З цієї історії вийшло би непогане кіно, – подумав я, дочитавши дебютний пригодницький роман Олега Нападія «Ножове у Сент-Етьєні». Тут є інтрига, яка зберігається до фіналу, неочікувані сюжетні повороти, динаміка, драма, щаслива й водночас печальна love story, вишукані, не вульгарні інтимні сцени. Головні герої – двоє підлітків зі Львова, які у складі ансамблю приїхали до Франції виступати на фестивалі, але випадково загубилися в чужій країні. Халепа за халепою – і їм доводиться з них вибиратися. Один день змінює їх назавжди. Це роман про чоловічу дружбу, загартовану випробуваннями, про розхристану юність, яка залишає шрами на дорослому житті, про те, чому важливо зустріти свою людину. Мова жива, а текст дихає силою та добротою. Сюжет в'яжеться органічно, із періодичними стрибками в майбутнє, без занудства і переливань із пустого в порожнє, мимоволі стаєш учасником описаних подій. Щоправда, іноді, як на мене, губиться динаміка. Якщо любите ненапряжне чтиво з яскравими емоціями – то це те, що вам треба!

😎