Олені Сергієнко був 51 рік. Працювала старшою медсестрою в хірургії у Харкові. Після народження першої доньки повернулася у рідний Вовчанськ. Працювала медсестрою в школі, деякий час – домробітницею.

«Мама дуже любила нас, своїх доньок. Обожнювала читати. У дитинстві був важкий момент, коли не вистачало коштів і нам відрізали світло. Мама так любила читати, що навіть тоді робила це під свічкою, – розповіла донька Руслана. – Мабуть, ніхто ніколи від неї не чув поганого слова. Вона навіть кричати не вміла. Якщо сварила, то – тихо. Світла, добра, нікому не відмовляла в допомозі».

Олена жила у Вовчанську з цивільним чоловіком. Вона пережила першу російську окупацію у 2022 році. У місті її застав другий наступ армії РФ у 2024-му.

10 травня 2024 року Олена була вдома з чоловіком та його матір'ю, коли в будинок влучила авіабомба. Всі загинули.

В Олени залишилися дві доньки, онук та онучка. 24 лютого 2022 року її рідну сестру Наталю Перепелицю розстріляли у Вовчанську з колони російської техніки.