Я вже бачу, як технологічно провладні блогери переводять стрілки у темі не-звільнення азовців: мовляв, і Денис Прокопенко, який звинуватив владу у бездіяльності та імітації зусиль замість реальної роботи над порятунком захисників Азовсталі, і Станіслав Асєєв, який написав, що жоден цивільний зі списку, який він передав Зеленському, не був звільнений, -Що вони таким чином виступили проти чинного обміну. І далі мусолиться тема про те, що для нас цінне кожне життя, і що ми повинні радіти кожному звільненому, - Так, ніби десь хоч слово було сказане проти обміну. Чи хтось закликає не міняти інших військових і цивільних заручників, доки не будуть звільнені азовці. Ніби хоч хтось ставить питання таким чином, крім тих самих провладних блогерів, яким конче потрібно замилити тему і перевести обговорення на зручне для себе поле. Редіс задав прості питання: чому у нас досі вільно почуває себе російська агентура, у тому числі агентура у рясах, і чому влада не дає розпорядження набрати достатньо вагомий обмінний фонд саме серед недоторканих агентів впливу росії? Можливо, відповідь лежить у тому ж ящику, де і пояснення приїзду в Україну Портнова та його зустрічі з рештою 5-6 менеджерів на Банковій.