Telegram statistics channel - @olga_bovkun2022

Як обрати книжкову шафу?Якщо раптом у вас немає досі шафи для книжок, або ви переїжджаєте у нове житло, наприклад, то я трохи пошукала і зробила для вас допис із корисними порадами.♒️ Обираючи книжкову шафу, потрібно враховувати декілька ключових факторів: розмір, стиль, матеріал, функціональність та розташування.Розмір та простірПерш ніж обирати шафу, виміряйте місце, де вона буде стояти, щоб уникнути неприємних сюрпризів. Для кімнат з високими стелями підійдуть вертикальні шафи, а для просторих кімнат — горизонтальні або кутові. Якщо у вас обмежений простір, розгляньте модульні шафи, які можна збирати як конструктор.Стиль та дизайнШафа повинна гармонійно вписуватися в загальний стиль вашої оселі. Матеріал: дерево додасть затишок, скло — легкість, а метал — сучасний вигляд. 👌ФункціональністьВраховуйте розмір ваших книг та потрібну відстань між полицями. Закриті полиці підійдуть для зберігання рідко використовуваних книг, а відкриті — для тих, що часто читаються.Розгляньте можливість зберігання журналів, газет або інших речей, які ви плануєте розмістити у шафі. РозташуванняНе ставте біля вікна. Книги можуть вигоряти на сонці. Уникайте вологих приміщень, щоб папір не зіпсувався.❗️❗️❗️Шафа має бути легкодоступною. Замовляйте шафу за індивідуальними розмірами, якщо це необхідно. Звертайте увагу на якість фурнітури та збірки.П.С. Пост складений за допомогою ШІ.Підтримати канал.

Як написати автобіографічний твірМене просили поділитися хитрощами створення автобіографічного твору.♒️ Давайте розберемо: як влучно, цікаво, захоплююче викласти події зі свого життя так, щоб це сподобалось читачам.1️⃣. Перш за все, я б сказала так: не варто намагатись аж надто сподобатися тим, хто вас читатиме.Краще бути природнім у своєму прагненні розповісти якусь важливу історію. Ви це Ви, і ваша біографія — виключно об'єктивна реальність. Тут немає місце вигадкам (бо інакше втрачається сам сенс такого жанру). Судити людину за її життя — засуджувати чи схвалювати окремі випадки. У кожного тут буде своя думка.Художнє оформлення біографії потребує навичок. Але у спробах викликати резонанс дуже легко зайти в фантазії. Які рано чи пізно викриють. 2️⃣. Гарно створена біографія — величезна попередня робота. Треба мати інтуїцію щодо того, що буде найбільш цікавим. Якщо просто розповідати: де ти вчився, що робив і куди їздив, це матиме не дуже високу художню цінність. Якщо ви прагнете робити щось на загал, подумайте: що повинно зачепити публіку. Якщо ви, тим паче, поки що не широко відома особистість. Життєпис якої вже сам по собі є цінним. Треба вичленити щось, що тригерне читача і змусить його співпереживати.3️⃣. Якщо ви згадуєте у своїй книзі інших людей та їх вчинки, подумайте про те, чи буде це об'єктивно, чи не зачепить їх особистість. Викладені вами подробиці можуть зіпсувати репутацію цих осіб або торкатися їх приватного життя. У результаті ви отримаєте більше шкоди від такої публікації. Навіть про ворогів або тих, з ким у вас неприязні стосунки, можна розповісти тактовно і гідно. Але пам'ятайте, що є думка і іншої сторони конфлікту. 4️⃣. Я не є прибічницею того, аби прикрашати якісь події. Спотворювати їх зміст. Інакше сенс біографії? Але я знаю, що буквально всі відомі люди так чи інакше підтримують про себе якусь легенду. Зрештою, можна ввести елементи автобіографії у художню розповідь. Як я це зробила зі своєю повістю (див. інформацію нижче). Тобто, в контексті вигаданого персонажа. ❗️Я взагалі не вважаю, що у художньому творі все має бути викладено правдиво. Художня книга — не енциклопедія, не журналістське розслідування. Мені часто закидали про фальшиві дані стосовно мого першого роману "Бунтівники". Як на мене, то автор має право вигадати щось. Або спотворити. Це не шкідливо.Вся інформація про книгу тут.Підтримати канал донатом.

Видавати самому або співпрацювати з видавництвом?Нещодавно в Тредс я зачепила важливу тему, і пішли запитання:).♒️ Навіть відбулася у нас дискусія, а я люблю такі моменти, коли є предмет для обговорення і різні точки зору, різні досвіди.Все, що є на каналі, я зазначаю, це виключно мій шлях, але я закликаю завжди вас ділитися і вашими історіями. Разом ми зможемо досягти більшого.✊️✊️✊️ Колективний розум кермує. Просто хочу обговорити питання: коли варто робити самвидав, а коли зважуватися на колаборацію з видавцями?1️⃣. В ідеалі всі ми хочемо, аби нам пощастило, і нас взяли друкувати. Фортуна залежить від багатьох речей:- вашої наполегливості;- обраного видавництва і його специфіки;- власне книги і її жанру;- побічних факторів, таких як обставини і воля випадку.Видавництво курує вас, просуває вашу творчість, але обмежує права, якими ви ділитеся з книжковими босами. ❗️ Воно може вам допомогти досягти успіхів і визнання, якщо це провідна компанія з відповідними потужностями. 2️⃣. Водночас, щастить не всім, і часто-густо автори самі видають книгу. Друкуючи в типографії (окремим пунктом тут слід сказати про співпрацю з видавництвом за ваш кошт. Але про це іншим разом).В чому різниця між типографією і видавництвом? Типографія це поліграфічне підприємство, яке друкує видання. Якщо ви окремо замовите, вам можуть платно зробити ISBN (індивідуальний код публікації).Видавництво це компанія, яка здійснює повний цикл: від друку книжок, до їх просування, реклами, продажів. ***Відповідно, якщо ваша мета — просто отримати книжку (свою), можете зробити самвидав. Якщо ви не впевнені, що видавництва візьмуть ваш твір або ви не хочете передавати нікому свої права, робіть самвидав. ❗️Деякі видавництва зазначають, що вони не беруть до співпраці, якщо книжка вже була видана самотужки.Першого і другого разу я вимушена була поспішати з друком творів (такі були обставини), тому робила самвидав. Надалі, скоріше за все, продовжу цю практику. Також: Переваги та недоліки самвидаву.Літературні агенти.

Як автору знайти ілюстрації до своїх книжок?Давайте поміркуємо: як знайти ілюстрації для книжки? ♒️ Припустимо, ви написали твір, і хочете його представити публіці. Або видати для себе.Але з образотворчим мистецтвом не склалося від слова зовсім.1️⃣. Перший і доволі очевидний спосіб – знайти художника для співпраці. Вийде дещо дорого, і варто заздалегідь обговорити всі нюанси авторського права.Ставте чітке ТЗ, обговорюйте всі деталі, строки, повноваження і принципи колаборації. Якщо ж такий метод для вас неприйнятний, можна скористатися стоковими зображеннями. 2️⃣. Стокові фото і малюнки є у вільному доступі (тут варто згадати такі сайти як Unsplash.com, Pexels.com). Однак і на них розповсюджується дія авторського права. Будьте уважні. Читайте правила сайту і ті позначки, які додаються до фото. Має бути ліцензія на безкоштовне використання і дозвіл на використання у можливих комерційних цілях. Якщо сумніваєтеся, краще не беріть взагалі. У кожного твору є свій автор, і важливо не порушити його права. Обов'язково зазначайте джерело походження зображення.3️⃣. Штучний інтелект. Сьогоднішні можливості розвитку IT дозволяють генерувати штучні зображення і навіть відео. Вони не мають авторства, і можуть вільно бути використаними. Ще й безкоштовно (у обмежених пакетах послуг). Мінусом є те, що часто ці картинки виходять з певними недоліками, які можна відразу не помітити (як при поганому фотошопі). Тож слідкуйте уважно. Також часто штучні зображення доволі штамповані і типові, без родзинки. Або, може, так мені трапилося?Свої ілюстрації до книжок завжди роблю сама. Мені пощастило мати хист до цього. Пишіть: як чините ви? Любите картинки у творах, або непринципово?Детальніше.

Починати і пробувати зановоЧасто зустрічаються такі думки (особливо, від старшого покоління), що, мовляв, постійно змінювати види діяльності — погано.♒️ Нібито це свідчить про несерйозність того, хто так робить (сам не знає, чого хоче).Краще сидіти на одному місці, стабільно все життя, роблячи там кар'єру.Але правда в тому, що починати і кидати — нормально. Зізнаватися собі у невдачах — також не гріх.Наприклад, у мене так не пішов продаж картин, зі спробами моделінгу теж не склалося. Може, я невдаха, хоча насправді успіх — часто результат збігу обставин, а не лише старань.Так, старатися потрібно і важливо, однак це лише 80% результату. Ще 20% — доля і воля випадку.Добре, якщо ви пішли по якійсь стежці, і там все склалося. Якщо ні, то пробуйте свої сили у нових професіях. Не соромтеся бути вчителем, а потім піти у барісти чи психологи.Бути дизайнером, а потім піти на завод. Це нормально. Ви не повинні виправдовуватися. Також нормально пробувати себе спочатку у логістиці, потім в медіа, потім в кулінарії, якщо на це вистачить бажання, ресурсів та вмінь. Зараз я активно розвиваю Ютуб. Так, може, в мене він не піде ніколи. Але це дійсно моє прагнення зараз, і це та тема, яка мені цікава. Літературу також не кидаю, вона на паузі, наразі мені нічого сказати нового у книжках.Власне, якби в мене відразу пішло щось одне, я б на тому і зупинилася. Шукайте той шлях, який приведе вас до результатів.👍

Шановні друзі, ви ставите мені питання стосовно публікації та видавництва книжок Я робила у попередні роки про це дописи, але повторення — мати науки:). Тож ніколи не завадить ще раз про це поговорити.♒️ Якщо загалом казати: зараз немає особливо можливостей для автора продавати свої е-книжки. Можу хіба що радити сайт Букнет, але там треба дотриматися декількох вимог. Наскільки пам'ятаю: викласти один твір обсягом не менше 300 тисяч символів безкоштовно + набрати аудиторію не менше 100 читачів. Реклама сторонніх ресурсів на профілі заборонена. Інші способи теоретично можуть бути, але практично навряд чи. Видавати можна за свій кошт. Співпраця з видавництвом можлива, але для цього має скластися багато умов.Слідкуйте за рекламою в Інстаграмі та на Фейсбук, там часто пропонують або конкурси, або видання творів. Особливо потенціал має любовне фентезі, щось національне, історичне, можливо, ще дитяча література. Не бійтеся заявити про себе на майданчиках авторів по типу "Аркуша", "Друкарні". Ведіть свій блог. Краще мати додатково декілька соцмереж, включаючи Тредс. Так ви швидше залучите потрібну публіку.Робіть буктрейлери для книжок, не нехтуйте також штучним інтелектом. Шукайте сучасні підходи для читачів, і вони відреагують любов'ю у відповідь.Тримайте руку на пульсі подій і відстежуйте актуальні проблеми суспільства. Важливо відчувати свого читача. Це дуже загальні поради, але, повірте, вони працюють. Для тих, хто тільки починає і зовсім не в темі, як діяти.Чи варто друкувати власну книгу?

Токсична доброзичливість Написати про це допис мене спонукали випадки з мого життя. Однак гадаю, тема доволі розповсюджена. І ви вочевидь також з нею мали справу колись при спілкуванні з людьми.♒️ Мова піде про доброзичливість, яка, на перший погляд, є абсолютно невинним явищем, але по факту шкодить як тому, на кого вона спрямована, так і самому добродію.Наприклад, ви пишете книжки (або робите іншу справу), а до вас приходять читачі, і починають невимушено вчити вас життю. Це виявляється у непроханих порадах, ніби "ввічливих" і обережних критичних зауваженнях, за якими насправді ховається бажання людини жорстко переробити вас під своє лекало.Зокрема, може бути коментар такого плану: "Дуже сподобався твір, не дивлячись на те, що місцями непереконливо, трохи наївно та самонадіянно... без образ, але моє прохання — наступного разу не бери таку важку тему..."І таке інше. Ніби, з одного боку, індивід висловлює підтримку і помічає твою працю. А з іншого — конотація самих речень, їх побудова і тон повчання "між рядків" мають дещо маніпулятивний вигляд.Удавана солодкість речей та підкреслено ввічливе ставлення також загалом відштовхують і справляють враження "щось тут не так" при розмові з опонентом.Що цікаво: сам токсичний добродій може навіть не здогадуватися про свій недолік. Він щиро вірить, що все робить правильно, і навіть не усвідомлює цього. Хоча зазвичай, я вважаю, це доволі спеціальна поведінка.Як відрізнити токсичну доброзичливість від звичайної людської душевності? ✔️маніпулятивні фрази (наприклад: "Ти, звісно, можеш все залишити, як є. Але краще я тобі про це скажу, аніж хтось інший");✔️ образи і пошуки в усьому прихованого негативного змісту;✔️ наполягання на тому, що автор має чинити так, як хоче коментатор, приставати на його пропозицію.Токсична доброзичливість — дуже шкідлива річ. Тому важливо одразу її розпізнати та уникати спілкування з її носіями. А ви маєте досвід подібних порад чи критики? Діліться!

Щорічно 20 лютого Україна вшановує пам'ять героїв Небесної Сотні. Громадян, які віддали свої життя за свободу та європейське майбутнє країни під час Майдану 2013-2014 років.♒️ Частково про події тих буремних часів розповідається в моїй повісті "Це моя людина".Цей твір — не просто короткий роман жанру любовної прози. В ньому міститься дійсно велика національно-ідейна складова. Це оповідь від особи жінки, яка стала наче прообразом нашої держави. Йшла з нею пліч-о-пліч, долаючи всі виклики, випробування, розділяючи щасливі миті.Останнім часом дійсно дуже боляче спостерігати за тим, що відбувається довкола.Прикро усвідомлювати, що історія постійно рухається за найгіршим сценарієм. Але якщо програємо зараз — всі ті попередні жертви виявляться марними. Спаплюженими. Мені соромно за те, до чого ми дожили і довели себе.Повість "Це моя людина" — оповідь про цілу епоху, про всіх ровесників цієї доби. Про їх спільну трагедію. Про молодих людей, які мріяли, прагнули мети, вірили у світле майбутнє, а натомість отримали зламані долі.Особиста драма йде на тлі цих декорацій, де змінюються персонажі, та лишається незмінною любов. Посеред уламків битих стін.Хочеться, аби у нас був хеппі енд. Та чи можливий він: у реальності, а не казці?🤔🤔

Еротична прозаНапередодні Дня святого Валентина хотілося б поговорити про такий різновид літератури, як еротична проза 🔞.♒️ Опитування показало, що серед нас немає поціновувачів подібного жанру.Однак я бачу, що він має попит, наприклад, на таких майданчиках, як Букнет.Вочевидь, багато кого утримує від читання подібної літератури її дещо клішованість. Ну і місцями нереальність, коли ти розумієш, що такого просто не може бути (відірваність від реальності). До того ж, красиво та смачно змалювати відверті сцени дано не кожному. Нехай це навіть буде занадто пікантно, але вимальовано яскраво, спокусливо та з душею. Коли бачиш, що автор(ка) сам(а) жила зображеним. Коли якщо епітети, то вони викликають приємні відчуття, а не огиду чи сором, сміх тощо.В мене немає аж такого досвіду великого читання еротичної літератури. Але в деяких романах фрагментами я зустрічала описи таких сцен. Де все було досить прозаїчно. А колись я і сама трохи писала аналогічне.Особливо іноді мене ставлять у незручне становище завуальовані терміни). Воно нібито так мило, але простіше, імхо, називати речі своїми іменами. Так, звучить дещо по-медичному, але оті всі пестики і тичинки якось не надихають. Згадала, в моєму дитинстві, знову ж таки, випускали газети, і там друкували оповідання такі. Здається, їх писали якісь збоченці або зовсім підлітки, бо часто фігурували історії пристрасті школярки і чоловіка постарше, чи щось на те схоже.Як ви думаєте: хто зазвичай є читачем таких книжок? Більше все ж самотні люди, яким не вистачає розрядки і вогнику у житті, красивих ілюзій і мрій, або й ті, хто в парі?

Найбільші літературні події України Навіть у воєнний час наша країна не ставить на паузу творче життя, зокрема, літературне. ♒️ Реагую на ваш запит, і публікую інформацію про цікаві події для читачів України.1. "Книжкова країна".Фестиваль відбувся у квітні минулого року. Місцем проведення став Київ, ВДНГ.Фестиваль зібрав воєдино видавців, експертів, читачів різного віку та всіх, кому цікава література. Він зміг похвалитися неабиякою чисельністю учасників: уподовж 4 днів його відвідали понад 68 тисяч людей, а продали близько 85 000 книжок.2. Книжковий арсенал.Щорічно проходить в столиці. На ньому збираються понад сто видавництв, які представляють нові публікації, зокрема художню літературу, нон-фікшн, дитячі книги, арткниги та комікси​.3. BookForum.Міжнародний літературний фестиваль у Львові. Збирає широке коло осіб, так чи інакше пов'язаних з літературою: сюди входять власне автори, книговидавці, критики, перекладачі та захоплені фанати книжок з різних куточків світу. Правда, вражає?)4. Meridian.Фестиваль проходить у різних українських містах. Таких як: Чернівці, Полтава, Одеса, Луцьк та інші.Тут збираються письменники, поети, видавці і любителі книжок. На заходах проводять численні поетичні читання, лекції, дискусії, презентації книжок, поетичні прогулянки, музично-поетичні і винно-сигарно-поетичні вечори та театральні перфоманси.Вино і сигарети я не схвалюю, а от все інше видається дуже милим.Докладніше: https://sil.media/p/naibilshi-literaturni-festivali-iaki-varto-vidvidati-v-ukrayini-849489-18549А ви б хотіли відвідати якусь із вказаних подій? А може, ви були вже учасником?