Так от, я, як справжній центрист, скажу наступне.

🎃
Скоро у ваших стрічках зʼявляться люди, які розкажуть, що Геловін — від сатани. І обовʼязково пояснять, що це чи не найстрашніше зло, яке може трапитися з християнством у жовтні.

А потім зʼявляться інші. Ті, які зверхньо посміхатимуться з перших, писатимуть щось на кшталт «репутація будується не в жовтні» й демонструватимуть, наскільки вони вищі за ці примітивні дискусії. Бо вони ж інтелектуальна еліта.

🤌

Ні перші, ні другі, найімовірніше, так і не напишуть про те, хто такий Вова. Не говоритимуть про свавілля та насильство з боку представників ТЦК. Не ставитимуть незручних запитань про те, що відбувається сьогодні в нашій країні.

Ну і я зовсім не кажу, що теми Геловіну, християнських цінностей чи репутації неважливі. Важливі. І про них теж потрібно говорити. Але чого варті ті принципи, якщо розмова завжди якось зводиться до того, виключно за що вам нічого не буде?

Якби ви так само послідовно говорили про реальне зло, несправедливість і відповідальність тих, хто має владу, то й ваші розмови про Геловін сприймалися б зовсім інакше.

Все це мало би бути частиною переконань, а не весь їхній зміст.

І обидві сторони чудово почуваються у власній моральній перевазі. А реальне зло тим часом навіть не помічає цієї героїчної боротьби.

Якось завжди мене цікавило почути не те, про що усі говорять. А про те, про що усі мовчали. Вперто мовчали.

І от МОВЧАННЯ людей завжди мені показувало, чого насправді варті ті чи інші переконання.