«Гіперіон» Дена Сіммонса
Видавництво: "НК-Богдан"

Ну що, я нарешті дійшла до відгуку на цю книгу й можу видихнути! Перший том культового «Гіперіону» Дена Сіммонса позаду, а попереду другий. І чесно? Це точно не та історія, яку мені хотілося б колись перечитувати. Вірогідно, якби не наш книжковий клуб «Палата номер 42», я б ще дуже-дуже нескоро взялася за цю книжку (якщо взагалі взялася б).

📖 Про що сюжет?
За своєю структурою роман нагадує класичні «Кентерберійські оповіді» Джо Чосера. У центрі сюжету — Гегемонія Людини та небезпечний світ Гіперіон, де напередодні масштабного галактичного конфлікту вирушають шестеро паломників. Їхня мета — Долина Часових Гробниць, де у зворотному часовому напрямку рухаються величні споруди й де на них чекає моторошне кібернетичне створіння — Ктир. Кожен із героїв має свій важкий багаж минулого та таємниці, якими вони діляться дорогою.

Початок книги — це просто вибух мозку. Він затягує, хоча спершу мало що зрозуміло. Загадкові печери на Гіперіоні, роздуми про Стару Землю та жахливий Ктир чіпляють неймовірно. А от далі почалося випробування для нервових клітин. Книга ледве не загнала мене назад у затяжний нечитун. Деякі герої та їхні оповіді (як-от самозакоханий та манірний поет Мартін Силен) відверто дратували й змушували буквально продиратися крізь текст на силі волі.

Це грандіозна, багатошарова наукова фантастика з глибоким філософським підтекстом, релігійними мотивами та відсиланнями до класичної літератури (зокрема поезії Джона Кітса). Геніальний задум автора заперечувати важко. Фінал дає певне задоволення від пройденого шляху, але повторювати це паломництво я б уже не стала.

😅

Хто вже дочитав разом із нами? Як вам цей світ? Діліться в коментарях!

👇🌌
#книжкова_божевільня #лана_читає #Гіперіон
Підтримка каналу Баночка для котиків і песика