💫Ви подивіться, які цікаві книжки прийшли мені від Видавництва Анетти Антоненко!«Змова проти Америки», Філіп РотСвіт малого Філіпа затишний і зрозумілий. Дбайливі та уважні батьки щосили намагаються дати синам те дитинство, якого не мали самі. Талановитий старший брат Сенді – завжди поруч, ним так легко захоплюватися й пишатися. У рідному, до дрібниць знайомому єврейському районі Ньюарка всі тяжко працюють, шанують одне одного, президента Рузвельта й Америку, яка прихистила старші покоління цих людей, а для наступних поколінь стала єдиною справжньою батьківщиною. Найбільший скарб у житті Філіпа – альбом з марками,  найбільша небезпека – уявні привиди покійних родичів, якими фантазія вразливого хлоп’яти заселила вогкий підвал будиночка на дві з половиною родини. Та з початком великої війни у Європі цей погідний і безпечний світ починає нестримно просочуватися тривогою і невпевненістю. А згодом його затоплює всепоглинаючий страх. «Заборонений зошит», Альба де СеспедесРоман Альби де Сéспедес «Заборонений зошит» був виданий у 1952 році видавництвом Mondadori, але до цього твір друкувався частинами в популярному журналі La Settimana Incom Illustrata, сформувавши потужне коло прихильників і, головне, прихильниць, що з нетерпінням чекали нових випусків. «Заборонений зошит» - це перлина італійської літератури 20-го століття і незрівнянний інструмент самопізнання через літературне письмо. За нехитрою фабулою, де головна героїня Валерія Коссаті під впливом раптової ностальгії купує красивий шкільний зошит і починає вести щоденник, криється важкий шлях до себе. Що більше вона пише, то більше розуміє: у неї геть неправильне життя! Цей зошит наче похід до психолога, при чому головна героїня тут і пацієнтка, і лікарка, а це – дуже непростий досвід. Те, що в житті замовчується або приховується за красивими словами, в зошиті постає з безжальною відвертістю, але не одразу, до цієї правди ще треба докопатися, а, докопавшись, зрозуміти як з цим жити – піти на радикальні зміни? дозволити собі трохи свободи, зберігши зовнішню пристойність? або спалити цей зошит і про все забути? «Дурість, ідіотизм та дурні ідіоти. Чому ти маєш думати сам – і разом з іншими», Ларс СвендсенСхоже, ми вступаємо в золотий вік дурості. З такої невтішної констатації починає свою книжку норвезький філософ Ларс Свендсен (з яким читач вже знайомий за нашими виданнями «Філософія свободи» (2016) та «Філософія самотності» (2017)). Одне із найнеприємніших відкриттів полягає в тому, що інтелект та розмір власної бібліотеки не допомагають. Що розумнішим та більш начитаним ви є, то у більш дикі теорії ви можете вірити. Як виявив Свендсен, часто саме філософи тут попереду!Збираючи докупи спостереження Аристотеля, Монтеня, Канта, Шопенгауера, Віттгенштайна та багатьох інших, Свендсен пропонує філософське дослідження «поганого мислення», крайніми проявами якого є дурість та ідіотизм, а найгіршим проявом – випадок, коли ці крайнощі сходяться. Ці вади розглядаються в книзі не як невиліковна властивість індивіда, а натомість як «збій у мисленні», що від нього не застрахований ніхто, не виключаючи найславетніших філософів і самого автора.Автор закликає до критичного мислення та смирення як противаги надмірній впевненості. І, так, вам слід «думати самостійно», щоб не стати в’язнем вузьколобих традицій, і водночас думати разом з іншими, щоб уникнути найгіршого ідіотизму, який полягає в упертому чіплянні за власну особисту правду. Бути відкритим до того, щоб розпізнати в собі дурість та ідіотизм – перший крок на шляху самопізнання і самодопомоги.