📦 📉 Кількість дрібних посилок з Китаю в Естонію впала на 93%

З серпня ЄС ввів мито 3 євро на кожну товарну позицію в замовленні з інтернет-магазинів поза межами ЄС. Замовив десять дрібничок по 50 центів кожна, заплати 30 євро мита зверху. Естонія вже відзвітувала про результат: у липні на митних зборах з дрібних посилок зібрали 1,482 мільйона євро, у серпні лише 33,86 тисячі.

📊 За цими сухими цифрами ховається дещо значно важливіше, ніж бюджетна статистика: реальні люди, які просто перестали отримувати те, що хотіли купити.

🛒 Людина не мріяла про дешеві дрібнички з Китаю з примхи. Вона обирала їх, бо саме так могла собі дозволити те, на що інакше довелося б відкладати місяцями, чи взагалі не змогла б купити ніколи. Тепер ця можливість зникла не тому, що товар подорожчав через ринкові причини, а тому, що чиновники в кабінетах вирішили, що людина має платити більше за право розпоряджатися власними грошима.

Людина, яка хотіла купити десять дешевих речей з Китаю, не стала раптом більш патріотичною та не почала купувати те саме в місцевому магазині. Це і є її втрачена вигода, яку жоден митний звіт ніколи не покаже цифрою, бо порахувати не укладену угоду неможливо, на відміну від зібраного мита.

❗️І ось найважливіше: політики та чиновники, звісно, на жаль, мають можливість забороняти та оподатковувати діяльність людини. Але закони економіки працюють так само неухильно, як закони фізики. Підвищуєш ціну, попит падає, і жодна постанова, жодне рішення парламенту цей закон не скасує, скільки б “добрих” намірів у нього не вкладали.

🏛️ Держава щоразу “вирішує проблему” одним і тим самим інструментом: заборонити чи оподаткувати те, що їй здається зайвим чи шкідливим. І щоразу отримує один і той самий результат: не бажану поведінку, до якої хотіла б примусити людину, а зникнення її економічної активності взагалі, яку раніше можна було хоча б трохи оподаткувати.

🤡 Ось і зараз, аргумент, заради якого все це затіяли – поповнення бюджету – не спрацював. Чиновники хотіли отримати більше грошей, але отримали менше: замість 1,4 мільйона на місяць тепер лише 34 тисячі.

Тобто людей зробили біднішими, але свій бюджет так і не наповнили.

Це яскрава ілюстрація того, що спробувати обійти закони економіки указом чи регуляцією не можливо. Можна тільки зробити людей біднішими в процесі такаї спроби.