🔥 антикризова комунікація, яка тільки роздула пожежу

CEO спортивного клубу вирішив розповісти у Threads про факап у наймі — мовляв, колишня співробітниця імітувала роботу і майже нічого не зробила. Прізвище не вказав, але звернувся на ім'я. Тож дівчина не змовчала і розповіла свою версію: працювала два місяці без вихідних, і всі звіти та скріни в неї збереглися. Пост розійшовся мережею і CEO опублікував під ним свою відповідь-пояснення на 6 пунктів.Що пішло не так: — Сам пост уже був помилкою. Публічно виносити внутрішній конфлікт і глузувати з колишнього працівника («про тебе я вже написав 😁») — це завжди сумнівна ідея.— Суперечність у власних словах. В оригіналі — «майже не працювала». У поясненні — «всі в клубі працювали багато». — Вибачення наприкінці й "для галочки". Після п'яти абзаців самозахисту фраза «перепрошую всіх, кого зачепило» вже не читається як вибачення. Головне: ціль антикризової комунікації — не довести свою правоту, а погасити пожежу. Визнати ситуацію, взяти відповідальність, забрати конфлікт у приват. Усе інше лише збільшує охоплення скандалу. Особистий бренд керівника — це потужний актив, коли він працює на довіру. І зброя проти власного бізнесу, коли емоції беруть гору над здоровим глуздом. Власник і топи — це обличчя бренду, навіть коли пишуть щось від себе о 5 ранку в Threads. Клієнти, кандидати, партнери роблять висновок не лише про людину, а й про компанію: так само можуть повестися й зі мною. А Ви розділяєте особисті сторінки власників і сторінки бренду — чи для вас це давно одне ціле?

👍 — це одне ціле, керівник = обличчя компанії👀 — залежить від ситуації, межа є, але розмита🌚 — особисте окремо, бренд окремо.