Український центр захисту прав людини

З 25 серпня 2026 року можна подати заяву до Реєстру збитків для України за новою категорією A3.4 — «Втрата оплачуваної роботи».🔸 Хто може подати заявуЗаяву може подати людина, яка працювала в Україні та втратила оплачувану роботу 24 лютого 2022 року або після цієї дати саме внаслідок міжнародно-протиправних дій рф, зокрема: • найманий працівник — якщо існували трудові відносини, за якими передбачалася оплата праці;• самозайнята особа, яка самостійно здійснювала професійну чи господарську діяльність, але не була зареєстрована як ФОП.🔸 Що має бути зазначено у заявіДохід, який людина не отримала через фактичну втрату роботи:• заробітна плата;• компенсації;• надбавки;• пільги;• інші виплати або доходи.Втрати мають бути зазначені за конкретний період, наприклад, за місяць чи рік.🔸 Як подати заявуЗаява за категорією A3.4 подається через портал Дія. Разом із заявою потрібно надати інформацію та докази, які підтверджують особу, факт роботи та обставини її втрати.🔺 Важливо! Подання заяви не означає автоматичної виплати компенсації.Реєстр збитків фіксує та розглядає заяви, додані підтвердні документи і вирішує, чи може конкретна заява бути внесена до Реєстру.Розгляд заяв по суті та можливе присудження компенсації буде здійснювати компенсаційний механізм, який ще належить створити.Перевірити, чи відповідаєте ви критеріям A3.4 та які документи необхідно надати на підтвердження своєї заяви, можна на сайті Реєстру збитків для України за посиланням: https://surl.li/plbspg

🔶 Пенсійна заборгованість перед ВПО: що буде з виплатами після втрати чинності постановою № 1165, – УЦЗПЛ надіслав запити.Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2026 року № 1046 «Деякі питання використання коштів бюджету Пенсійного фонду України на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання)» Уряд не лише змінив механізм фінансування пенсійних виплат за рішеннями судів. Одночасно втратила чинність постанова КМУ від 10 листопада 2021 року № 1165, яка визначала спеціальний порядок виплати пенсій, не виплачених за минулі періоди внутрішньо переміщеним особам та окремим особам, які відмовилися від довідки ВПО. Постанова № 1165 регулювала виплату пенсійної заборгованості за минулі періоди незалежно від того, чи зверталася людина до суду. За цим порядком відповідні суми обліковувалися, формувався перелік одержувачів та здійснювалися виплати. Натомість механізм, запроваджений постановою № 1046, стосується насамперед бюджетного фінансування пенсійних виплат, нарахованих або перерахованих на виконання судових рішень. 🔸Тому виникає принципове питання: Що після скасування постанови № 1165 буде з уже нарахованими, облікованими, але невиплаченими пенсіями ВПО, якщо людина не зверталася до суду? Скасування порядку виплати саме по собі не означає припинення права людини на належні їй кошти. 🔸Але люди мають знати: - де тепер обліковується ця заборгованість; - за яким механізмом вона буде виплачуватися; - чи зберігаються сформовані раніше переліки одержувачів та суми боргу; - чи потрібно повторно подавати заяви або документи; - за рахунок яких коштів і в які строки держава планує погасити заборгованість; - що відбуватиметься з невиплаченими сумами у разі смерті пенсіонера. Саме тому ми направляємо запит на публічну інформацію до Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Пенсійного фонду України. Окремо запитуємо і про масштаб проблеми: скільки людей досі не отримали належні їм кошти та яку загальну суму пенсійної заборгованості перед ними обліковує держава. Після отримання відповідей обов’язково їх оприлюднимо.

🔶 Міністерство оборони України надало відповідь на наш запит щодо своєї позиції стосовно законопроєкту № 15057, який передбачає внесення змін до статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо усунення обмежень у реалізації права військовослужбовців на звільнення у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років. Сам законопроєкт №15057 зареєстрований 9 березня 2026 року та наразі опрацьовується в профільному Комітеті Верховної Ради. Міністерство оборони законопроєкт не підтримує. У відповіді МОУ також зазначено, що така позиція сформована, зокрема, за пропозицією Генерального штабу Збройних Сил України.❗Водночас відповідь Міністерства містить надзвичайно важливу цифру.🔺 За оперативними даними МОУ, у Збройних Силах України проходять військову службу близько 2 тисяч військовослужбовців, які мають дитину з інвалідністю віком до 18 років. При цьому Міністерство уточнює: йдеться лише про Збройні Сили України та військові частини, безпосередньо підпорядковані МОУ. Кількість таких військовослужбовців в інших військових формуваннях і державних органах спеціального призначення Міністерство оборони не обраховувало.І тут виникає ключове питання.Якщо за даними самого Міністерства оборони у Збройних Силах України йдеться приблизно про 2 тисячі військовослужбовців, а навіть з урахуванням інших військових формувань ця категорія об’єктивно не може становити значну частину всього особового складу, чи є достатні підстави стверджувати, що усунення такої нерівності може суттєво послабити обороноздатність держави?‼️ Ми наполягаємо: права дитини з інвалідністю не можуть залежати від того, чи її батько або мати ще перебувають на етапі мобілізації, чи вже проходять військову службу.Дитина не повинна втрачати обсяг державних гарантій лише тому, що її батька або матір уже мобілізували.Статус батьків не може визначати обсяг прав дитини з інвалідністю.🔺 Саме тому ми й надалі будемо наполягати на усуненні цієї законодавчої нерівності та підтримці законопроєкту № 15057.Повна відповідь з додатками тут.

❗ За інформацією Пенсійного фонду з 1 жовтня 2026 року Укрексімбанк припиняє обслуговування банківських рахунків громадян, на які від Пенсійного фонду надходять:- пенсії;- житлові субсидії та пільги;- інші державні соціальні виплати. ⁉ Що потрібно зробити для продовження отримання виплат від Пенсійного фонду Одержувачам пенсій та/або інших соціальних виплат від Пенсійного фонду України необхідно:- не пізніше 15 вересня 2026 року обрати інший уповноважений банк для їх отримання;- подати до Пенсійного фонду заяву про зміну способу виплати пенсії (або іншої соціальної виплати), у якій зазначити реквізити рахунку, відкритого в іншому уповноваженому банку.Заяву можна подати: - через вебпортал електронних послуг Пенсійного фондуабо- у будь-якому сервісному центрі Пенсійного фонду. 🔶 Важливо! Якщо не буде обрано інший банк та не буде повідомлено Пенсійному фонду нові реквізити, виплати будуть здійснюватися через відділення АТ “Укрпошта”.Перелік уповноважених банків, через які здійснюється виплата пенсій та інших державних соціальних виплат за посиланням тут

Кабінет Міністрів України ухвалив постанову від 29.07.2026 № 978, якою внесено важливі зміни до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (Порядок № 560).Постанова № 978 набула чинності 31 липня 2026 року.🔶 Головне нововведення: відтепер військовозобов'язані можуть змінити підставу для відстрочки (переоформити відстрочку за іншою підставою) без ризику втратити чинну відстрочку на час розгляду документів.🔶 Як це працює Якщо у військовозобов’язаного є чинна відстрочка, наприклад відстрочка у зв’язку з навчанням, але з'явилася інша законна підстава (наприклад, народження третьої дитини), він може подати заяву на переоформлення відстрочки за новою підставою.🔶 За новими правилами військовозобов’язаний має захист від втрати відстрочки.▪️Під час розгляду: поки комісія приймає рішення, чинна відстрочка продовжує діяти.▪️Якщо рішення позитивне: нова відстрочка набирає чинності, а попередня анулюється лише в день внесення нових даних до реєстру «Оберіг».▪️Якщо рішення негативне: чинна відстрочка не скасовується та діє до закінчення свого початкового строку.🔶 Що ще змінилося у наданні відстрочки▪️Терміни розгляду: комісія розглядає заяву протягом 7 робочих днів (раніше – 7 календарних днів) з дати реєстрації заяви (якщо потрібні запити до інших органів — не більше 15 робочих днів (раніше – 15 календарних днів). ▪️Подача заздалегідь: подати заяву про переоформлення відстрочки можна, якщо до завершення строку чинної відстрочки залишилося менше 30 днів.▪️Подача заяви через ЦНАП та «Дію»: подавати заяви про надання або переоформлення відстрочки можна через ЦНАП із використанням порталу «Дія».▪️Внесення до «Оберегу»: у разі позитивного рішення дані вносяться до реєстру протягом одного календарного дня.▪️Уточнено порядок оформлення відстрочок для заброньованих посадових (службових) осіб органів влади: у разі звільнення або переведення такої особи на посаду, яка не дає права на відстрочку, держорган зобов’язаний протягом одного дня повідомити про це ТЦК та СП (або СБУ/розвідку) для скасування відстрочки.

8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 882, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».Постановою № 882 передбачено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які після звільнення з полону потребують тривалого стаціонарного лікування.❗На період дії воєнного стану військовослужбовцям, які одразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні або отримують медичну чи реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах понад 30 календарних днів, встановлено додаткову винагороду у розмірі 50 000 гривень на місяць.До строку лікування включається також час переведення військовослужбовця з одного закладу охорони здоров’я до іншого, якщо лікування є безперервним.Підставами для тривалого лікування можуть бути захворювання, поранення, контузії або каліцтва, отримані внаслідок перебування в полоні, або пов’язані з необхідністю подальшого лікування після звільнення.Детальніше читайте у нашому розʼясненні за посиланням.

Під час погодження законопроєкту № 15057 Міністерство у справах ветеранів України висловило позицію про його непідтримку. У своїх пропозиціях Міністерство зазначило, що реалізація законопроєкту може призвести до розширення кола осіб, які матимуть право на звільнення з військової служби, що негативно вплине на рівень укомплектованості військових підрозділів та може ускладнити виконання завдань у сфері оборони держави. Крім того, Мінветеранів вважає, що питання догляду за дитиною з інвалідністю вже врегульовано чинним законодавством. Разом із тим у матеріалах погодження законопроєкту не наведено статистичних даних, аналітичних розрахунків чи правового аналізу, які б підтверджували такі висновки.«Саме Міністерство у справах ветеранів України має бути державним органом, який найкраще розуміє потреби військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Тому його заперечення проти законопроєкту, що стосується сімей, які виховують дітей з інвалідністю, потребують особливо ретельного обґрунтування. Ми хочемо переконатися, що ця позиція сформована на основі фактів, правового аналізу та об'єктивних даних», – зазначила очільниця УЦЗПЛ Людмила Денісова. ГО «Український центр захисту прав людини» звернулася до Міністерства у справах ветеранів України із запитом на публічну інформацію.У запиті ми просимо надати:🔸 документи, якими обґрунтовано позицію Міністерства; 🔸 статистичні та аналітичні матеріали, що стали підставою для негативного висновку; 🔸 інформацію про те, чи проводило Міністерство власний аналіз або використовувало дані інших державних органів; 🔸 результати правового аналізу, якщо такий проводився, щодо відмінностей між правом не бути призваним під час мобілізації та правом бути звільненим з військової служби, адже саме на це посилається Мінветеранів у своєму висновку. Ми переконані, що позиція державного органу щодо законопроєкту, який стосується прав військовослужбовців та сімей, які виховують дітей з інвалідністю, має базуватися на об'єктивних даних, правовому аналізі та належному обґрунтуванні.Про отриману відповідь ми обов'язково повідомимо.

🔸Я подавав(ла) заяву на отримання допомоги у 2025 році, але кошти так і не надійшли. Чи потрібно подавати заяву повторно?Ні. Якщо у 2025 році заяву було розглянуто та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги, повторно звертатися не потрібно. Пенсійний фонд України у 2026 році сформує перелік таких отримувачів та забезпечить подальше проведення виплат.🔸Кого стосуються ці зміни?Постанова стосується лише тих осіб, які вже набули право на одноразову допомогу за програмою «Зимова підтримка», однак фактично не отримали кошти у 2025 році.🔸Чи потрібно особисто відкривати спеціальний рахунок?Не обов'язково. Якщо спеціальний рахунок не був відкритий або уповноважений банк не передав Пенсійному фонду України інформацію про його реквізити, територіальний орган Пенсійного фонду України самостійно звернеться до банку, уповноваженого здійснювати розрахунково-касове обслуговування Пенсійного фонду України, для відкриття такого рахунка.🔸У якому банку відкриватиметься спеціальний рахунок?Постанова передбачає, що спеціальний рахунок відкриватиметься у банку, визначеному Кабінетом Міністрів України уповноваженим на проведення розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України.На сьогодні таким банком відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25 є АТ «Ощадбанк».🔸Якщо рахунок відкриють без моєї заяви, чи потрібно мені щось робити?Так. Після відкриття спеціального рахунка необхідно укласти договір банківського рахунка з уповноваженим банком. Саме укладення такого договору є підтвердженням згоди отримувача на відкриття рахунка та необхідною умовою для отримання одноразової грошової допомоги.🔸Який строк на укладення договору?Постанова встановлює строк у шість місяців з дня відкриття спеціального рахунка.🔸У яких випадках одноразова грошова допомога повертається Пенсійному фонду України?Уповноважений банк повертає кошти Пенсійному фонду України у разі:- смерті отримувача;- набрання законної сили рішенням суду про визнання отримувача безвісно відсутнім або оголошення його померлим;- неукладення отримувачем договору банківського рахунка протягом шести місяців з дня відкриття спеціального рахунка за зверненням територіального органу Пенсійного фонду України.🔸Чи змінився розмір допомоги?Ні. Постанова № 877 не змінює розмір одноразової державної допомоги та не встановлює нових видів соціальних виплат.🔸Чи розширено перелік осіб, які можуть отримати допомогу?Ні. Документ не розширює коло отримувачів. Він лише вдосконалює механізм виплати допомоги тим громадянам, яким вона вже була призначена, але не виплачена.🔸Чи змінює постанова порядок призначення допомоги сім'ям з дітьми?Ні. Зміни, внесені до постанови Кабінету Міністрів України № 1751, мають виключно техніко-юридичний характер. Вони уточнюють окремі посилання у Порядку та не впливають на право громадян на отримання державної допомоги, умови її призначення чи порядок виплати.

🔸Мотиваційний контракт: які питання залишає постанова № 768 і чому принцип правової визначеності має значення для військовослужбовців.🔸ГО «Український центр захисту прав людини» провела правовий аналіз Постанови Кабінету Міністрів України № 768, якою запроваджено експериментальний проєкт із новою моделлю проходження військової служби за мотиваційним контрактом. 🔸Після проведення правового аналізу Постанови Кабінету Міністрів України № 768 ГО «Український центр захисту прав людини» підготувала звернення до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 🔸Український центр захисту прав людини підтримує спільноту родин військовослужбовців, які мають неповнолітніх дітей з інвалідністю, щодо проведення публічного онлайн-обговорення законопроєкту № 15057, який стосується права військовослужбовців на звільнення з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.Захід відбудеться 17 липня о 12:00.🔸ГО «Український центр захисту прав людини» направила звернення до Прем'єр-міністра України з пропозиціями щодо вдосконалення Постанови Кабінету Міністрів України № 768, якою запроваджено експериментальний проєкт із мотиваційними контрактами для військовослужбовців. 🔸В Україні запрацював новий механізм переведення військовослужбовців Збройних Сил України за їхньою ініціативою у межах одного корпусу.🔸Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» Кабінет Міністрів України був уповноважений до 1 квітня 2025 року визначити порядок обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час воєнного стану. 🔸Європейський парламент підтвердив підтримку України та посилив акцент на відповідальності росії за воєнні злочини.

Кластер «Основи» є фундаментом усіх переговорів про вступ до ЄС. Це не просто черговий етап євроінтеграції – саме він визначає, наскільки держава відповідає європейським цінностям верховенства права, демократії та поваги до прав людини.Серед ключових вимог Європейського Союзу до України:🔸 забезпечення незалежності судової системи та справедливого правосуддя;🔸 посилення боротьби з корупцією та підвищення ефективності антикорупційних органів;🔸 захист основоположних прав і свобод людини;🔸 гарантування свободи слова та незалежності медіа;🔸 захист прав дітей, осіб з інвалідністю та національних меншин;🔸 реформування правоохоронних органів та посилення боротьби з організованою злочинністю;🔸 забезпечення прозорості та підзвітності державних інституцій.Для громадян України ці переговори означають не лише наближення до членства в Європейському Союзі. Це насамперед про право на справедливий суд, ефективний захист від корупції, реальне дотримання прав людини та відповідальність держави перед суспільством.«Верховенство права – це не вимога Європейського Союзу для України. Це вимога українських громадян до власної держави. І саме тому реформи, передбачені Кластером "Основи", потрібні насамперед самим українцям», – Людмила Денісова, голова правління ГО “Український центр захисту прав людини”. Особливо важливо, що ЄС наголошує на необхідності постійного діалогу з громадянським суспільством та залученні правозахисних організацій до моніторингу реформ. Саме тому участь громадськості у процесі євроінтеграції стає не менш важливою, ніж ухвалення законів чи проведення реформ.Європейська інтеграція — це не лише про майбутнє членство. Це про побудову держави, в якій права людини, справедливість і верховенство права є безумовними цінностями вже сьогодні.