Огляд ситуації на фронті від українських військових.Військовий на псевдо «Мучной». 🔹 Слов’янський напрямок / район Святогірська.Противник у цьому секторі зробив ставку на повітряний контроль і працює системно, активно застосовують дрони на оптоволокні! Ворог цілеспрямовано знімає наші маршрути, фіксує переміщення і одразу готує ураження. Дорога, яку було позначено, фактично перебуває під постійним наглядом — рух по ній зараз вкрай небезпечний і несе прямі ризики потрапити під удар.Окремо варто враховую щільну повітряну розвідку: очі противника постійно висять у небі, тому будь-яка активність швидко виявляється, після чого слідує негайна реакція — FPV або інші засоби ураження. Працюють без затримок, за шаблоном: побачили — вдарили.У цій ситуації оптимальна тактика: витримати паузу, перечекати пік активності, після чого висуватися різко, без зайвої суєти. По відомих і свічених маршрутах не форсувати рух, не газувати й не створювати передбачуваних патернів. Краще шукати альтернативні шляхи, навіть якщо вони довші чи складніші — зараз це питання виживання, а не швидкості.🔹 Костянтинівський напрямок.У міській забудові противник системно перехопив ініціативу по логістиці: заїзди, під’їзні маршрути та шляхи підвезення о/с перебувають під постійним контролем. Працюють FPV-дрони, у тому числі на оптоволокні, що різко знижує можливості маневру і робить будь-яке пересування прогнозованим та небезпечним. Окремо діє Центр «Рубікон» — їхнє завдання задушити мобільність! Вони цілеспрямовано полюють на важку техніку, дрони та засоби зв’язку, фактично вибиваючи наші очі й руки на цьому відтинку.Додатково ворог залучає авіацію, по висотній забудові відпрацьовують ФАБами, методично перетворюючи квартали на руїни та створюючи з них укріплені зони для подальшого просування. Основний вектор руху — південно-східний, там противник уже закріпився, впевнено займає знищені будівлі, накопичує живу силу й намагається розширювати плацдарм використовуючи розбиті будинки як укриття.З південного флангу активізувалася ворожа розвідка. Фіксуються спроби заходів у напрямку Берестка з метою прощупати оборону та знайти слабкі місця для подальшого тиску. Наші бійці реагують жорстко, розвідгрупи противника виявляються й накриваються скидами, не даючи їм розгорнутися чи закріпитися.Загалом ситуація вимагає максимальної обережності, зміни маршрутів, мінімізації руху вдень і контролю повітряної обстановки. Місто зараз — це поле бою під постійним оком ворога, де будь-яка помилка одразу дається взнаки. Український військовий кореспондент Богдан Мирошников. 🔹 Степногірськ продовжує просідати.Ворог продовжує фіксуватися по всьому населеному пункту. При цьому, вони мало що контролюють. Бо позабігали малими групами у підвали, тепер їх складно звідти вибити.Куди більш небезпечним є просування ворога у бік Лукʼянівського, яке є флангом Степногірська. Якщо обидва н.п. будуть втрачені, а ворог остаточно вийде на рубіж річки Конка, то стане зовсім погано.Бо в такому випадку окупант буде підтягувати у район Степногірська-Лукʼянівського ствольну та реактивну арту, щоб працювати вже по Кушугуму, Балабиному та інших околицях Запоріжжя.А з "Торнадо-С" зможуть працювати по будь-якій точці обласного центру. Такі справи. Старший лейтенант ЗСУ з позивним "Алекс". 🔹 Помічаємо останнім часом цікавий факт, що 90% всіх уражених та зафіксованих пі*арів — це реально якісь доходяги без зброї, без засобів захисту, з палками або костилями. В деяких моментах важко навіть було б зрозуміти, що то дійсно військовослужбовці збройних сил якоїсь держави.Таких ситуацій все більше і більше, навіть пі*ар по нормальному спорядженню — це вже велика рідкість. Це як і пі*ари, котрі рухаються в сторону переднього краю, так і ті, що навпаки — до себе в тил.Якість о/с у противника все більше і більше починає просідати. 🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝🚀Приєднатися до ZN.UA