🕊️ «Передай моєму синочку, що я його дуже люблю»

Євгеній Тулуман народився 4 липня 1988 року у Шполі на Черкащині. Він зростав у родині, де мати працювала вихователькою у дитячому садочку, а батько був фотографом. Нині його батьки — пенсіонери.

Євгеній навчався у місцевій гімназії №3. У дитинстві він був веселим і допитливим, багато цікавився та легко знаходив спільну мову з людьми. Особливе місце в його житті посідав футбол. Він грав за шкільну команду, а згодом став воротарем збірної «Епіцентру» та їздив на змагання.

Також Євгеній любив музику, гори, море та автомобілі. Йому подобалося не лише кермувати, а й ремонтувати машини.

З дитинства він мріяв стати медиком. Цікавився медициною, а вдома намагався допомагати хворим тваринам. Однак через фінансові можливості родини здобути медичну освіту на комерційній основі не зміг. Тому вступив на бюджет до педагогічного інституту в Кропивницькому, де навчався за економічним напрямом.

Під час навчання Євгеній працював менеджером зі збуту в «Епіцентрі», а згодом обіймав аналогічні посади в інших приватних організаціях. Паралельно продовжував займатися футболом.

Із майбутньою дружиною Ольгою Євгеній був однокласником. Вони почали зустрічатися, коли їм було по 24 роки, а у 2015 році одружилися. Подружжя любило разом подорожувати до Карпат. У 2017 році в них народився син Тимур.

«Він був людиною світлого серця і відкритої душі. Він стояв на боці правди, умів відчувати, коли хтось потребує захисту чи підтримки, і не проходив повз», — згадує про чоловіка Ольга.

Після початку повномасштабного вторгнення родина Тулуманів була змушена виїхати з Ірпеня. Згодом Євгеній добровольцем пішов на військову службу.

Він служив водієм 1-го розвідувального відділення взводу розвідки спеціального призначення 2-го батальйону оперативного призначення військової частини 3027 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Про службу та ситуацію на фронті Євгеній дружині розповідав небагато. На її запитання відповідав, що в нього «все було добре», хоча за фотографіями було видно, наскільки він втомлений.

20 січня 2024 року Євгеній загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Стельмахівка Сватівського району Луганської області. Після загибелі його тіло знайшли не одразу — близько доби він вважався зниклим безвісти, а згодом його виявили побратими.

Останніми словами Євгенія, які він написав дружині, були:
«Передай моєму синочку, що я його дуже люблю».

Військового поховали у Шполі на Черкащині — мама захотіла, щоб син був похований поруч із нею.

«Він мріяв віддати сина на футбол, але так і не встиг… Я вдячна йому за сина, за ті роки, коли ми були щасливі всі разом, за те, що він був у нашому житті», — розповіла Ольга.

У Євгенія залишилися дружина, син, мати, рідні, близькі та побратими.

Повну біографію читайте ТУТ.

🕯 Щоранку о 9:00 ми вшановуємо хвилиною мовчання всіх, хто віддав життя за волю України. Сьогодні ми згадуємо Євгенія Тулумана. Вічна пам’ять Герою!

Джерело: ITV

Facebook | Instagram