Я постійно і в інтернетах, і вживу бачу «фахівців-філософів» у яких СГД це «старйо і гамно», АК/РПК пережиток і смішно, ну хоч на пекач наїжджаючих не видно. Ставлення до цього у мене десь як до всіх оцінок «совку» в армії - негативне. СГД/АК та інші «застарілі» стволи мають сучасніші, досконаліші альтернативи. Але це не означає, що цю перевагу критикан-пиздун здатний використати. Будь-яке озброєння робилось, переважно, не дурними людьми, розумнішими за середнього потенційного користувача. Тому потенціал закладений у таке озброєння не розкривається повною мірою, не тільки бусифікованим Миколою, але і тіпочком, що накрутив собі що він супер-спецназ, бо його без здачі нормативів по фізо взяли в розвідроту і навчили більш-менш збирати кучу на 100м з позиції лежачи. Зброя, в тому числі радянська - досконаліша за переважну більшість стрільців. Тут же можна нагадати слова сержанта Зіма: «Не існує небезпечної зброї, є лише небезпечні люди. Ми намагаємося навчити тебе бути небезпечним -для ворога. Небезпечними навіть без ножа. Смертельно небезпечними, поки у вас є одна рука чи одна нога і ви живі.»Тому умовні саудити, із 5-м військовим бюджетом у світі, усіма можливими плюшками і технологіями, получають піздюлєй від хусітів в сандалях із АКМ-ами з яких порох сиплеться. А вбраний крайнє прєстіжно з голови до пʼят, із шурфайрами і найтфорсами на найсучаснішій ар-ці апєратор може хапнути маслину від духовитого кацапа в ватніку, дутіках і з калашом з намотаним жгутом есмарха на прикладі. Тому що дух, навченість та знання первинні, і значно важливіші.