Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко та Міністерство економіки готують чергову «реформу».Вони планують:1️⃣ Об’єднати Держлісагентство і Держрибагентство (яке якимось дивом відповідає ще й за меліорацію, тож не питайте нас чому!) у нову «Агенцію біорізноманіття» і передати цій новій агенції в управління всі національні парки України та функції з управління заповідними територіями.2️⃣ Об’єднати Держгеокадастр, Держгеонадра і Держводагентство в нову «Агенцію природокористування».Ідея зосередити управління природними ресурсами в одних руках і прибрати природоохоронні запобіжники не нова.🔹 Схожа «реформа» була у 2003 році. Тоді указом Президента Кучми на основі рішення його РНБО був створений «Комітет природних ресурсів». Головою Адміністрації Президента і Прем’єр-міністром тоді були зрадники України Янукович і Медведчук.• Цей орган, який очолював сумнозвісний Микола Злочевський, встиг «прославитися» своєю жахливою корупцією і був ліквідований у 2005 році, після перемоги Помаранчевої революції.⚠️ Тепер це хочуть повторити: надати тим, хто нищить біорізноманіття, функції його зберігати; тим, хто нищить прибережні смуги і річки, — функції їх зберігати.🙌🏻 Ми спільно з колегами вимагаємо зупинити просування цієї «реформи» і замість того, аби нищити природоохоронні інституції, взятися за їх посилення.🔗 Більш детально про ризики цієї «реформи» — у спільній заяві природоохоронних громадських організацій за посиланням.
📢 Кабінет Міністрів України заявив, що спростив особливості реалізації планів стійкості регіонів та процедури будівництва, містобудування і землевідведення. Мета зрозуміла.❗️Проте ми сьогодні отримали відповідь від Міністерства розвитку громад та територій, яке прямо написало, що в план стійкості Закарпатської області включено будівництво вітряків у горах! 🤷 Які саме і де — нам відмовилися повідомити.📑 А сам проєкт постанови щодо спрощення реалізації планів стійкості, розроблений тим самим Міністерством розвитку громад та територій, передбачає, що ⚠️ будівництво всього, що включено в план стійкості, може проходити без процедур ОВД та СЕО.От просто можна буде будувати там, де хочеться, і те, що хочеться.🚫 Ми вважаємо такі дії ганьбою.Уряд мав би зосередитися на тих проєктах, які мають підтримку суспільства і можуть бути реалізовані швидко, — як-от, наприклад, будівництво 💨 ВЕС та ☀️ СЕС на рівнині. У першу чергу — відповідно до розробленої профільним європейським органом, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, карти. Такі проєкти не потребують будівництва нових лісових доріг у гори чи рубок сотень гектарів лісів під лінії електропередач.🏭 А не користуватися важкою ситуацією, аби лобіювати інтереси певних бізнесів, які хочуть забудувати унікальні Карпатські гори вітряками і перетворити їх на промзону!Ставлячи під загрозу не лише природу, але й євроінтеграцію🇪🇺.Бо такі дії прямо суперечать рекомендаціям ЄС щодо необхідності дотримання процедур ОВД і СЕО при розбудові інфраструктури і не створювати нових винятків із цих процедур.Нагадуємо: наш колега, ветеран і біолог Андрій Тупіков створив петицію до Президента про захист Карпат ⛰️.🙌🏻 Станом на зараз зібрано вже більше ніж 22 000 голосів із 25 000 потрібних.
Ні, це не черговий пост про те, що треба підписати петицію про збереження Карпат. Він буде завтра 😉🌿 А сьогодні ми покажемо, як готуємо і навчаємо нове покоління природоохоронців.Бо реальне запровадження європейських природоохоронних норм і стандартів потребує сотень спеціалістів, які мають знати і теорію, і практику, вміти як визначати природні оселища, так і розбиратися в законодавстві, працювати в ГІС і ходити лісами, не боятися ані болота, ані нудної роботи з табличками.• Тому ми долучилися до щорічної акції «Первоцвіт» з охорони підсніжника складчастого в Холодному Яру, яку спільно проводять ЧНУ імені Богдана Хмельницького та НПП «Холодний Яр», провівши саме там польовий виїзд для студентів у рамках нашого навчального курсу 💻«Охорона природи з використанням ГІС-технологій».І не тільки пояснювали людям, чому «заходити за стрічку» і нищити природу не варто 👇А ще самостійно ходили лісом, вчилися шукати червонокнижні види і старі дерева, розуміти плани лісонасаджень і таксаційні описи, опрацьовувати матеріали польових виїздів.🌿 А наостанок заїхали на памятку природи "Козацькі Майдани". Яку роками незаконно розорювали, але в минулому році, після наших скарг нарешті зупинили 🙌🏻📸 фото з польового виїзду ⬇️
Наш колега, кандидат біологічних наук і ветеран Андрій Тупіков зареєстрував петицію до Президента України із закликом захистити високогірні території Українських Карпат.Чому це важливо❓🏔️Карпати займають менше 4% площі країни, а ділянки справжнього високогір’я (ті, що вище 1000 метрів) - менше 1%. 🌿 Саме там збереглися великі масиви пралісів, полонини, витоки гірських річок, оселища рідкісних видів рослин і тварин. Такі території є ключовими для збереження біорізноманіття, формування водних ресурсів та підтримання природного балансу.Сьогодні дедалі активніше просуваються ідеї масштабної забудови гірських хребтів:• курорти, дороги, вітрові електростанції просто на вершинах та хребтах. ❗️Ми підтримуємо розвиток відновлюваної енергетики та інфраструктури. Але розвиток має бути розумним і не руйнувати найцінніші природні території.Захист Карпат - це не про «заборонити все». Це про відповідальність. Про те, щоб унікальні високогірні ландшафти не стали черговою жертвою короткострокових рішень.📣 Просимо підтримати петицію.Карпати - це спадщина, яку ми маємо зберегти!
Як тільки зійшов сніг і потепліло, ми виїхали на польові дослідження в ліси і болота.Причому, болота - в прямому сенсі 😅Через сніжну зиму в лісі зараз багато води. Тож частину маршрутів долаємо по повалених деревах і корінню, іноді з неочікуваними «перевірками на рівновагу» (бували випадки, коли ми ці перевірки не проходили 💦🙈)❓Чому ж тоді потрібно саме зараз проводити польові експедиції, а не коли більш сухо та тепло?Саме в ці декілька тижнів можна побачити і зафіксувати місцезростання рідкісних видів ранньоквітучих рослин, занесених до Червоної книги України. Часу зовсім небагато.Бо просто зафіксувати і сфотографувати недостатньо — треба швидко підготувати всі необхідні документи 📑 для їх збереження. А інколи ще раз виїхати на територію, вже разом із чиновниками обласних державних адміністрацій.Ми вже встигли провести 3 експедиції, а прямо зараз, коли ви читаєте цей пост, четверо наших фахівців ходять лісами Львівщини.✅ Певні, що декілька десятків гектарів лісів і боліт це точно допоможе зберегти, і за пару місяців ми поділимося з вами вже гарними новинами про офіційне затвердження охоронних зон для збереження біорізноманіття.📸 Фото з експедицій 👇
У травні 2026 року в місті Миколаїв відбудеться Всеукраїнська науково-практична конференція «На варті степу», присвячена 30-річчю створення Єланецький степ та Дню степу в Україні.Захід об’єднає науковців, природоохоронців, представників природно-заповідних установ, громадських організацій та всіх, хто працює над збереженням степових екосистем України.Організаторами конференції виступають, зокрема:▪️ Єланецький степ▪️ Миколаївська обласна військова адміністрація▪️ Українське ботанічне товариство▪️ Інститут ботаніки імені М. Г. Холодного НАН України▪️ Херсонський державний університет▪️ Біосферний заповідник «Асканія-Нова» імені Ф. Е. Фальц-Фейна▪️ Природний заповідник «Михайлівська цілина»▪️ Українська природоохоронна група🔎 Основні тематичні напрями конференції:• сучасні виклики для степових екосистем, їх збереження та відновлення;• функціонування природно-заповідного фонду в умовах війни;• дослідження біорізноманіття на природоохоронних територіях;• еколого-просвітницька діяльність установ природно-заповідного фонду.📚 За результатами конференції планується видання збірки матеріалів у друкованому та електронному форматі. Участь у конференції та публікації матеріалів є безкоштовною.📅 Реєстрація для учасників триває до 4 травня 2026 року, а матеріали доповідей приймаються до 10 травня 2026 року.Формат проведення — змішаний (офлайн та онлайн).Ця конференція стане важливим майданчиком для обміну досвідом, науковими результатами та ідеями щодо збереження українського степу — однієї з найбільш вразливих природних екосистем Європи.📩 Долучайтеся до фахової дискусії та підтримки степових ландшафтів України.
Вчора і позавчора ми брали участь у комісії з обстеження ділянок під рубку в Свалявському надлісництві.Це обстеження — фактично фікція. ❗️Бо ще раніше Закарпатська ОДА спільно з лісівниками встановила сервітут на прокладання ЛЕП через ліс на Руну і Пікуй.40 гектарів лісу, всупереч запевненню міністра економіки Олексія Соболєва, що будівництво ВЕС не передбачає рубку, буде знищено найближчими днями.🌱 І хоча в частині лісу досі ще лежить сніг, ми зафіксували наявність червонокнижних лунарії і підсніжника.Яких лісівники «не помітили», коли надавали погодження на трасування ЛЕП.👀 Тому зовсім не дивно, чому обстеження спеціально робляться в період, коли неможливо або дуже важко побачити охоронювані види рослин.Бо інакше всі побачили б, що рубати і будувати там не можна! ⛔🪓🔸Як і в минулий раз, допомагав готувати документи на рубки лісу Ужанський національний парк. Установа, яка мала б охороняти Карпати, а не знищувати їх.Допомагає знищувати Карпати і Держлісагентство з ДП «Ліси України», які спочатку побудували на Руну лісову дорогу, а зараз примушують лісівників на місцях готувати завідомо незаконні документи і робити незаконні рубки. • Також готують документи на будівництво лісових доріг для вітряків на інші полонини.🤔 Виходить, їх керівники Віктор Смаль та Юрій Болоховець теж підтримують забудову гір?
І знову сумнівні санітарні рубки. І знову ДП «Ліси України», Закарпаття, Брустурянське надлісництво.Цього разу на рівнині — старий дубовий ліс біля Буштина.За своїми характеристиками він цілком відповідає європейським критеріям для старовікових (old-growth) лісів і давно мав би бути заповіданий і збережений.Але ні. 🪓 Не маючи можливості робити тут планові комерційні рубки, лісівники в черговий раз вирішили використати схему із «санітарними» рубками. Їх не зупинила і наявність на ділянці килиму з двох червонокнижних видів.Про проблеми сумнівних і незаконних санітарних рубок кажуть уже не тільки екологи, а й Національне агентство з питань запобігання корупції і Спеціалізована екологічна прокуратура.🤔 Але жодних кроків з боку лісівників проблеми не спостерігаємо.Тому, аби зупинити деградацію і втрату залишків українських старих лісів, ми вважаємо, що настав час ставити питання по-іншому.І подумати над ❗️повною забороною будь-яких санітарних рубок у старих лісах природного походження.P.S. Ми вже направили звернення по цій ділянці до ДБР та до екологічної прокуратури.
Київська обласна рада створила новий ландшафтний заказник місцевого значення «Бобирівська гребля» площею 20,97 га. 🤩Ініціатором створення заказника виступила Миронівська громада та місцеві жителі.Заказник створено з метою збереження природного комплексу в долині річки Городок поблизу села Ємчиха.Ця територія поєднує лісові та лучні біотопи, які є осередком біорізноманіття та наразі вразливі до антропогенного впливу, зокрема до загрози неконтрольованого видобутку корисних копалин.Створення заказника дозволить найбільш ефективно зберегти ці екосистеми, а також забезпечить традиційне використання угідь громадою для:• сінокосіння• випасу худоби• збору дикоросів.🌿 Цінність ділянки підтверджується наявністю рідкісних видів, занесених до Червоної книги України.На луках виявлено місцезростання зозульок м’ясочервоних.Серед тварин тут зафіксовано:🐢 черепаху болотну європейську🐦 гніздування бджолоїдки звичайної🪽 перебування чепури великої🦋 Серед комах тут знайдено надзвичайно рідкісного метелика — красика веселого, який занесений до Червоної книги України.Тож продовжуємо працювати над збільшенням природно-заповідного фонду України! 🌿
За нашими дослідженнями та зверненнями 23 лютого розпорядженням начальника Миколаївської ОВА було створено 13 охоронних зон для збереження об’єктів Червоної книги України.Вони охоплюють території загальною площею 589,6952 га в межах громад:• Сухоєланецької (3 зони)• Нечаянської (1 зона)• Ольшанської (1 зона)• Веселинівської (1 зона)• Степівської (1 зона)• Єланецької (5 зон).У межах цих зон зафіксовано:🌿 22 види рослин, занесених до Червоної книги України🐾 1 вид тваринБільшість із них мешкають у межах оселищ, що потребують особливої охорони відповідно до Резолюції № 4 Бернської конвенції.Зокрема, це:• багаторічні трав’яні угруповання на вапняках• понтично-сарматські листопадні чагарникиОсобливим досягненням стало створення охоронних зон навколо природного заповідника «Єланецький степ» у межах Єланецької та Сухоєланецької громад.🌾 Майже 500 га територій, які є останнім форпостом дикої природи навколо заповідника, тепер будуть захищені від розорювання.До активного обстеження цих ділянок долучилися фахівці природного заповідника «Єланецький степ».
TGLIST.COM.UA
