«Я подумаю» - це найдорожча брехня в нерухомості.Ти зробив показ. Вийшов з об’єкта. Клієнт такий: «Ок, все супер, я подумаю і напишу/наберу»І ти, як наївний хлопчик, чекаєш. День, два, три. Ти вже боїшся дзвонити, щоб не здатися «нав’язливим» або «дешевим».Вітаю. Ти щойно просрав угоду.Для 95% агентів на цьому все закінчується. Вони йдуть зливати бюджет на нову рекламу, щоб знайти нову жертву, яка теж скаже «я подумаю». Це біг по колу для бідних. Ти просто безкоштовне довідкове бюро, яке водить екскурсії.Різниця між топом і «показуном»Для топів, як той же Раян Серхант у Нью-Йорку, фраза «я подумаю» - це не кінець. Це стартовий пістолет. Далі починається системна, покрокова гра на закриття, ланцюжок дотиків.У нас чомусь вважають, що сервіс - це вчасно скинути посилання в телеграм. Ні. Справжній сервіс - це довести людину до рішення, коли в неї мозок плавиться від сумнівів. Клієнт не хоче купувати «метри», він хоче позбутися страху зробити помилку.Що буде даліЯ давним-давно адаптував і використовую цю західну систему під наш ринок. Райан Серхант завдяки їй заробляє $1 млрд+/рікПротягом тижня я викладу тут покроковий план «10 днів до угоди»Це те, що відрізняє професіонала з чеком у 10 000 доларів від бідолахи, який перебивається дешевою орендою «бо на неї ж зараз є попит»Суть проста:Ти або ведеш клієнта до рішення.Або клієнт йде до того, хто виявився сміливішим і послідовнішим за тебе.Наступний пост - про те, що робити в перші три дні тиші. Не проспи😉Коучинг до результатуПоєдинки рієлторівВебінари для АНNetflix для рієлторівЖурнал