Що буде, якщо барона Мюнхгаузена запустити в космос?

Правильно — з'явиться капітан Небреха, його двометровий штурман Азимут і ціла купа зовсім небрехливих історій 🚀
 
 «Пригоди капітана Небрехи» Юрія Ячейкіна — це збірка фантастичних анекдотів про пригоди капітана міжзоряного плавання та його вірного штурмана. Тут є подорожі планетами, часом і з навіть дивними законами фізики: сонце може сходити на заході, люди ходити задом наперед, а Земля взагалі одного разу починає розчинятися в часі.
 
Книжка, яку ми у якості експерименту взялись читати з автором тг-каналу Отакої, Андрійку!, вийшла друком 1964-го року, тому місцями відчувається той наївний та нудкий радянський оптимізм: наука все переможе, а людство летить до світлого майбутнього. Історія весела, але гумор дуже специфічний і застарілий. Більшість жартів тримається на тому, що Небреха розповідає чергову стенд-ап історію у стилі петросяна, але якщо ти вже зрозумів цей прийом після першого оповідання, далі він перестає дивувати. Так й як персонаж Небреха особливо не розвивається. Немає особливої сюжетної арки чи емоційної прив'язаності, бракує гачків і відповідей.
 
Як історичний артефакт української фантастики пригоди Небрехи — штука цікава. Це спроба зробити українського космічного Мюнхгаузена, але це той момент, коли сама ідея краща, ніж її реалізація.