КМУ Постановою від 18 жовтня 2024 р. № 1185 вніс зміни до Положення про Державну податкову службу України. 🏦 Зокрема, передбачив право ДПС отримувати від Національного банку України інформацію щодо дотримання встановлених НБУ граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а на підставі рішення суду — інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, договори боржника про зберігання цінностей або надання йому в оренду індивідуального банківського сейфа. ℹ️ Право отримувати таку інформацію у ДПС з’явилося після прийняття Закону 3706 щодо вивезення за межі України товарів у режимі експортного забезпечення і закріплено в пункті 20.1.5 Податкового кодексу. Закон «Про валюту і валютні операції» (стаття 11) визначає органами валютного нагляду Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (ДПС). 🔎 Під час проведення перевірок з питань дотримання вимог валютного законодавства органи валютного нагляду мають право вимагати від агентів валютного нагляду (банків, фінансових небанківських установ і поштових відділень) та інших осіб, які є об’єктом таких перевірок, надання доступу до систем автоматизації валютних операцій, підтвердних документів та іншої інформації про валютні операції, а також пояснень щодо проведених валютних операцій. Важливо, що інформація, яка збирається: 🔸 про банки та (або) клієнтів банків становить банківську таємницю; 🔸 про небанківські фінансові установи та операторів поштового зв’язку — є інформацією з обмеженим доступом. 🤫 Також встановлено, що органи валютного нагляду обмінюються інформацією щодо виявлених порушень валютного законодавства, але їх посадові особи зобов’язані запобігати розголошенню комерційної таємниці та іншої інформації, доступ до якої є обмеженим та яка стала їм відомою під час здійснення ними своїх повноважень. За розголошення такої інформації органи валютного нагляду та агенти валютного нагляду, їх посадові особи несуть відповідальність, передбачену законодавством України. Яка це відповідальність❓Згідно зі статтею 232 Кримінального кодексу умисне розголошення комерційної, банківської таємниці або професійної таємниці на ринках капіталу та організованих товарних ринках карається штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 51 000 грн) або пробаційним наглядом на строк до трьох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
🎰🙇🏻 Покровителі грального бізнесу у владних кабінетах продовжують імітувати бурхливу діяльність.Надані народним депутатам матеріали на робочу групу щодо оподаткування ігорки та начебто боротьби з лудоманією не містять жодних змін щодо підвищення ставок податків для грального бізнесу та норм з обмеження участі громадян в азартних іграх.Навпаки, запропоновані головою податкового комітету зміни призведуть до зменшення надходжень до бюджету від організаторів азартних ігор (понад 2 млрд на рік).🪧 У питаннях заборони реклами та спонсорства азартних ігор "дали заднього" та залишили і рекламу на телебаченні з 23 години до 6 години, і рекламу в Інтернеті, і спонсорство у сфері фізичної культури та спорту. Тобто не зміниться майже нічого. 🙅♀️ Щодо боротьби з лудоманією змін не відбудеться – Ні встановлення обмежень для гравців, Ні посилення контролю за організаторами азартних ігор. Не прийняли навіть пропозицію надати можливість гравцю самостійно встановлювати для себе обмеження часу гри та отримувати повну статистику щодо своєї гри. Фактично міняють вивіску на органі контролю і додають вимоги до організаторів у частині зв'язків з рф. Це майже все. ❗️Лобіювання інтересів грального бізнесу набирає значних обертів.
Серед запропонованих змін: 🔻 розширення переліку видів діяльності учасника індустріального парку; 🔻 розширення переліку об'єктів, які можуть розміщуватись в межах індустріального парку (додано заклади харчування, готелі, гуртожитки, хостели,споруди подвійного призначення, об’єкти альтернативної енергетики та установки зберігання енергії); 🔻 впровадження поняття «еко-індустріального парку» (парк, який здійснює діяльність у сфері оброблення відходів, утворених на одних виробництвах іншими, повторного використання води, когенерації тощо); 🔻 розширення переліку країн, щодо яких є обмеження залучення інвестицій, — до росії додаються Білорусь та Іран; 🔻 чітке розмежування функцій всіх суб'єктів індустріального парку (ініціатора створення, керуючої компанії, учасника, іншого суб'єкта індустріального парку); 🔻 надання керуючій компанії можливості скористатись державною програмою доступних кредитів «5-7-9». Останній пункт просто обурює. 😡 Чи не тому часом влада відмовляється зараховувати кошти від підняття податків до спецфонду, звідки вони б спрямовувалися на фінансування Збройних Сил України❓❓❓🤔2/2
📗 Національний банк ці пропозиції опрацював і дійшов висновку, що норми Податкового кодексу дають податківцям достатньо підстав для отримання необхідних даних. ⚖️ А за рішенням суду податкові органи можуть отримати доступ до інформації, яка містить банківську таємницю, у значно більшому обсязі, ніж пропонує ДПС, але для цього їй потрібно навести обґрунтування щодо доцільності та наявності підстав для отримання такої інформації. ⏪🇪🇺 Крім того, розширення чинних законодавчих вимог щодо розкриття банківської таємниці Нацбанком без обґрунтованої потреби (як це пропонується ДПС) може стати кроком назад у питанні імплементації законодавства ЄС. У 2016 році було отримано негативний висновок European Banking Authority (EBA) в частині еквівалентності режиму конфіденційності / професійної таємниці в українському банківському законодавстві вимогам європейського законодавства, і це досі має наслідком отримання відмов щодо обміну інформацією з центральними банками та регуляторами держав – членів ЄС. ❗️З огляду на це Національний банк вважає, що законодавчі пропозиції ДПС перед їх внесенням на розгляд парламенту потребують суттєвого доопрацювання з метою визначення оптимально потрібного обсягу інформації, що становить банківську таємницю, яку банки розкриватимуть на запит ДПС. P.S. Про пропозиції ДПС, які розглядаються в податковому комітеті для подальшого внесення на розгляд парламенту, особисто я дізналася з листа НБУ. Вкотре утаємничено розробляють норми, спрямовані виключно проти бізнесу і громадян. Хто ж є ідеологом знищення української економіки❓🤔2/2
📉👩🏫 У державному бюджеті на наступний рік влада хоче на 1,35 млрд грн порівняно з поточним роком зменшити видатки на нову українську школу (НУШ). Це ключова реформа в освіті, мета якої – створити школу, яка виховуватиме інноваторів та спонукатиме учнів навчатися впродовж життя, де вчителі як люди, на яких тримається реформа, також постійно вдосконалюватимуться (адже знаємо: посередність виховує посередність). ⛔️ Після початку повномасштабного вторгнення рф фінансування реформи базової середньої освіти відповідно до Концепції НУШ було призупинено, але в 2023 році Кабмін його відновив, передбачивши виділення на це 473,3 млн грн. Відновив, щоб поступово згорнути до ганебних 150 млн грн в бюджеті-2025 (у 2024 році на НУШ було виділено 1,5 млрд грн)❓ Можливо, тому, що РЕФОРМА НЕ НИМИ РОЗПОЧАТА❓ 🧒 Адже за цим стандартом розпочали навчання першокласники по всій Україні з 2018/2019 навчального року . Тобто тепер за стандартами НУШ навчаються вже 7-класники, які подолали більшу частину шкільного шляху і зовсім скоро стануть дорослими. А в недалекому майбутньому саме ці діти прийдуть на заміну тим, хто приймає рішення в державі зараз. 🙋♀️ Тому разом із колегами запропонувала збільшити видатки споживання загального фонду на 1 640 443,5 тис. грн за бюджетною програмою 2211230 "Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" (головний розпорядник Міністерство освіти і науки України).☝️Потрібно наздогнати згаяні час і ресурси на реалізацію реформи, а не навпаки.
👐 Ті ж самі люди, що ділять кошти платників податків зараз, робитимуть це й надалі, тільки з більшим розмахом. Поспіх, із яким уряд останнім часом «роздає» гроші з державного бюджету, виділяючи їх ВСІЛЯКИМ лояльним інвестняням та індустріальним паркам, а також на кешбек, можна зрозуміти. 💸 Бюджетний рік невдовзі закінчиться, а на ці цілі передбачено загалом 10 млрд грн, попередньо забраних у безробітних, строк і суму виплат яким на період воєнного стану суттєво скорочено. Тож влада пішла ще далі, заклавши в держбюджеті на 2025 рік 25 млрд грн інвестиційні проекти за рішенням Стратегічної інвестиційної ради при КМУ. 📋 Склад цієї інвестради, затверджений в травні поточного року, фактично дублює членів Кабміну, і вона вже визначила 100 пріоритетних проєктів для фінансування в 2025 році. ТО ЯКІ ПРИОРІТЕТИ ВИЗНАЧИЛА ВЛАДА⁉️—НЕВЖЕ В 2025 РОЦІ, КРІМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОБОРОНИ, ЩЕ Є ЩОСЬ ВАЖЛИВІШЕ❓❓❓ 📝 Подала пропозицію про скасування цієї статті видатків. А ще, чи не зухвало збільшувати її в 2,5 раза на тлі замороження соцстандартів і тотального підвищення податків⁉️
Законопроєкт 11416-д про підвищення податків прийнято. ☹️ 🙋♀️ За проголосували 247 нардепів (слуги, колишня ОПЗЖ, «За майбутнє», «Довіра»). Які зміни на нас чекають: 🔸 підвищення з дня набрання чинності законом ставки військового збору з 1,5% до 5% для найманих працівників (для військовослужбовців ЗСУ, СБУ, СЗР, ГУР МО, Нацгвардії, прикордонників, УДО та ДССЗЗІ ставку залишили 1,5%, та залишили звільнення для тих, хто виконує бойові завдання); 🔸 встановлення з 1 жовтня 2024 року військового збору для всіх ФОПів І, ІІ й ІV груп у розмірі 10% від 1 розміру мінімальної зарплати (тобто 800 гривень щомісяця); 🔸 встановлення з 1 жовтня 2024 року військового зборув розмірі 1% від доходу для всіх ФОПів та юросіб ІІІ групи єдиного податку; 🔸 повернення до щомісячної замість квартальної об’єднаної звітності з ПДФО, ВЗ та ЄСВ з 1 січня 2025 року; 🔸 збільшення ставки податку на прибуток для банків до 50% за 2024 рік; 🔸 збільшення ставки податку на прибуток для фінансових установ (крім страховиків) з 2025 року; 🔸 встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток (якщо власник юрособа) та ПДФО (якщо власник фізособа) для кожної АЗС у розмірі від 30 до 60 тис. грн; 🔸 прив’язка авансових внесків з податку на прибуток для обмінників до євро; 🔸 збільшення на 14% мінімального податкового зобов’язання для с/г земель та встановлення мінімальної суми такого зобов'язання за 1 га (1400 гривень для ріллі); 🔸 втрата спрощеної системи для IV групи, якщо борг по мінімальному податковому зобов'язанню понад 2 квартали; 🔸 підвищення ставки рентної плати на видобуток щебню, піску та каоліну; 🔸 збільшення мінімальних роздрібних цін на вина і виноробну продукцію (коньяки та вермути) на 50%; 🔸 звільнення від оподаткування коштів, нарахованих за програмою «Національний кешбек»; 🔸 звільнення від ПДФО іноземної допомоги, яку отримують громадяни в інших країнах по тимчасовому захисту (за 2022, 2023 та наступні роки до кінця воєнного стану).
Уряд на засіданні 4 жовтня 2024 року ухвалив нормативно-правові акти про порядок функціонування системи еАкциз та визначив технічним адміністратором Електронної системи ДП «ДІЯ». Система має замінити традиційні паперові акцизні марки на електронні унікальні коди, що дозволить контролюючим органам та споживачам перевіряти легальність алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях їх продажу. ⌛️ Хоча закон вимагав це зробити до 27 січня 2024 року, але Кабмін порушив терміни прийняття підзаконки на 8 місяців. Через це:🔻 розробка програмного забезпечення для системи еАкциз НЕ розпочата;🔻 технічне завдання для початку такої розробки навіть НЕ сформовано;🔻 виробники, імпортери, оптові та роздрібні продавці відповідно НЕ можуть почати адаптацію власного ПО для роботи в системі;🔻 так само вони НЕ можуть замовити відповідне обладнання для сканування та нанесення електронних кодів на продукцію;🔻 запуск системи еАкциз у тестовому режимі з 1 березня 2025 року під загрозою зриву. Річними втратами бюджету в розмірі 30 млрд грн через оборудки на ринках тютюну та алкоголю (за розрахунками Мінцифри) найвище політичне керівництво держави майже не переймається. ⚠️ Для влади легше підвищити військовий збір для найманих осіб та ФОПів, ніж наводити лад на ринках підакцизної продукції та азартних ігор.
🫰 Ось ще одне підтвердження, як хороша ідея та інструмент розвитку для багатьох країн перетворився на «розрахунок» за лояльність або на корупційне явище (притому реверсне). ✅ Днями, 1 жовтня 2024 року, Кабінет Міністрів України включив до Реєстру індустріальних (промислових) парків Future Industry Hub у Волочиську Хмельницької області. Ініціатор створення парку — ТОВ «Віннер Інвест Капітал». Загальний обсяг інвестицій у проєкт становить близько 1 млрд грн, з яких 113 млн грн — власні кошти компанії, уточнили у Мінекономіки. За даними YouControl, кінцевим бенефіціаром ТОВ «Віннер Інвест Капітал» є народний депутат Сергій Лабазюк. 💰 Той самий Лабазюк, якого торік викрили на спробі дати хабар за виділення 1 млрд грн додаткового фінансування робіт, які виконувало підконтрольне Лабазюку з товаришем підприємство. І на такі цілі витрачаються з державного бюджету гроші, яких там не вистачає, гроші платників податків. Ганебно й соромно, а ще я знаю, що реальна робота ІП дуже залежить від «дружби»/порозуміння з владою❗️
🏦 Національний банк у серпні застосував заходи впливу до п’яти банків та чотирьох небанківських фінансових установ. Це було зроблено за порушення законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також вимог валютного законодавства. Повідомлення, здавалося б, традиційне для регулятора, про що він звітує раз на місяць. Так, у липні НБУ застосував заходи впливу до одного банку та п’яти небанківських фінансових установ,у червні – до двох банків та дев’яти небанківських фінансових установ і т. д. 😯 Але непокоїть те, що в зазначених порушниках вказано навіть державний банк (АТ «УКРГАЗБАНК»). Серед порушень, зокрема: 🔻 неналежне застосування ризик-орієнтованогопідходу; 🔻 неналежне здійснення перевірки клієнтів; 🔻 нездійснення належного аналізу фінансових операцій та невиявлення індикаторів підозрілості фінансових операцій. За все це штрафи — чималі, але, очевидно, або не страшні для суб’єктів фінансової сфери, або ж порушення допущені через нечіткі правила і вимоги. Деталі не відомі, тому залишимо до з'ясування. 🤔
TGLIST.COM.UA
