#Маршрутка_на_ТополькиВишиванка, шугарінг і зарядка. Полтавський тріатлон.Минулого тижня Полтава вирішила об'єднати патріотизм із вигадливим підприємництвом, а бюджет міста — з особистими доходами чиновників.Вишиванка як дзеркало. Хто що бачить — те й демонструє.У Ліцеї №10 на День вишиванки — благодійний ярмарок. Вареники, рушники, бабусині реліквії, щирість, учнівські очі, які ще не втомились від політики. Батьки готували, вчителі підтримували, депутати ЄС долучилися не з гаслами, а зі справами. Красиво, тепло, правильно.Так виглядає спільнота, яка хоче допомогти, а не лише сфотографуватись.А в той самий день у пологовому — офіційна делегація у вишиванках прийшла вітати породіль.Після пологів, у стані виснаження, коли жінці потрібен спокій, — натомість об’єктив, листівка, “усміхніться, це ж красиво”.Так виглядає візуальний колоніалізм для PR-у.А от черлідери Полтави — молодці.Призові місця на чемпіонаті України — це круто. Але чи компенсував їм хтось поїздку? Бо на фото з дітьми прилаштувались уже всі — від тренерів до депутатів. А от на фінансування — як завжди, обітниця мовчання.Шугарінг.У Полтаві тепер це не лише про косметологію. Це — спосіб заробляти на косінні трави. За 10 мільйонів гривень майстриня шугарінгу буде косити газони в Полтаві. Можливо, слід включити до тендеру ще епіляцію совісті? Бо у деяких управлінців надто позаростала вона.Зарядка.Може так статися, що комунальна розетка погубить політичну кар’єру кандидата на посаду міського голови. Полтава. стане в авангарді політичної утилізації через USB.Кажуть, що за всім маячить призрак Офісу президента, бо прибирає конкурентів. А в.о. голови ВЦА Когут не витримує тиску і періодично дихає в мішок для дихальної гімнастики.Інше по дрібницях, але з глибоким змістом:В Сонячному парку спиляли дерево. Одне. Не знаю добре це чи погане.У Ліцеї №26 майже закінчили ремонт їдальні. Але хтось не витримав і дозаказав коригування проєкту на 250 тисяч. Бо яка ж їдальня без дорогої документації?Пам’ятний знак "1100-річчя Полтави" ремонтували бюджетно. Офіційно — 53 тис. грн. Реально — КП "Декоративні культури". І це, до речі, теж лайфхак: як бути при владі й підрядником водночас.На Леваді йдуть обіцянки. Не прибирання Прирічкового, а родинне свято: каша, кава, галушки. Без каші — нікуди. Бо коли бюджет уже не дає, гречка — на всі часи і всілякі вибори. Але місто живе. Живе між варениками і вкраденим струмом, між черлідингом і політичними зарядками, між безбар’єрністю в документах і бар’єрами для здорового глузду.Якщо десь в нашому дурдомі ще залишилось світло — значить не все втрачено.