Меланія Подоляк | Це могла би бути історія про проблематику, усвідомлення та виправлення...

Це могла би бути історія про проблематику, усвідомлення та виправлення помилок.Але це історія про мерзенну байдужість і відвертий цинізм деяких органів.Тож, стосовно юнака, який застряг у Стамбулі й уже два роки не може повернутися на Батьківщину.Після того, як я випадково дізнався в спілкуванні з представниками інших структур, що в базі даних Мін’юсту його дані є, я, звісно, наполіг, щоб консульство відправило документи до Мін’юсту (чого вони, та інші консульства, до речі, раніше не робили ніколи й нікому у жодній країні). І уявіть собі — відповідь прийшла. Я її пощу: дані є.Це могло би бути чудовою підставою надати лист на повернення громадянину України, який має законне право на це.Лист зроблений 26 вересня, наданий хлопцю 9 жовтня (в електронному вигляді, звісно, після розголосу й постів).Тільки для МЗС це, виявляється, ніхріна не підстава. Як і Конституція України, напевно.Тож я особисто вважаю це перешкоджанням поверненню на Батьківщину.І нагадаю: юнаку 22 роки, він хоче приїхати й вступити до армії, щоб захищати цю саму Батьківщину. Але то таке…Що ми з ним робимо далі?Ми робимо дубль два — організовуємо проїзд через іншу країну до кордону з Україною за допомогою небайдужих людей (я їх усіх, звісно, назву, коли ми повернемо юнака додому, якщо вони дадуть згоду).До речі, консульство цієї третьої країни, через яку буде транзит, відмовило юнаку в супроводі до кордону. Кажуть, буде лист (який вони не видають, ахахаха) тоді допоможемо. Тож це (супровід) робитиме громадянин цієї країни — людина, якій більше болить доля українського юнака, ніж усьому абсолютно ганебному МЗС. Але я налаштований, знаєте, майже позитивно.Паралельно з цим дівчині-українці в іншій країні, коли я попросив її звернутися до українського консульства з проханням подати запит до Мін’юсту (бо в неї така сама ситуація, як у того юнака), — консульство України відповіло:«Вас чекають у Білорусі такого-то числа». І просто ігнорують прохання :) (Нагадаю, дівчина так само не може бути певна у своїй безпеці на території рф та Білорусі, бо перебуває в статусі біженки з рф.)Загалом до мене вже звернулося з десяток таких юнаків та дівчат — і це тільки через Instagram, лише ті, хто мене знає. Поки поставив усіх «на паузу», кого міг (бо не витягую ні по часу, ні по ресурсу).Але в багатьох ситуація стоїть гостро — за термінами перебування в інших країнах та іншими факторами.Хоч кому, блядь, я це розповідаю?Я б хотів розділити цю ганьбу, яку відчуваю зараз стосовно МЗС, на всіх міністрів закордонних справ, починаючи з окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей в 2014 році й до сьогодні:Клімкін, Пристайко, Кулеба, Сибіга.Любите брати в них інтерв’ю?То спитайте, як вони клали на громадян України в окупації,і чому не можна організувати за пару днів робочу дорожню карту для всіх цих і наступних дітей, які хочуть повернутися. А так то що, щось да буде.Too stubborn to die; too proud to quit.