Новини м. Обухів [Підслухано]

🏊‍♀️ В ОБУХОВІ ПРОВЕЛИ ВІДКРИТУ ПЕРШІСТЬ МІСТА З ПЛАВАННЯ СЕРЕД ДІТЕЙ 4 квітня в басейні ДЮСШ м. Обухів відбулася "Відкрита першість з плавання пам’яті мерів міста Обухів Володимира Мельника та Олександра Левченка".Змагання об’єднали понад 200 учасників із різних міст Київської області: Борисполя, Білої Церкви, Вишгорода, Василькова та Обухова. Обухівські плавці показали високий рівень підготовки та здобули низку призових місць:🥇 Біла Марія - 1 місце (50 м брас);🥇 Колісніченко Анастасія - 1 місце (100 м брас), 3 місце (200 м комплекс);🥇 Спицька Варвара - 1 місце (100 м батерфляй), 1 місце (200 м комплекс);🥈 Болдирева Анастасія - 2 місце (50 м вільний стиль)№;🥈 Гнатенко Гліб - 2 місце (100 м батерфляй);🥈 Андрійчук Поліна - 2 місце (100 м на спині);🥉 Дерюгін Михайло - 3 місце (50 м брас);🥉 Марчук Дар’я - 3 місце (100 м на спині).Підготовку спортсменів забезпечили тренери-викладачі: Лілія Карась, Елла Іванова та Артем Данилюк.Переможців та призерів змагань нагороджено статуетками, медалями та дипломами.Турнір став не лише даниною пам’яті видатним тренерам, а й гарною можливістю для юних спортсменів продемонструвати свою майстерність та спортивний характер.Спорт і Молодь Обухів

Обухівська громада попрощається з Героєм Володимиром ПолегенькимОбухівська громада з глибоким сумом повідомляє про втрату ще одного захисника України — Полегенького Володимира Васильовича, солдата, майстра відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів мотопіхотного батальйону 118-ї окремої механізованої бригади.Володимир був мобілізований на військову службу влітку 2022 року. Відтоді мужньо та самовіддано виконував свій військовий обов’язок, захищаючи незалежність і територіальну цілісність України.30 березня 2026 року він загинув як Герой під час виконання бойового завдання в населеному пункті Оріхів Пологівського району Запорізької області.Церемонія прощання з Володимиром Полегеньким відбудеться 6 квітня 2026 року о 12:00 на його малій Батьківщині — у селі Германівка. Там же наш Захисник знайде свій останній спочинок.Обухівська громада висловлює щирі співчуття мамі Валентині Іванівні, сестрі Надії, доньці Вероніці, цивільній дружині Марії та її доньці Софії, племінницям Анастасії та Юлії, усім рідним, близьким і побратимам.Розділяємо ваш біль і сумуємо разом із вами. Світла пам’ять про Володимира назавжди залишиться в наших серцях. Вічна шана і вдячність Герою.Хто матиме бажання приїхати з м.Обухів на прощання з Володимиром в Германівку. Буде автобус. Він чекатиме всіх бажаючих починаючи з 10:30 біля Церкви Святої Богородиці,біля третьої школи. Там буде проходити служіння після нього їдемо відразу в Германівку.

ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЮ!Обухівська громада з глибоким сумом повідомляє про непоправну втрату — загибель нашого Захисника, солдата Волошина Віталія Володимировича.Віталій Володимирович служив майстром екіпажу безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних авіаційних комплексів 20-ї окремої бригади безпілотних систем «К-2».Він до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та українському народові.20 березня 2026 року, виконуючи бойове завдання із забезпечення оборони України, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації, воїн загинув внаслідок ворожого дрону в районі населеного пункту Оріхів Запорізької області.Його життя обірвалося у боротьбі за свободу і незалежність України. Він віддав найцінніше — своє життя — за мирне майбутнє кожного з нас.Прощання з Героєм відбудеться 26 березня 2026 року о 12:00 біля Міського будинку культури мікрорайону Яблуневий.Поховають Захисника на старому кладовищі Снігирівське.Обухівська громада висловлює щирі співчуття рідним і близьким загиблого:мамі — Ользі Олексіївні, дружині — Руслані, брату — Валентину, сину — Давиду, двоюрідним братам — Вадиму та Олегу, усім рідним, друзям і побратимам.Світла пам’ять про Віталія назавжди житиме в наших серцях.Схиляємо голови у скорботі та вдячності.Вічна пам’ять і слава Герою!

Світлій пам’яті ГерояЗ глибоким сумом та невимовним болем повідомляємо про тяжку втрату — загибель захисника України, молодшого сержанта, стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 67-ї окремої механізованої бригадиЮрія Анатолійовича Демиденка.Він загинув 23 листопада 2025 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Березове Синельниківського району Дніпропетровської області, мужньо захищаючи рідну землю від ворога. Деякий час вважався зниклим безвісти за особливих обставин…Ця втрата стала непоправним ударом для родини. Та біль посилила ще одна страшна трагедія — не витримавши звістки про загибель чоловіка, дорогою до Дніпра, де мала відбутися процедура упізнання, відійшла у вічність і його дружина — Зоя Михайлівна. Серце жінки не витримало горя…Сьогодні вони разом. Разом у скорботі земній і, віримо, разом у вічності — там, де вже немає болю, сліз і страждань.Прощання з Героєм відбудеться 25 березня 2026 року о 12:00 на площі біля ОЦКіД. Вічний спокій подружжя знайде на старому кладовищі «Польок».Світла пам’ять і вічний спокій.Висловлюємо щирі співчуття рідним і близьким: доньці Ірині, сину Дмитру, матері Ніні Олександрівні, онукам Яні, Дарині, Юлії, Захару, брату Олександру. Розділяємо ваш біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.Герої не вмирають. Вони назавжди залишаються у наших серцях.

Ніч з 13 на 14 знову принесла біль нашому місту та іншим громадам районуВорог підступно атакував мирні квартали. Пошкоджені багатоповерхівки, житлові будинки, дитячі заклади ,церква Там, де ще вчора було звичайне життя — сьогодні вибиті вікна, понівечені стіни і людський біль.Для багатьох родин ця ніч стала безсонною ніччю страху, тривоги і сліз. Але навіть у такі моменти ми вкотре бачимо головне — нашу людяність і нашу силу бути разом.представники ГО «Червоного Хреста України Обухівського району « разом із головою районної ради Антоном Кармановим були поруч із людьми, які постраждали від цієї жорстокої атаки. Розвозили необхідні матеріали для пошкоджених будинків ,підтримували тих, чиї домівки зазнали руйнувань.І коли дивишся в очі людям, які пережили цю ніч, розумієш: нас можна налякати, можна пошкодити наші будинки, але неможливо зламати нашу віру і нашу єдність.Щира подяка всім, хто сьогодні працював без відпочинку — волонтерам, рятувальникам, комунальним службам, медикам і кожному небайдужому.Ми вистоїмо.Ми відбудуємо.Бо Україну тримають люди з великим серцем. ❤️#ЧервонийХрестОбухів#МиПоруч

ОГОЛОШЕННЯЩодо фіксації пошкодженого майна внаслідок збройної агресії російської федераціїУ разі пошкодження житлових будинків, квартир або іншого майна внаслідок збройної агресії російської федерації необхідно обов’язково викликати поліцію для фіксації факту пошкоджень.Після цього власникам майна потрібно подати інформаційне повідомлення про пошкоджене майно через застосунок «Дія».Під час подання заяви необхідно зробити фотографії пошкоджень та додати їх до повідомлення.Якщо подати повідомлення через застосунок «Дія» немає можливості, це можна зробити особисто через Центр надання адміністративних послуг.Прийом заяв здійснюватиметься з 16 березня з 08:00за адресою: м. Обухів, вул. Каштанова, 13.При собі необхідно мати: • документи, що підтверджують право власності на майно; • наявні фотографії пошкоджень.Після подання заяви комісія виконавчого комітету Обухівської міської ради здійснить виїзд для обстеження та фіксації пошкоджень.⚠️ Важливо!До моменту обстеження комісією забороняється проводити повну заміну пошкоджених елементів (вікон, дверей тощо), оскільки це може стати підставою для відмови у подальшій компенсації.Дозволяється лише тимчасове укриття пошкоджених місць (плівкою, плитами ОСБ або іншими матеріалами) з метою захисту житла.Просимо жителів громади поставитися до цього відповідально та обов’язково дочекатися обстеження комісії.

СБУ затримала на Київщині експартійця ОПЗЖ, який фінансував російський бюджетСлужба безпеки викрила на пособництві країні-агресору колишнього депутата від забороненої партії ОПЗЖ на Луганщині. Затримання фігуранта відбулося в його офісі під Києвом.За матеріалами справи, експартієць прокремлівської політсили є власником промислового комбінату на тимчасово захопленій частині сходу України.У 2022 році фігурант перереєстрував це підприємство за російським законодавством. Також, як встановило розслідування, затриманий ігнорував заборону на підприємницьку діяльність з рф та закуповував у держави-агресора обладнання для своєї фабрики. Відповідно до матеріалів провадження, після початку повномасштабної війни фігурант придбав у російської компанії у Набережних Челнах технологічне устаткування на понад 1 млн євро. Для того, щоб приховати торговельні відносини з рашистами, зловмисник зазначив замовником товару афілійовану білоруську компанію.У такий «обхідний» спосіб російське обладнання було поставлено на підприємство фігуранта, а гроші за це перераховані до країни-агресора.Податки та інші платежі з цієї оборудки надійшли до бюджету рф, фактично спонсоруючи війну кремля проти України.Під час обшуку в офісі затриманого вилучено смартфони, комп’ютерну техніку, печатки та документи із доказами оборудки.Наразі слідчі Служби безпеки повідомили фігуранту про підозру за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України (пособництво державі-агресору).Зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

З глибоким сумом і болем повідомляємо про загибель Захисника України — Юрія Євгеновича Хащевича.Солдат, 1997 року народження, заступник командира бойової машини, навідник-оператор механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону 153-ї окремої механізованої бригади, позивний “Yuzik”, він мужньо виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі та українському народові до останнього подиху.21 лютого 2026 року Юрій загинув у пункті тимчасового розташування підрозділу в населеному пункті Івано-Ганнівка Запорізького району Запорізької області. Йому було лише 28… Попереду було ціле життя, сповнене мрій, планів і надій. Та він обрав шлях воїна — шлях честі, відповідальності й любові до Батьківщини.Юрій був щирим, відданим, надійним побратимом, справжнім сином своєї землі. Таким він назавжди залишиться у пам’яті рідних, друзів, усіх, хто його знав і поважав.Прощання з воїном відбудеться 27 лютого 2026 року о 12:00 на міській площі біля ОЦКіД.Щирі співчуття мамі Ірині Володимирівні, брату Роману, усім рідним, друзям, побратимам… Розділяємо ваш невимовний біль і схиляємо голови у глибокій скорботі.Світла пам’ять Герою.Він віддав своє життя за нашу свободу, за мирне небо над Україною, за майбутнє кожного з нас.Нехай Господь прийме його душу, а вдячність українського народу житиме вічно.Герої не вмирають!

Дідик Микола Іванович04.09.1968-06.05.2024«Дід» Микола народився у селі Григорівка на Київщині. Закінчив місцеву школу, здобув фах будівельника у Ржищівському професійно-технічному училищі. Працював у колгоспі.Згодом — строкова служба. Афганістан. Досвід, про який він майже не говорив. Він узагалі не любив розповідати про війну. Не носив її напоказ. Просто жив із розумінням: якщо знадобиться — стане в стрій. У 2014 році, коли для країни почався новий етап боротьби, Микола без вагань долучився до захисників. Його фраза рідним була проста й тверда: «Якщо не я, то хто?» Він воював у складі 25-тої окремої повітрянодесантної бригади, пройшов найгарячіші точки АТО/ООС.24 лютого 2022 року знову не залишився осторонь — вступив до 135-го окремого батальйону територіальної оборони 114-ої бригади ТрО. Пізніше продовжив службу у складі 250-го батальйону. Служив у військовій частині А4639. Це була його дорога — без вимог до нагород, без прагнення слави.6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі селища Спірне Бахмутського району Донецької області Микола загинув.Більше року він вважався зниклим безвісти. Родина жила між надією і болем. 5 березня 2025 року під час чергового обміну тілами після ДНК-експертизи його було ідентифіковано.   Похований у рідній землі — в селі Гусачівка.Микола був людиною діла. Золоті руки — це про нього без перебільшення. Міг і їсти зварити, і город посадити, і дім полагодити. Усе робив для родини — дружини, трьох доньок, онуків. Зять і на сьогодні продовжує службу в лавах Збройних Сил України.Він не вимагав медалей. Не шукав слави. Був за чесність і порядок — у словах і вчинках.Такі люди не роблять гучних заяв та коли приходить час — стають між домом і ворогом.Світла пам’ять воїну.Навіки в строю!

Подивився засідання депутатської комісії ОМР з питань ЖКГ, а саме, розгляд питання підключеннягазопоршневих генераторів електроенергії в Обухові, і побачив певний прогрес у розумінні ситуації, Богданом Яцуном, головою відповідної комісії. https://www.facebook.com/share/p/189voYSKBd/?mibextid=wwXIfrНарешті, Богдан Іванович, почав застосовувати правильний термін, щодо цієї установки- газопоршневна генерація електроенергії, а не когенерація (разом з тепловою), чим саме і ввели в оману голосята обухівчан, створивши неабиякий суспільний резонанс на болючій темі. Далі ще цікавіше. Наступним усвідомленням для Богдана Івановича, інших голосят, і обухівчан - буде розуміння того, що дані установки, генератори електроенергії за рахунок спалювання природного газу, будуть працювати на енергосистему України. Це дуже важливо, бо обухівські голосята, або по власному нерозумінню, або ж навмисно вводячи в оману обухівчан, розповідали всім, що електроенергія вироблена на установках, піде прямо до будинків обухівчан, але насправді, вона піде у загальну мережу, а до будинків обухівчан, буде надходити так само, як і зараз, відповідно до загальновстановлених графіків розподілу електроенергії ДТЕК. Тобто, обухівчанам, навʼязують монтаж і введення в експлуатацію газопоршневих установок, для виробництва електроенергії для енергосистеми України, за рахунок спалювання природного газу прям в межах Обухова, без зрозумілих наслідків від горіння газу майже у промислових масштабах, з гарантованим впливом на екологію, і все це, потрібно, аби комунальне підприємство заробляло гроші на виробництві електроенергії. Дуже цікава метаморфоза… а саме цікаве, як ці установки, потрапляють в Україну і хто на цьому заробляє… саме про це, в наступних публікаціях…Максим Вінник