Ластівка читаюча

Колекціонер Джон Фаулз «Я знаю, він - Диявол, який показує мені світ, котрий міг би бути моїм.»моя оцінка:5/5⭐️Перші сторінок 70 мені було нудно, головний герой дратував тим, що мені було байдуже на нього. Він не викликав ніяких осмислень.Але далі вже складно було спинитись. Книга стала живою. Це історія нічим не примітного хлопця Фредеріка. Єдина його особливість - він колекціонує метеликів, у всьому іншому він безликий. Фред спостерігає за сусідською дівчиною неймовірної вроди - Мірандою, і робить нотатки цих спостережень в свій щоденник. Виглядає не дуже здорово, бо ці нотатки - це сухий стислий виклад спостережень, як роблять в наукових дослідженнях. І ось Фред виграє значну суму грошей, купляє будинок в тихому місці та увʼязнює в підвалі Міранду. З цього моменту починається борьба життя супроти смерті.Чи смерті супроти життя. Фреду складно зрозуміти спонтанність та свободу життя, у нього просто нема таких структур в психічному апараті. Він покладається на свої структурні, чіткі та незмінні уявлення про те, як все має бути. Міранда натомість намагається далі вивчати себе та свої прояви, переосмислюючи життя та свою особистість.Яскраве супроти безликого. Мені було дуже цікаво читати роздуми про митців та їх твори в цій книзі. Автор дає нам широке поле для роздумів, наділяючи різними поглядами кожного персонажа. Тут є багато згадок визначних художників, композиторів.Якщо їх ґуґлити то можна відчути різне - від насолоди до відчуття огиди. Та ця книга, разом із цим, сповнена жорстокості. Жорстокості не грубої, а більш витонченої - не бачити в людині людину. А коли єдина жива істота, контакт з якою тобі доступний, не бачить в тобі людину - як зберігати у собі щось людське? В коментарях я залишу деякі свої роздуми про персонажів із спойлерами. #відгук