Три кванти опівночі | Тінь Богів” Джон Гвінн. Барбі-вікінги та бородатий пафос #2Але на магі...

Telegram community logo -
2024-07-14

Number of subscribers:
4666
Photos:
17400 
Videos:
1320 
Links:
3770 
Category:
Blogs
Description:
На годиннику три кванти опівночі, а це означає, що час зупинився і ми можемо з вами сісти та поговорити. Звісно ж про гарні та цікаві книжки, від фентезі до наукової фантастики та містики. А як набридне, то й за життя поговорити можна.

Channel Три кванти опівночі - @midnightquantum - №20862

📖 “Тінь Богів” Джон Гвінн. Барбі-вікінги та бородатий пафос #2Але на магію автор теж повністю забив, так є Сейдр-відьми та Галдурмани, але їх магія виглядає як найпримітивніший варіант скандинавської або кельтської магії, наговір фрази+руна. Чим відрізняються маги, як вимірюється їх сила, які є обмеження, яка логіка роботи рун та слів, які є обмеження - автору начхати, він краще в 10-й раз опише спис чи кольчугу.З персонажів більше менш виписані тільки головні герої - Орка, Варґ, Елвар. Найкраще прописані Орка та Варґ, а Елвар прописана так, що ми постійно забували як її звуть. Всі інші персонажі - просто імена. Неважливо, це ярли, антагоністи, боги чи члени загонів найманців. Слабо прописані характери, мало біографій, одноманітна поведінка, стиль бою, одяг та зброя, ніхто не запамʼятовується взагалі. Так само як і загони найманців Закляті Кровʼю та Грізні в бою, якби не назви, ми б їх постійно плутали, нуль різниці. Далі буде спойлер, який ні на що не впливає, один з загонів найманців повністю складається з Заплямованих, що повинно було стати “вау” ефектом для героя та поворотом сюжету, але за всю книгу вони свої особливості використали фактично нуль разів, і зовсім трохи в фіналі.В книзі всі герої гарчать, гарикають, гаркають, бурмочуть. Нормально ніхто не розмовляє. Мало того, коли хтось з персонажів бачить їжу - в його животі бурчить, забурчало, буркнуло тощо.Автор взагалі не вміє виписувати бойові сцени, тому найчастіше це дуже прості описи в дусі “сокирою по їбалу на!”, а якщо це масштабна бійка, то взагалі стіна щитів на стіну щитів, а далі все так змішується, що перестаєш розуміти хід битви, де герої, де антагоністи, хто кого і де переміг. Все описано невиразно, банально та скупо. Тактик бою використовується буквально кілька, типу стіни щитів, або велика воїтелька Орка, дуже досвідчена, кидається одразу на 10-х противників. Поки я це читав, то придумав нову тактику: повернути загін найманців дупами до противника, поставити перед ними їжу, в них почнуть бурчати животи і так відбудеться перша газова атака в історії вікінгів. А якщо вони при цьому будуть гарчати та гарикати, то взагалі страшна картина.Сюди додаються ще нескінченні згадки в кого яка була борода, довга, коротка, рідка чи густа, бороди заплітають, розплітають, змащують. Автор так часто згадує та описує бороди, що дівчата, які зі мною читали, почали жалкувати та плакати, що в них немає бороди. І здавалося б, що гріше книгу вже нічого не зробить, але тут постаралися наші українські перекладачі, саме завдяки їм в лексиконі вікінгів зʼявилися такі новомодні слова як “шеф”, “секундант” тощо. Багато куцих фраз, багато сучасних слів та термінів, які туди не лізуть. Більшість діалогів в книзі - це пусті пафосні промови, персонажі постійно згадують, що смерть вчепилася в них кігтями, вони так само пафосно промовляють, що помруть заради бойової слави, а потім це починає повторюватися по колу так само як і нескінченні описи списів, мечів та поясних мішечків чи ящиків де зберігають все це.Сюжет вкрай простий, оскільки автор не прописував світ, магію, героїв то ніяких сюрпризів чекати не варто. Розгортається повільно, з середини книги стає зрозуміло, що всі найманці та герої стикаються з проявами однієї сили та одними антагоністами, висновки прості як яйця троля й всі вони рухаються від точки А до точки Б. Там була велика таємниця, навіщо хтось краде заплямованих дітей, так от далі спойлер-не спойлер (щоб відкрити вʼязницю Драконки, але виглядає це просто - дітей поставили в коло, порізали руки, прочитали заклинання і все, як це працює, чому саме діти…автору пофігу)І от так вся книга, всі гарикають, гарчать, в них бурчать животи при вигляді їжі, історія та міфологія не прописані, персонажі суцільний картон, бої одноманітні та невиразні, нескінченні описи одних й тих самих речей відбивають бажання читати. До “Малазької імперії полеглих”, “Меекхану” та “Чорної роти” цій серії дуже далеко, приблизно як найпростішому роментезі до Володаря Перснів.#КаджитЧитає #фентезі #ТіньБогів #ДжонГвінн📱 Ютуб-канал “Три кванти опівночі” |🤑 Підтримка каналу
665
26-05-04 14:59