Приповістей 6:20-7:1 "Сину, дотримуйся настанов свого батька і не відкидай порад своєї матері. [21] Назавжди прикріпи їх до своєї душі, повісь на свою шию. [22] Коли йтимеш — веди її, і нехай буде вона з тобою! А як спатимеш, нехай тебе береже, щоб і коли встанеш, говорила з тобою. [23] Адже заповідь закону — це світильник і світло, а картання і повчання — дорога життя, [24] аби вберегти тебе від одруженої жінки — від підступності язика чужої. [25] Щоб тебе не поборола зваблива краса, щоб ти не був зведений своїми очима, не був захоплений її повіками. [26] Адже ціна повії — така, як однієї хлібини, та жінка вловлює дорогоцінні душі чоловіків. [27] Чи набере хто жару за пазуху, а одягу не попалить? [28] Або чи може хто ходити по палючому вугіллі, та не попекти ніг? [29] Так само з тим, хто входить до заміжньої жінки, — жоден з тих, хто торкнеться її, не залишиться невинним. [30] Не дивно, якщо кого зловлять, коли краде; адже краде, щоб наситити душу, яка голодує. [31] Та коли піймають, віддасть усемеро! Віддавши все своє майно, він визволить себе. [32] А перелюбник через брак розуму губить свою душу, [33] терпить біль і ганьбу — і його ганьба не зніметься повік. [34] Адже гнів її чоловіка сповнений ревнощів. Він не пощадить в день суду, [35] жодний викуп не втамує ворожнечі, не вгамується численними дарами. [1] Сину, зберігай мої слова, заповіді мої заховай біля себе. [1a] Сину, шануй Господа, і будеш сильним; окрім Нього, не бійся нікого."