Український центр захисту прав людини

8 липня 2026 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 882, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».Постановою № 882 передбачено виплату додаткової винагороди військовослужбовцям, які після звільнення з полону потребують тривалого стаціонарного лікування.❗На період дії воєнного стану військовослужбовцям, які одразу після звільнення з полону перебувають на стаціонарному лікуванні або отримують медичну чи реабілітаційну допомогу в стаціонарних умовах понад 30 календарних днів, встановлено додаткову винагороду у розмірі 50 000 гривень на місяць.До строку лікування включається також час переведення військовослужбовця з одного закладу охорони здоров’я до іншого, якщо лікування є безперервним.Підставами для тривалого лікування можуть бути захворювання, поранення, контузії або каліцтва, отримані внаслідок перебування в полоні, або пов’язані з необхідністю подальшого лікування після звільнення.Детальніше читайте у нашому розʼясненні за посиланням.

Під час погодження законопроєкту № 15057 Міністерство у справах ветеранів України висловило позицію про його непідтримку. У своїх пропозиціях Міністерство зазначило, що реалізація законопроєкту може призвести до розширення кола осіб, які матимуть право на звільнення з військової служби, що негативно вплине на рівень укомплектованості військових підрозділів та може ускладнити виконання завдань у сфері оборони держави. Крім того, Мінветеранів вважає, що питання догляду за дитиною з інвалідністю вже врегульовано чинним законодавством. Разом із тим у матеріалах погодження законопроєкту не наведено статистичних даних, аналітичних розрахунків чи правового аналізу, які б підтверджували такі висновки.«Саме Міністерство у справах ветеранів України має бути державним органом, який найкраще розуміє потреби військовослужбовців, ветеранів та їхніх родин. Тому його заперечення проти законопроєкту, що стосується сімей, які виховують дітей з інвалідністю, потребують особливо ретельного обґрунтування. Ми хочемо переконатися, що ця позиція сформована на основі фактів, правового аналізу та об'єктивних даних», – зазначила очільниця УЦЗПЛ Людмила Денісова. ГО «Український центр захисту прав людини» звернулася до Міністерства у справах ветеранів України із запитом на публічну інформацію.У запиті ми просимо надати:🔸 документи, якими обґрунтовано позицію Міністерства; 🔸 статистичні та аналітичні матеріали, що стали підставою для негативного висновку; 🔸 інформацію про те, чи проводило Міністерство власний аналіз або використовувало дані інших державних органів; 🔸 результати правового аналізу, якщо такий проводився, щодо відмінностей між правом не бути призваним під час мобілізації та правом бути звільненим з військової служби, адже саме на це посилається Мінветеранів у своєму висновку. Ми переконані, що позиція державного органу щодо законопроєкту, який стосується прав військовослужбовців та сімей, які виховують дітей з інвалідністю, має базуватися на об'єктивних даних, правовому аналізі та належному обґрунтуванні.Про отриману відповідь ми обов'язково повідомимо.

🔸Я подавав(ла) заяву на отримання допомоги у 2025 році, але кошти так і не надійшли. Чи потрібно подавати заяву повторно?Ні. Якщо у 2025 році заяву було розглянуто та прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги, повторно звертатися не потрібно. Пенсійний фонд України у 2026 році сформує перелік таких отримувачів та забезпечить подальше проведення виплат.🔸Кого стосуються ці зміни?Постанова стосується лише тих осіб, які вже набули право на одноразову допомогу за програмою «Зимова підтримка», однак фактично не отримали кошти у 2025 році.🔸Чи потрібно особисто відкривати спеціальний рахунок?Не обов'язково. Якщо спеціальний рахунок не був відкритий або уповноважений банк не передав Пенсійному фонду України інформацію про його реквізити, територіальний орган Пенсійного фонду України самостійно звернеться до банку, уповноваженого здійснювати розрахунково-касове обслуговування Пенсійного фонду України, для відкриття такого рахунка.🔸У якому банку відкриватиметься спеціальний рахунок?Постанова передбачає, що спеціальний рахунок відкриватиметься у банку, визначеному Кабінетом Міністрів України уповноваженим на проведення розрахунково-касових операцій з коштами Пенсійного фонду України.На сьогодні таким банком відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2004 року № 25 є АТ «Ощадбанк».🔸Якщо рахунок відкриють без моєї заяви, чи потрібно мені щось робити?Так. Після відкриття спеціального рахунка необхідно укласти договір банківського рахунка з уповноваженим банком. Саме укладення такого договору є підтвердженням згоди отримувача на відкриття рахунка та необхідною умовою для отримання одноразової грошової допомоги.🔸Який строк на укладення договору?Постанова встановлює строк у шість місяців з дня відкриття спеціального рахунка.🔸У яких випадках одноразова грошова допомога повертається Пенсійному фонду України?Уповноважений банк повертає кошти Пенсійному фонду України у разі:- смерті отримувача;- набрання законної сили рішенням суду про визнання отримувача безвісно відсутнім або оголошення його померлим;- неукладення отримувачем договору банківського рахунка протягом шести місяців з дня відкриття спеціального рахунка за зверненням територіального органу Пенсійного фонду України.🔸Чи змінився розмір допомоги?Ні. Постанова № 877 не змінює розмір одноразової державної допомоги та не встановлює нових видів соціальних виплат.🔸Чи розширено перелік осіб, які можуть отримати допомогу?Ні. Документ не розширює коло отримувачів. Він лише вдосконалює механізм виплати допомоги тим громадянам, яким вона вже була призначена, але не виплачена.🔸Чи змінює постанова порядок призначення допомоги сім'ям з дітьми?Ні. Зміни, внесені до постанови Кабінету Міністрів України № 1751, мають виключно техніко-юридичний характер. Вони уточнюють окремі посилання у Порядку та не впливають на право громадян на отримання державної допомоги, умови її призначення чи порядок виплати.

🔸Мотиваційний контракт: які питання залишає постанова № 768 і чому принцип правової визначеності має значення для військовослужбовців.🔸ГО «Український центр захисту прав людини» провела правовий аналіз Постанови Кабінету Міністрів України № 768, якою запроваджено експериментальний проєкт із новою моделлю проходження військової служби за мотиваційним контрактом. 🔸Після проведення правового аналізу Постанови Кабінету Міністрів України № 768 ГО «Український центр захисту прав людини» підготувала звернення до Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки. 🔸Український центр захисту прав людини підтримує спільноту родин військовослужбовців, які мають неповнолітніх дітей з інвалідністю, щодо проведення публічного онлайн-обговорення законопроєкту № 15057, який стосується права військовослужбовців на звільнення з військової служби у зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.Захід відбудеться 17 липня о 12:00.🔸ГО «Український центр захисту прав людини» направила звернення до Прем'єр-міністра України з пропозиціями щодо вдосконалення Постанови Кабінету Міністрів України № 768, якою запроваджено експериментальний проєкт із мотиваційними контрактами для військовослужбовців. 🔸В Україні запрацював новий механізм переведення військовослужбовців Збройних Сил України за їхньою ініціативою у межах одного корпусу.🔸Законом України «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» Кабінет Міністрів України був уповноважений до 1 квітня 2025 року визначити порядок обмеження військовослужбовців у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх під час воєнного стану. 🔸Європейський парламент підтвердив підтримку України та посилив акцент на відповідальності росії за воєнні злочини.

Кластер «Основи» є фундаментом усіх переговорів про вступ до ЄС. Це не просто черговий етап євроінтеграції – саме він визначає, наскільки держава відповідає європейським цінностям верховенства права, демократії та поваги до прав людини.Серед ключових вимог Європейського Союзу до України:🔸 забезпечення незалежності судової системи та справедливого правосуддя;🔸 посилення боротьби з корупцією та підвищення ефективності антикорупційних органів;🔸 захист основоположних прав і свобод людини;🔸 гарантування свободи слова та незалежності медіа;🔸 захист прав дітей, осіб з інвалідністю та національних меншин;🔸 реформування правоохоронних органів та посилення боротьби з організованою злочинністю;🔸 забезпечення прозорості та підзвітності державних інституцій.Для громадян України ці переговори означають не лише наближення до членства в Європейському Союзі. Це насамперед про право на справедливий суд, ефективний захист від корупції, реальне дотримання прав людини та відповідальність держави перед суспільством.«Верховенство права – це не вимога Європейського Союзу для України. Це вимога українських громадян до власної держави. І саме тому реформи, передбачені Кластером "Основи", потрібні насамперед самим українцям», – Людмила Денісова, голова правління ГО “Український центр захисту прав людини”. Особливо важливо, що ЄС наголошує на необхідності постійного діалогу з громадянським суспільством та залученні правозахисних організацій до моніторингу реформ. Саме тому участь громадськості у процесі євроінтеграції стає не менш важливою, ніж ухвалення законів чи проведення реформ.Європейська інтеграція — це не лише про майбутнє членство. Це про побудову держави, в якій права людини, справедливість і верховенство права є безумовними цінностями вже сьогодні.

З 20 травня 2026 року жінки, які працюють в державних органах або органах місцевого самоврядування, можуть без обмежень виїжджати за кордон.Постанова Кабінету Міністрів України № 623 від 15 травня 2026 року набула чинності 20.05.2026 року і повністю скасувала обмеження на виїзд за кордон під час воєнного стану для всіх жінок без винятків, які працюють у державному секторі.Документом внесено зміни до пункту 2-14 Правил перетинання державного кордону громадянами України (постанова № 57 від 27.01.1995). Нові правила почали діяти з 20 травня 2026 року. Раніше посадовиці, держслужбовиці та працівниці інших держструктур могли залишати межі країни лише на підставі рішень про службові відрядження чи для супроводу дітей. Відтепер ці вимоги скасовані. Відтепер вільно перетинати кордон можуть усі жінки, незалежно від роботи в:- органах влади: на посадах у міністерствах та центральних органах виконавчої влади;- органах місцевого самоврядування: у міських, селищних чи обласних радах;судовій системі: у судах будь-яких інстанцій, включно із суддями;- держпідприємствах: працевлаштувані на державних підприємствах чи в установах. Жодних додаткових довідок чи підтверджень відряджень у жінок на кордоні більше не вимагають.Нормативно-правова база: Постанова КМУ від 15.05.2026 № 623 “Деякі питання перетинання державного кордону громадянами України”.

Держава поступово переводить підтвердження статусу ветерана та права на пільги у цифровий формат. Саме на це спрямовані зміни, ухвалені Постановою Кабінету Міністрів України № 606 від 13.05.2026 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо використання витягу з Єдиного державного реєстру ветеранів війни».Відтепер електронний або роздрукований витяг із Реєстру можна використовувати для підтвердження відповідного статусу особи замість оригіналу посвідчення для отримання державної підтримки для здобуття професійної, фахової передвищої чи вищої освіти, якщо оригінал необхідного посвідчення відсутній. Постановою чітко встановлені категорії осіб, яким надається витяг з Реєстру, а саме відомості про особу, інформація про яку міститься в Реєстрі, безоплатно надаються у формі витягу з Реєстру: - безпосередньо самфй особі, її законному представнику або іншому представнику; - дітям особи (зокрема тим, які не досягли 23 років) або їхнім законним представникам для отримання державної цільової підтримки для здобуття професійної, фахової передвищої та вищої освіти; - членам сім’ї особи, яка потрапила в полон держави-агресора або набула статусу зниклої безвісти за особливих обставин. До цієї категорії належать: чоловік, дружина, батьки, законний представник дитини (до 18 років), а також неодружені діти (яким виповнилося 18 років), визнані особами з інвалідністю з дитинства I чи II групи або особами з інвалідністю I групи, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням.Запит на отримання витягу можна подати як онлайн через портал Дія, так і офлайн – через ЦНАП або місцеві підрозділи з питань ветеранської політики. Витяг може бути сформований як в електронній, так і в паперовій формі. Він містить унікальний електронний ідентифікатор (QR-код) для швидкої перевірки та засвідчується кваліфікованою електронною печаткою Мінветеранів. При роздрукуванні в ЦНАП або держоргані посадова особа ставить підпис і мокру печатку.Крім того, уточнено, що під час автоматичного надання статусу учасника бойових дій у період воєнного стану обов'язково перевірятиметься наявність такого статусу у Реєстрі ветеранів, щоб уникнути дублювання даних.

Громадяни, житло яких пошкоджено або знищено внаслідок обстрілів, мають право на допомогу за програмою єВідновлення.Щоб скористатися програмою необхідно:- перевірити, чи зареєстроване житло в Державному реєстрі речових прав;- подати інформаційне повідомлення про пошкоджене (знищене) майно (через Дію або ЦНАП);- відкрити спеціальний банківський рахунок для зарахування коштів;- подати заяву на компенсацію через послугу єВідновлення у Дії, ЦНАП або через нотаріуса;- дочекатися рішення комісії (до 30 днів). Після подання заява потрапляє до Реєстру пошкодженого та знищеного майна (РПЗМ).Комісія під час розгляду заяви здійснює перевірку документів, обстежує пошкоджене житло, визначає суму компенсації та ухвалює рішення про її надання.З метою визначення розміру компенсації, комісія:- проводить огляд об’єкта у присутності власника або його представника;- фіксує пошкодження (зокрема фото);- заповнює чек-лист необхідних ремонтних робіт для пошкодженого житла;- розраховує суму компенсації для пошкодженого або знищеного житла;- складає акт обстеження та завантажує документи до РПЗМ.Джерело: Міністерство розвитку громад та територій України.

🔶 До 1 червня 2026 року продовжено термін подання заяв для ВПО на виплати на проживання.Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 522 від 24 квітня 2026 року, якою внесено зміни до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. Для окремих категорій внутрішньо переміщених осіб можливість подання заяв на продовження виплат на проживання було продовжено до 1 червня 2026 року (замість 1.05.2026 року). Зміни спрямовані на забезпечення соціального захисту найбільш вразливих верств населення із числа ВПО, які потребують переоформлення або додаткового часу на збір необхідних документів. Зокрема, термін подання заяв подовжено для таких категорій:🔸Сімʼї з дітьми ВПО: незалежно від доходу батьків, за умови відповідності сімʼї критеріям щодо майнового стану, фактичного місця її проживання та факту навчання дітей. Якщо заяву буде подано до 1 червня 2026 року, то виплату буде призначено з 1 лютого 2026 року;🔸Пенсіонери та сімʼї, у складі яких є непрацездатні особи, яким допомогу було припинено через перевищення середньомісячного сукупного доходу сім’ї. Вони можуть подати документи на виплату з урахуванням зміненого розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Якщо заяву буде подано до 1 червня 2026 року, то виплату буде призначено з 1 січня 2026 року.❗Важливо: У разі звернення за отриманням допомоги на проживання для ВПО після 1 червня 2026 року, строк її призначення – з місяця звернення.

Європарламент ухвалив нову резолюцію щодо агресії рф проти України.28 квітня Європейський парламент ухвалив резолюцію, що визначає пріоритети у притягненні рф до відповідальності за злочин агресії. Документ містить пряму критику недостатності міжнародних зусиль та закликає до рішучих кроків.«Європарламент висловлює жаль з приводу того, що міжнародних зусиль ще недостатньо для припинення агресії Росії; закликає ЄС, його держави-члени та партнерів посилити тиск на Росію та значно збільшити свою військову підтримку Україні…»Головні тези:🔸 Парламент наполягає на невідкладному введенні в дію Спеціального трибуналу. Відповідальність має понести найвище політичне та військове керівництво рф, а також їхні союзники. 🔸 Негайне повернення депортованих дітей, припинення катувань полонених та цивільних заручників.🔸 Використання заморожених російських активів для компенсації завданих збитків та відновлення України.Безкарність за злочин агресії є фундаментальною загрозою світовому порядку. Наступний етап — перехід від політичних декларацій до практичного запуску Спецтрибуналу.