72 ОМБр ім. Чорних Запорожців | Іван, старший лейтенант медичної служби 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожці...

Іван, старший лейтенант медичної служби 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців. У війську мій шлях розпочався 28 лютого 2022 року. Потрапив за розподілом військкомату у 8-му окрему бригаду зв’язку, п’ять разів пробував перевестись в медичні сили, потім був переведений у 72-гу бригаду. Чому пішов? Ну, з патріотичних намірів, патріотичних поглядів. З перших днів стояв у чергах військкомату. Усе, як у всіх, хто йшов на початку.До 28 лютого я працював у Києві в приватній клініці хірургом. Займався пластичною хірургією, зарплата у мене була гарна. У 72-й бригаді працюю на стабілізаційному пункті, де надаю невідкладну допомогу, основне — це зупинка кровотеч і дренування грудної клітки, щоб людина могла дихати. У мене були плани під час війни попасти в шпиталь і почати там робити мікрохірургію, вона зараз доволі сильно розвивається. Я робив невеликі обсяги цих операцій також.Держава теж займається пластичною хірургією військових. І дуже багато приватних клінік це робить абсолютно безкоштовно, навіть витратні матеріали — вони все покривають для військових. Знаю про інститут Шалімова у Києві, «Superhumans» у Львові, «Неопалимі».Найбільше мене мотивують хлопці, які повертаються. Поранені, які були в самому пеклі, але досі дуже вмотивовані. Вони проживають у набагато важчих умовах і залишаються з гарним настроєм. І вже треба бути у війську, бо дуже не вистачає людей — як медиків, так й інших спеціальностей. Тому приходиться бути.Насправді я не розраховував, що це буде так довго. Я думав: рік-півтора там максимум. А вже четвертий рік… Важко, я втрачаю свої хірургічні навички, тому що не роблю тих операцій, які робив раніше. Хочеться просто бути вдома і ходити на роботу. Але, на жаль, війна продовжується, тож мусимо бути тут. #ІсторіїВільнихЛюдей💀72-га Окрема механізована бригада ім. Чорних Запорожців.