Остап теревенить | Про Андрія Жолдака можна говорити до ранку, але спробуємо тезисно нага...

Про Андрія Жолдака можна говорити до ранку, але спробуємо тезисно нагадати 😎На початку 2000-х режисер очолив Харківський академічний драматичний театр ім. Шевченка («Березіль»). Він намагався перетворити його на суперсучасний європейський центр, що страшенно дратувало частину «старої гвардії» театру та місцевих чиновників.Вистава «Ромео і Джульєтта» була заявлена як радикальне переосмислення Шекспіра. Жолдак переніс дію у щось середнє між психлікарнею, моргом та нічним клубом. На сцені було багато голих тіл. Для консервативного Харкова того часу це, скоріше, виглядало як порнографія, а не мистецтво. Актори імітували статеві акти, обливалися водою, їли сире м'ясо, а сцена була завалена сміттям та металевими конструкціями. Ромео і Джульєтта були не романтичними коханцями, а радше пацієнтами з девіантною поведінкою.У 2005 році губернатором Харківської області став Арсен Аваков. Конфлікт перейшов із суто мистецької площини у політичну та фінансову. Після перших показів (які викликали фурор і обурення одночасно) Аваков та місцева рада почали тиснути на театр.Офіційна причина — «нецільове використання бюджетних коштів» та «аморальність».Влада заявляла, що державний театр не має права показувати «таке» за гроші платників податків. Жолдак у відповідь звинувачував їх у цензурі та невігластві. Жолдак гучно грюкнув дверима, заявивши, що в цій країні мистецтво нікому не потрібне, і вивіз виставу до Берліна. Те, що було радикальним у 2005-му, у 2026-му вже сприймається як вторинне.Після 15 років еміграції Жолдак приїхав у Київ до театру імені Лесі Українки створити виставу «Дім».Приготуйтеся до «фізичного театру». Актори працюють на межі виснаження, а замість класичних діалогів — емоційні вибухи та сюрреалістичні образи. На перших показах режисер виходив до зали, щоб попередити: не шукайте логіки. Шукайте власні відповіді у цьому хаосі.Одні критики називають «Дім» геніальним візуальним полотном, інші — відірваною від реальності архаїкою. Але вона нікого не залишає байдужим, це точно. Чи зміг режисер, який роками працював за кордоном, відчути сьогоднішній Київ? Чи його методи з 2000-х досі працюють на нас, змінених війною?Запрошуємо всіх перевірити це завтра, відвідавши виставу.📆Коли: 25 квітня, субота о 15:00📍Де: Національний академічний драматичний театр імені Лесі Українки Квитки за посиланням.