Розумієте, чим насправді ця книга відрізняється від попередніх книг Космеру, що я читав у автора?⠀В ній є життя! 💓⠀Є звичайне людське і нелюдське буття. Є політичні інтриги, любовні драми, жорстокі протистояння і кровопролитні війни... але все це супроводжується справжніми переживаннями. І від цього всі події відчуваються в рази гостріше. Оцього іноді у Сандерсона мені не вистачає. Не так, що «я роблю це, тому що так сюжетно треба», а «я роблю так, бо душею відчуваю, що так буде правильно» 😊⠀У книзі достатньо внутрішніх монологів та дилем, які героям іноді доводиться вирішувати самотужки, а іноді їм допомагають дійти згоди між розумом і серцем добрі поради друзів. Ти бачиш, що це живі люди з емоціями, які можуть розірвати тебе на клаптики. Ти відчуваєш, що кожний герой має свій характер та власну правду. І що ці правди не завжди співпадають 😈Для мене надзвичайно важливо відчувати конект із героями, а цього не стається, якщо я не можу зрозуміти персонажа: про що він думає, як відчуває і що наразі переживає. Мені важливо, щоб герої були відкритими та щирими. Щоб я міг їм співчувати, щоб я розумів їхній біль і їхній жаль. Особисто мені це важливо у будь-якій книзі, але у фентезі такого масштабу — це просто мастхев 🥹⠀Як ви розумієте, фінал тут по-справжньому вибуховий! 💥⠀Неочікувані повороти. Масштабний махач із колосами (про це можна прочитати в анотації до книги, тому не вважаю це спойлером). Біль від зради і намагання врятувати усіх ціною надлюдських зусиль. Несподівані осяяння та вихід із ситуації ну дуже хитрим способом. І відчуття, що перемога може виявитися зовсім не тим, чим здається. Все максимально масштабно і круто — все як Сандерсон любить писати в кінці кожної своєї книги. Я тільки встигав перехоплювати подих і намагатися не задихнутися під час виру цих подій. Це автор вміє ⚔️⠀Моя оцінка — 10 білих мундирів 🤍 з 10.⠀Я знаю, що моя думка непопулярна, але мені дійсно дуже сподобалося. Прочитати 840 сторінок збільшеного формату за 4 дні і жодного разу не втратити увагу під час читання — це рідкісне явище. Я був повністю занурений в історію. Мені подобалося УСЕ: політичні інтриги, дружні посиденьки, внутрішні монологи, безжальні поєдинки, криваві битви, жорстокі вибори і складні дилеми. От повірте, тут майже все було ідеально, тому я щиро раджу до прочитання «Джерело Вознесіння» кожному, особливо тим, хто сумнівався, чи читати далі після «Останньої Імперії». Єдине, що — тепер ця історія не відпускає і хочеться ще. Ох, як же ж тепер дочекатися «Героя Віків» українською... 🙁Видавництво: @nebobooks#відгуки_від_вира #ДжерелоВознесіння #зІмлиНароджені #фентезі #БрендонСандерсон