями, єгиптяни — єгиптянами, римляни — римлянами, німці - німцями, але всі починають розуміти одне одного в Дусі Святому.Єдність не знищує різноманіття.Навпаки, любов робить його можливим.Це один із найглибших законів буття: гріх створює змішаність і хаос, а благодать створює єдність без поглинання особистості.Тому свято Трійці — це не просто згадка про подію двотисячолітньої давності.Це свято людей, які нарешті починають розуміти одне одного.Свято подолання самотності.Свято кінця Вавилону.Свято народження нового способу існування, коли людина живе вже не своєю маленькою замкненою волею, а самим життям Бога.П'ятидесятниця — це день, коли Бог перестає бути лише предметом віри і стає повітрям, яким дихає людина.Коли вогонь сходить не для того, щоб спалити світ, а щоб запалити серце.Коли Дух Святий приходить не зробити нас сильнішими, успішнішими чи впливовішими, а щоб навчити нас найважчого мистецтва у Всесвіті — бути єдиними, залишаючись собою.