Source
НІНА ЮЖАНІНА | Нещодавно писала про 2,76 млрд грн штрафів за непрацевлаштування осіб ...
2 000 Views/Reach
2026-05-27 10:29
Message №4363
Нещодавно писала про 2,76 млрд грн штрафів за непрацевлаштування осіб з інвалідністю, які були застосовані до 8 697 роботодавців. А тепер з’явилась ще одна дуже показова статистика.ℹ️
Від початку 2022 року українські суди винесли 1 992 рішення щодо невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
📌 У 995 випадках компанії зобов’язали сплатити санкції — на понад 109,5 млн грн.
📌 Але у 997 випадках — фактично у половині справ — Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у позовах відмовили. Сума таких позовів — майже 286,5 млн грн. І☝️ тут особливо важливо враховувати зміни, які почали діяти у 2026 роц і. Фактично система застосування санкцій стала значно більш автоматизованою — через обмін даними між реєстрами та автоматичне визначення невиконання нормативу. Але судова практика вже показує суттєву проблему.
📌 48% відмов — через те, що роботодавці створили вакансії та вживали необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.
📌 Ще у 29% випадків люди з інвалідністю вже були працевлаштовані. Також суди ставали на бік бізнесу через:▪️ недоведеність порушення;▪️ або відсутність самого обов’язку виконувати норматив. Тобто ☝️ автоматичне нарахування санкцій далеко не завжди означає наявність реального порушення.
📌
І це вже питання не лише соціальної політики, а якості адміністрування та роботи державних реєстрів. Бо коли бізнес змушений доводити очевидні речі у судах — це свідчить про системну проблему самої моделі контролю.
Від початку 2022 року українські суди винесли 1 992 рішення щодо невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.
📌 У 995 випадках компанії зобов’язали сплатити санкції — на понад 109,5 млн грн.
📌 Але у 997 випадках — фактично у половині справ — Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у позовах відмовили. Сума таких позовів — майже 286,5 млн грн. І☝️ тут особливо важливо враховувати зміни, які почали діяти у 2026 роц і. Фактично система застосування санкцій стала значно більш автоматизованою — через обмін даними між реєстрами та автоматичне визначення невиконання нормативу. Але судова практика вже показує суттєву проблему.
📌 48% відмов — через те, що роботодавці створили вакансії та вживали необхідних заходів для працевлаштування осіб з інвалідністю.
📌 Ще у 29% випадків люди з інвалідністю вже були працевлаштовані. Також суди ставали на бік бізнесу через:▪️ недоведеність порушення;▪️ або відсутність самого обов’язку виконувати норматив. Тобто ☝️ автоматичне нарахування санкцій далеко не завжди означає наявність реального порушення.
📌
І це вже питання не лише соціальної політики, а якості адміністрування та роботи державних реєстрів. Бо коли бізнес змушений доводити очевидні речі у судах — це свідчить про системну проблему самої моделі контролю.