Міністерство лісу

Ігор Зубович — новий керівник ДП «Ліси України» ⚡️Рішенням членів Наглядової ради з 1 липня 2026 року виконання обов’язків генерального директора ДП «Ліси України» покладено на голову комісії з перетворення підприємства Ігоря Зубовича.Член Наглядової ради Робертс Стріпніекс зазначив, що кадрові зміни забезпечать суттєве посилення команди підприємства.«“Ліси України” мають рухатись тим самим курсом, але з новою енергією. Перед новим керівником стоять серйозні виклики, але ми готові всіляко сприяти його роботі. Він користується цілковитою довірою з боку Наглядової ради», — наголосив Робертс Стріпніекс.За словами члена Наглядової ради Янне Харьюнпяя, результати, досягнуті менеджментом підприємства за останні роки, є вагомими, але у процесі трансформації ДП «Ліси України» зʼявиться нові сила, нова енергія та експертиза.Ігор Зубович зазначив, що його ціллю є запровадження нових підходів до управління підприємством — більш сучасних, прозорих та ефективних.«Я дякую членам Наглядової ради за довіру та підтримку. Пріоритети роботи підприємства — це, в першу чергу, посилення прозорості управління, модернізація та запровадження сучасних технологій, досягнення балансу між економікою та екологією, наповнення бюджету і, що вкрай важливо, збільшення довіри суспільства до роботи лісівників», — заявив Ігор Зубович.За результатами засідання Наглядова рада також ініціювала процес підготовки до конкурсного відбору на посаду генерального директора ДП «Ліси України».Для проведення конкурсу підприємство зобов’язане залучити професійного консультанта з відбору персоналу, а також розробити та подати на затвердження Наглядовій раді умови проведення конкурсного відбору й критерії оцінки кандидата.Крім розгляду кадрових питань, члени Наглядової ради затвердили звіт про виконання фінансового плану державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» за I квартал 2026 року та проміжний звіт про досягнення цілей діяльності, визначених у Листі очікування власника на 2026 рік.Також було взято до відома: звіт керівника про виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку за I квартал 2026 року, результати аналізу організаційної структури ДП «Ліси України» та звіт незалежного аудитора щодо фінансової звітності підприємства за 2022–2024 роки.Наглядова рада зобов’язала підприємство провести незалежний аудит фінансової звітності за 2026 рік та затвердила Порядок проведення конкурсу з відбору суб’єктів аудиторської діяльності.Наглядова рада визнала необхідним впровадження на підприємстві єдиної ERP-системи (Enterprise Resource Planning) — програмного забезпечення для комплексної автоматизації та управління всіма ресурсами компанії.Єдина ERP-система повинна виконувати функцію ключового інструменту трансформації бізнес-процесів, підвищення якості управління, прозорості обліку, оперативності формування управлінської та фінансової звітності, а також зниження ризиків використання застарілого та підсанкційного програмного забезпечення.За словами члена Наглядової ради Маркіяна Витвицького, проведено велику підготовчу роботу для максимальної деталізації процесу впровадження ERP-системи, і наразі підприємство готове до старту першого етапу.Джерело:https://www.facebook.com/share/p/18ydVwqUhj/?mibextid=wwXIfr

🌲 Вілли, рубки та старі схеми: чому Валерій Мурга знову рветься до владиУкраїнські ліси десятиліттями були золотою жилою для “вічних” лісових бариг, які змінювали кабінети разом із владою, але незмінно залишались біля потоків деревини. Одним із таких персонажів у галузі називають одіозного Валерія Мургу.Мургу давно асоціюють із масштабними рубками та системою, де ліси перетворювались на ресурс для заробітку наближених людей. Коали всі. На місці зелених масивів залишались галявини, залисини, пні та мільйонні прибутки для тих, хто десятиліттями сидів у кріслах.Особливо цинічно це виглядає на фоні публічних розмов про “майбутнє лісу”. Бо поки українцям розповідають про екологію та реформи, у галузі продовжують спливати старі прізвища, які багато хто пов’язує з дерибаном ресурсів та кулуарними схемами. Реформа не очистила галузь від лісових мародерів. Окрема тема — стиль життя окремих функціонерів. У кулуарах не перший рік обговорюють дорогі іспанські вілли, нерухомість та активи, куплену інвалідність, які складно пояснити лише офіційними доходами чиновника.Сьогодні головне питання — чому люди, яких роками пов’язують із незаконними рубками та старими схемами, знову намагаються повернути вплив на лісову галузь? Кажуть що він хоче скинути Чебана і засісти на три області. Однак ліси — це не приватний бізнес для “вічних” керівників. І суспільство має право знати, хто саме роками заробляв на знищенні природних ресурсів країни.#ліси #корупція #незаконнірубки #екологія #лісова_мафія

🏛️ Поки одні роками збирають на житло та виживають на зарплати — інші, схоже, давно живуть у стилі luxury. Яскравий тому приклад Олег Кушинський, надлісничий Радехівського господарства Мармурові підлоги, позолочені меблі, дизайнерські стелі, антикварний декор і атмосфера приватного палацу — саме в таких інтер’єрах, за даними слідства, правоохоронці проводили процесуальні дії у керівника лісництва на Львівщині. Не кажучи про новенький Lexus І все це — на фоні гучної справи про ДТП, у якій посадовця обвинувачують у наїзді на 12-річну дівчинку та втечі з місця події. За версією слідства, після аварії він ще й намагався переконати підлеглого взяти провину на себе. (Українські Національні Новини (УНН))Лісова галузь останні роки все частіше фігурує у кримінальних провадженнях: незаконні рубки, оборудки з деревиною, багатомільйонні збитки державі та тепер — ще й історії з luxury-побутом окремих посадовців. (dbr.gov.ua)Складається враження, що для декого державний ліс — це вже давно не про природу, а про персональний VIP-ресурс. Рубайте далі

⚠️ Озеро Добре під загрозою: роботи на території природної пам’ятки можуть мати ознаки кримінальних порушеньДо «МінЛісу» надійшло повідомлення про можливі грубі порушення природоохоронного законодавства на території гідрологічної пам’ятки природи загальнодержавного значення — озера Добре у Камінь-Каширському районі Волинської області.Балансоутримувачем цієї території є ДП «Ліси України», а саме Камінь-Каширське надлісництво.На наданих відеоматеріалах, за словами заявника, зафіксовано:— проведення земляних робіт у межах прибережної захисної смуги;— використання важкої техніки;— знищення ґрунтового покриву;— вирубку берези та сосни на території природно-заповідного фонду;— навезення несертифікованого піску, що може спричиняти замулення водойми;— знищення червонокнижної рослинності.Окремо заявник звертає увагу на можливу бездіяльність контролюючих органів, зокрема екоінспекції та інших відповідальних структур.У повідомленні йдеться, що дії можуть містити ознаки кримінальних правопорушень за:▪️ ст. 252 КК України — порушення режиму територій природно-заповідного фонду;▪️ ст. 246 КК України — незаконна порубка лісу;▪️ ст. 239 КК України — псування земель.Також порушується питання можливої відповідальності посадових осіб Камінь-Каширського надлісництва за неналежне забезпечення охорони об’єкта природно-заповідного фонду.Автор звернення закликає:— провести виїзну перевірку;— встановити осіб, причетних до робіт;— перевірити дії посадових осіб надлісництва;— зупинити будь-які роботи на території озера;— відкрити кримінальне провадження у разі підтвердження фактів порушень.«МінЛіс» очікує реакції правоохоронних органів та екологічних служб. Якщо факти підтвердяться — йдеться про черговий випадок знищення природно-заповідного фонду під прикриттям безконтрольних робіт.

🌲 Карпати не можна “захищати” лише гучними заявамиСитуація навколо будівництва ЛЕП у Карпатах та повідомлень про червонокнижні види вкотре показала: екологічні питання потребують не емоцій, а професійного підходу.На оприлюднених відео справді видно рідкісні види флори та фауни. І це означає, що перевірки територій мали б проводитися значно ретельніше. Особливо з урахуванням сезонності — взимку неможливо повноцінно оцінити стан оселищ земноводних, рослин чи гніздування птахів.Але головне зараз — не перетворювати проблему на черговий конфлікт у соцмережах, а знайти адекватне рішення.📌 Насамперед варто тимчасово призупинити роботи на спірних ділянках до повторного обстеження.📌 Повторну перевірку потрібно проводити саме зараз — у період активної вегетації та гніздування. У цей час фахівці реально можуть оцінити наявність червонокнижних рослин, місць проживання саламандр чи гніздування рідкісних птахів.📌 До обстеження мають бути залучені не лише лісівники, а й орнітологи, герпетологи, ботаніки, природоохоронці та представники місцевих громад. Без відкритого діалогу довіри до таких проєктів не буде.📌 Якщо підтвердиться наявність цінних природних оселищ — маршрути ЛЕП потрібно коригувати. У багатьох випадках достатньо змістити трасу на кілька метрів, щоб уникнути знищення рідкісних рослин чи місць гніздування.⚡ Україні критично потрібна нова енергетична інфраструктура, особливо під час війни. Але розвиток не повинен відбуватись за принципом “після нас хоч потоп”. Баланс між безпекою держави та збереженням природи — це не слабкість, а ознака відповідального підходу.

⚠️ Перезавантаження чи просто нова вивіска?У лісовій галузі тривають кадрові зміни: після хвилі скандалів, критики та суспільного резонансу систему, яку роками асоціювали з Юрієм Болоховцем, фактично передають під контроль Ігоря Зубовича. Для галузі людина нова, але зручна для влади.Саме за часів Болоховця відбулась масштабна централізація лісової галузі та створення ДП «Ліси України». Але разом із “реформою” галузь отримала й інший імідж:🔹 мільйонні зарплати керівництва,🔹 скандали навколо тендерів,🔹 продаж державного майна,🔹 конфлікти через забудову лісів,🔹 постійні питання до прозорості роботи системи.На фоні війни та економічної кризи це почало створювати занадто токсичний інформаційний фон.І тепер у галузі все частіше говорять: Зубович — це не зміна системи, а спроба змінити її обличчя. Але говорити можуть багато і писати теж. Його подають зараз суспільству як більш “технічного” та менш конфліктного менеджера, який має знизити рівень суспільного невдоволення та прибрати зайвий медійний шум навколо мега прибуткового ДП «Ліси України».Але головне питання залишається відкритим:чи зміниться сама модель управління галуззю — чи просто замість одного керівника поставили іншого, залишивши ті самі підходи, потоки та кулуарні рішення? Зараз перед Зубовичем стратегічне завдання, яке мав довести до логічного кінця Болоховець, але останній занадто токсичний і коней все ж таки на переправі поміняли.

«Четверта влада» опублікувала масштабне розслідування щодо забудови на березі озера у лісовій зоні Рівненщини. Схоже, що в цій історії задіяні далеко не останні люди регіону.Але найбільше вражає навіть не сама забудова, а поведінка Мізоцької ОТГ та ДП «Ліси України».Схема виглядає так:1️⃣ Землі ДП «Ліси України» передають у довгострокове тимчасове користування, після чого стартує будівництво котеджів.При цьому довгострокове тимчасове користування не передбачає капітальної забудови. Тож далі починаються пошуки механізмів для легалізації.2️⃣ Мізоцька селищна рада через суд скасовує реєстрацію земель ДП «Ліси України», посилаючись на те, що це землі колишнього Здолбунівського СЛАПу.Цікаво, що допомагає селищній раді особа, пов’язана із забудовником. Самі ж забудовники фактично залишаються осторонь процесу, хоча рішення напряму стосується їхніх ділянок.3️⃣ Після суду ділянки не оформлюють як ліси комунальної власності, а переводять у рекреаційні землі та продають через аукціон.У результаті забудова в лісі фактично легалізується.Окреме питання — частина цих територій входить до ПЗФ «Дермансько-Острозький».Сподіваюсь, правоохоронці дадуть оцінку не лише забудовникам, а й діям ДП «Ліси України» та місцевої влади.Подяка журналістам за проведене розслідування. Схоже, подібні схеми можуть працювати і в інших регіонах країни

🌲 Офіс Генпрокурора намагається повернути державі 104 га лісу в урчищі «Зубра» на Львівщині. Причина — ймовірне незаконне будівництво транспортної розв'язки місцевого значення на землях держлісфонду.Слідчий суддя надав дозвіл органу досудового розслідування Національна поліція України у Львівській області призначити комплексну будівельно-земельну експертизу. Фахівці мають встановити, чи є споруди капітальними та чи відповідають вони погодженому проєкту благоустрою зони відпочинку мешканців міста в лісі лісогосподарського лісового господарства лісозвготівельноі галузі лісопаркового лісового господарства Львівський Лісгосп. За даними слідства, замість рекреаційної зони відпочинку мешканців міста Львова на землях водного фонду держлісфонду на території проеетованого об'єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника з’явилися земляні вали насипані на болтах старого русла заплави р.Зубра між містом Львовом та селом Зубра. Представники ТзОВ « РСП Шувар» це заперечують і називають об’єкти тимчасовими спорудами для обслуговування ЛЕП.Кримінальне провадження стосується самовільного будівництва та можливих зловживань посадовців лісової галузі. Справу навколо забудови проектованого об'єкта природно-заповідного фонду ландшафтного заказника «Зубра» вважають одним із найгучніших земельно-лісових конфліктів Львівщини останніх років.

⚠️ У Карпатському нацпарку аудитори виявили порушення на понад 30 млн грн — матеріали вже передані до ДБР.Ревізія Держаудитслужби, яка охопила діяльність парку за 2018–2022 роки, зафіксувала масштабні фінансові та природоохоронні порушення:📌 понад 17 млн грн — втрати через реалізацію деревини за заниженими цінами;📌 5,4 млн грн — оплата за фактично неотриману землевпорядну документацію;📌 4,6 млн грн — незаконні виплати зарплат, премій та компенсацій;📌 понад 3,3 млн грн — збитки через незаконні рубки на території природно-заповідного фонду.Матеріали ревізії долучено до кримінального провадження ДБР.Окрему увагу привертають журналістські розслідування щодо можливої комерційної діяльності на території Карпатського НПП, зокрема роботи ресторану та джипінг-турів у межах заповідних територій.🌲 Ситуація вкотре демонструє необхідність посилення контролю за використанням природно-заповідного фонду, прозорістю реалізації деревини та діяльністю адміністрацій нацпарків.Зато Гошовському не заважає це купувати нову елітну автівку

На Закарпатті повідомлено про підозру ліснику, від пострілу якого загинув чоловікТрагедія сталася ввечері 7 травня 2026 року поблизу села Ганьковиця Мукачівського району, неподалік траси «Київ–Чоп».За даними слідства, працівник лісової охорони, використовуючи тепловізор, у темряві помітив теплову ціль серед дерев і, сприйнявши її за дику тварину, вистрілив у тому напрямку із власної мисливської зброї. Після цього він оглянув місцевість, однак нікого не виявив і залишив місце події.Як встановлено, у зоні ураження знаходився 29-річний чоловік. Унаслідок пострілів він отримав тяжкі вогнепальні поранення. Потерпілого виявив випадковий водій на узбіччі дороги, який викликав швидку і правоохоронців. Чоловіка госпіталізували до лікарні, однак через кілька днів він помер від отриманих травм.Підозрюваний, дізнавшись про виявлення пораненої людини, самостійно з’явився до правоохоронців, повідомивши про ймовірну причетність до скоєного та розповів обставини події.За висновком судового експерта, куля, якою було смертельно поранено потерпілого, випущена зі зброї підозрюваного.Закарпатською обласною прокуратурою спільно із ДБР підозрюваному інкриміновано вбивство через необережність (ч. 1 ст. 119 КК України). Наразі встановлюються усі фактичні обставини події.📍 Усі деталі тут