Так. На майже 6-му році від духопідйомних текстів усі притомні блюють, і абсолютно правильно роблять. Особисто я ригаю - і навіть іноді працювати не можу - від усієї цієї "переговорщини", з одного боку, а з іншого боку - від "когнітивного дисонансу" багаторічного парадизу мародерні та все більш зажебралих верств/прошарків більшості громадян - у нас тут, на українському боці. Це якийсь трикутник безумства, безупинного "дня байбака". Прикметно, що при цьому всьому, всупереч всьому зовнішньому свинству, наші війська наступають. Не важко уявити, якою ціною. Втім (або "проте", або "однак"), слід сказати, що (попри зраду діючого керівництва США), для нас тут нічого не змінилося. Вурдалаки ("росіяни" залишилися у 2012-14 роках) мріють не так про завоювання Європи, як про знищення всіх нас. Вже цього вони й не приховують, і здійснили це, наскільки могли, на окупованих територіях. Тому, ще з осені 2013 року в нас не було і не має вибору - на жаль. Повторю, мабуть: я це зрозумів ще з телевізору з Дмитром Мєдвєдєвим, десь у ці дні 13 років тому, здається це була Шоколадниця (а не Розкішниця, пане Левченко) біля Європейської площі, коли він закликав нашого тодішнього 4-го президента Віктора Януковича "не бути ганчіркою". Стало ясно, куди ми йдем з отим усім. І що жодного виходу крім національно-демократичної революції в нас немає... 13 років - це десь 2,5 університетські випуски... Мабуть, читаючи це, зараз хтось подумав, що це якась "підводка" під компроміси. Дзуськи). Частина моєї родини лежить на Луганщині, про 14-15 не варто вже й згадувати, а з 22-го...скажімо так, з одного боку, замість купити особняк в Чорногорії, все це пішло туди, де вбило тисячи вурдалаків, ну а на 5-му році крім украй непевної тепер ноги я нічого від "медалоносних муз" не отримаю. По інших родичах, друзях та товаришах - за ці роки - вже й сенс щось казати. Та й *** з ним усім. Довго думав, що саме написати після такої "козацької" фрази. Тут же у нас з вами не дурна авдиторія. По кроках: зиму ми витримаємо. Пів кроку назад і пів кроку вперед - американські вибори. До квітня інших важливих зовнішніх подій не буде (хіба Ізраїль цієї неділі - "ну-ну"). Всередині у нас які можуть бути новини, взагалі? Читайте Шевченка, Франка, Мирного. Як колись сказав якийсь багдадський халіф, закінчуючи Ренесанс в мусульманському світі - "інших книжок" непотрібно. Десь у мене тут лежить бурштинова брошка бабусі, в ній - застигла в бурштині бджола. Така і Україна сьогодні. Захоче колись ожити - тоді й оживе.