#щоденник

07. VII (потягом Львів-Харків)
Ми закінчили курс і повернулися в Україну. Летіли понад хмарами, наче горами зі взбитих білків. Здавалося, їх можна збирати ложкою. В літаку, як один з англофонів, я сидів коло стюардеси, Емми (власне, Емма було написано на бейджику, а себе вона називала Emmadon). Ми познайомились, виявилось, до того, як стати стюардесою, вона служила в армії, була на ротації в Афганістані. Тепер вона летіла на літаку з українськими військовими.

Нас гарно проводжали з бази. Увесь персонал вишикувався дорогою до виїзду і, поки автобуси помаленьку котилися, віддавали нам честь. Я зробив відео, відчувається повага і шана Загалом, з їхнього боку достатньо було до нас поваги, з нашого достатньо протилежного. Це прикро. Паскудство.

Еш (один з інструкторів) подарував мені книгу. Я просив у нього щось про військове лідерство, написану колишнім спецпризначинцем. Такого не знайшов (було обмаль часу), але купив мані про історію заснування британської спецслужби SOS. Читаю вже третій день — насолоджуюсь.

З організацією у нас в бригаді таки справді нелади. До останнього питали, чи можемо самі дібратися в Харків з кордону. Нас тримали підвішеними, доки, коли вже прилетіли, сказали, щоб їхали самі. Звісно, білетів катма. Купив квитки на автобус, на нього не встигли, зрештою зупинились на день у Львові. Гарний готель, вечірня прогулянка, кава, книжка — чого ще бажати?

Сьогодні вранці бігав по Стрийському парку. Забігаючи, минув дім-музей Франка. Хотів зайти. Не встиг. Наступного разу.

Думаю, далі мої дописи тут рідшатимуть. Багато чого я не можу/не хочу писати публічно, особливо з приватного життя та служби, а це найцікавіше тут.

Цей щоденник починався нотатником рекрута, а вже минуло девʼять місяців. Маю бути в Києві на днях, треба було б зібрати всі замітки докупи в один документ та перечитати — цікаво, скільки сторінок буде.

Дві замітки «дикуна з лісу, що побачив місто», навіяні прогулянками вечірнім і ранковим Львовом.

Замітка 1 (06. VI)
Незвично бачити довгоногих дівчат у коротких спідницях. Не скажу, що в мене це викликає плотські бажання.

Замітка 2 (наступного дня)
Незвично бачити дівчат у коротких спідницях, але приємно, коли ноги засмаглі.