Три кванти опівночі | Що бісить КаджитаВідкрию вам таємницю, мене бісять зрівняння одних авт...

Що бісить КаджитаВідкрию вам таємницю, мене бісять зрівняння одних авторів з іншими. Почалося все з росії та росіян, що вже, мабуть, нікого не дивує. Нескінченні заголовки “Рязанський Пушкін 21 століття”, “Ніколай, новий Достоєвський нашого часу, навчається в школі усть-залупінська й вже написав два романи” “Чехов в світі детективів, вийшов бестселер нового автора” тоді мене дратувало..хоча ні, не те слово, вибішувало, пхання порівняння з російськими класиками, тому що я завжди ненавидів й ненавиджу російську класику.Але є ще дещо. Коли пишуть “Український Кліффорд Сімак, Такий Тутович випустив неймовірну гуманітарну фантастику” або “Така Такатовича написала неймовірний детектив за що її вже кличуть українською Агатою Крісті” то фактично нівелюють досягнення людини, кажучи що ця людина скопіювала стиль та текст того, з ким її порівнюють. ІНКОЛИ без цього не обійтися, я сам ІНКОЛИ цим грішу, але стараюся уникати. Й коли я кажу, що книга Андрія Ворона нагадує за атмосферою творчість Кліфорда Сімака, то це значить, що в автора є якісь частини тексту - атмосфера, персонаж, стилізація тощо СХОЖІ на аналогічних у Сімака. Але це саме СХОЖІСТЬ, а за нею стоїть розвиток жанру, розвиток стилю, ідей тощо. Це нормально в літературі, якби Гібсон не написав би “Нейроманта” то не було б розвитку атмосфери та ідей “Чи мріють андроїди про електричних овець” Ф. Діка.До чого я це пишу, сьогодні ютуб мені підкинув відео “Достоевский в мире фантастики. Кто такой Филип К. Дик?” , мені часто підкидає, бо бачить що я багато з відповідними тегами й назвами працюю, а ми та рф для ютуба все ще один регіон. Тут прям 2 в одному - пропихання “вєлікай” культури та зменшення таланту й вкладу в літературу відомого письменника фантаста.Можно ж писати так:Схожий за атмосферою на…розвиває ідею відомого письменника…атмосфера твору нагадала мені…це (підставити жанр) фантастика в найкращих традиціях…