Матвія 20:1-16 "Царство Небесне подібне до господаря, який вийшов якось вранці найняти робітників до свого виноградника. [2] Домовившись з робітниками по динарію за день, він послав їх до свого виноградника. [3] Вийшовши о третій годині, побачив інших, які стояли без діла на ринку, [4] і сказав їм: Ідіть і ви у виноградник — і дам вам по справедливості. [5] Вони пішли. Далі, вийшовши о шостій та о дев’ятій годинах, зробив так само. [6] Коли вийшов об одинадцятій годині, знайшов інших, які стояли, і каже їм: Чому ви стоїте тут без діла цілий день? [7] Кажуть йому: Бо нас ніхто не найняв. Він каже їм: Ідіть і ви у виноградник [мій — і одержите, що вам належить]. [8] Коли настав вечір, каже господар виноградника до свого управителя: Поклич робітників і дай їм платню, почавши від останніх і аж до перших. [9] Ті, хто прийшов об одинадцятій годині, одержали по динарію. [10] А коли підійшли перші, то думали, що одержать більше, але й вони отримали по динарію. [11] Відтак, одержавши, нарікали на пана, [12] кажучи: Оці останні попрацювали одну годину, а ти прирівняв їх до нас, які винесли тягар дня і спеку. [13] А він у відповідь сказав одному з них: Друже, не кривджу тебе; чи не за динарія домовився ти зі мною? [14] Візьми своє і йди. Я хочу й цьому останньому дати так само, як і тобі; [15] хіба не можна мені зробити з моїм те, що я бажаю? Чи твоє око лукаве через те, що я добрий? [16] Так останні будуть першими, а перші — останніми, [бо багато є покликаних, а мало вибраних]."