Петро Порошенко сьогодні у Верховній Раді:«Шановні колеги, ще кілька місяців тому розмови про мир у цьому залі викликали або скептичну посмішку, або навіть роздратування. Рік тому у цьому залі хтось вимагав відновлення кордонів і переможний план незламності… На сьогоднішній день, нарешті, я чую реалістичні розмови про те, що ми скористаємося вузьким вікном можливості по зупинці війни. Я вірю в зупинку війни і вірю в припинення вогню, тому що Путін слабшає…»Я не вірю, що Порошенко вірить у те, що зараз каже. Він не дурний. Авжеж, миру не буде.Я щиро вдячний Петру Олексійовичу за його постійну допомогу Війську. Але мені дуже прикро, що й він, і партія, за яку я голосував, почали вдаватися до популізму рівня ментального «регіонала» Гончаренка. Залишається хіба що долучитися до кампанії проти ТЦК й мобілізації…Популізм — тяжка хвороба української політики, яка, здавалося б, мала назавжди піти в небуття, але лише загострилася під час великої війни. Це робить нас тільки слабкішими перед реальними викликами, які на нас чекають.