20 червня – Всесвітній день біженцяЩе кілька років тому це слово для багатьох із нас було чимось далеким. Сьогодні мільйони українців знають, що означає залишити дім, жити в невизначеності, починати все спочатку, відчувати страх, втрати і тугу. Я теж знаю це не з книжок.У редакційній статті The Lancet Global Health нагадують: на середину 2025 року у світі було 117 мільйонів вимушено переміщених людей, з них 36 мільйонів – біженці. Війна, переслідування та травматичні події значно підвищують ризик депресії, тривожних розладів і посттравматичного стресового розладу. психотерапія та ліки не можуть повністю усунути страждання, якщо людина живе в умовах невизначеності, фінансової нестабільності, дискримінації та відчуття небезпеки.Дослідження показують, що допомагають не лише психологічні втручання, а й комплексний підхід: безпечне житло, доступ до освіти та медицини, можливість працювати, інтеграція в місцеву спільноту, підтримка близьких і відчуття, що ти не чужий.Особливо вразливими є діти, підлітки, вагітні жінки, люди з хронічними захворюваннями, люди похилого віку та ті, хто пережив множинні травми.Бути біженцем – це не просто юридичний статус. Це потужний соціальний фактор, який впливає на здоров'я, зокрема психічне.біженці – це не цифри у звітах. Це люди. Зі своїми дітьми, професіями, мріями, спогадами і правом на безпеку та гідне життя.Сьогодні ми, українці, відчуваємо це особливо гостро...✔️ The Lancet Global Health, 2026."Mental health for refugees"https://www.thelancet.com/journals/langlo/article/PIIS2214-109X(26)00136-1/fulltext