Padre Poltava | В якійсь іншій реальності я б, мабуть, уже відкрив пиво, затарився поп...

В якійсь іншій реальності я б, мабуть, уже відкрив пиво, затарився попкорном і з насолодою дивився нову серію блокбастера під назвою «Тупий та ще зеленіший», і навіть, можливо, сміявся б у правильних місцях.Але в моїй реальності — гинуть люди.Не метафорично.Насмерть. Від ракет. Від дронів. Від хвороб.Від чужої тупості, байдужості й продажності тих, у кого ми всі опинилися в заручниках.І тому не виходить сидіти з попкорном.Не той жанр. Не той екран. Не та ціна...Але перед потоками води Святого Духа не встоїть жоден камінь байдужості.Рано чи пізно — розмиє. Розколе, змиє всю цю бутафорію "нормальності".З цією владою в мене розбіжності.Естетичні — бо потворність не стає красою від кількості лайків.Ідеологічні — бо брехня не стає правдою від повторення.І релігійні — особливо релігійні, бо вони будують культ середньостатистичної пересічної нікчеми і називають це смиренням.А я малюю ікону Христа.Грубо.Широко.Не для музею — для життя.Водимий Духом. Черпаючи силу у світлі Фавору.Розрізаючи тканину ветхого буття скальпелем Слова.Змішуючи фарби із серця веселки з мовчанням, у якому говорить Бог.І знаєте, що найсмішніше в цьому всьому?Їм здається, що це вони сильні.Що це вони контролюють.Що це вони пишуть сценарій.Але історія вже не раз показувала:коли Бог входить у кадр — всі їхні сценарії закінчуються.Хто може встояти перед моїм Творцем?