Марʼяна Безугла

А ще можна знищити скрізь пам’ятники знаменитому Ігорю Сікорському, який не підтримував український національний рух та створення незалежної української держави, заборонити вважати його українським авіаконструктором. Прибрати всі згадки про нього в установах, музеях, Київському політехнічному інституті тощо.Логічно ж?Адже він теж не був українським націоналістом. Народився і виріс у Києві, визнавав українське походження, але ототожнював себе з російською культурою. Після революції емігрував, а згодом став одним із найвидатніших авіаконструкторів ХХ століття вже у США. Його літаки та вертольоти змінили світову авіацію.То ким він є для нас? Українцем? Росіянином? Американцем?Насправді він є частиною історії України незалежно від того, як сам себе визначав. Як і Булгаков, він був породжений Києвом та своїм часом. Без Києва, його освітнього середовища, його людей, його історичних обставин не було б і Сікорського, якого знає весь світ.Якщо ми почнемо викреслювати з власної історії всіх, хто не відповідає сучасним політичним або національним критеріям, то дуже швидко залишимося з історією, яка описує не реальне минуле, а лише ідеологічно відібрану його частину.Історія України складніша. У ній були українські націоналісти, російські монархісти, соціалісти, комуністи, космополіти, люди зі змішаною ідентичністю. Вони сперечалися між собою, воювали, співпрацювали, впливали на майбутнє країни. Подобається нам це чи ні, але всі вони є частиною нашого минулого. І сьогодення.Тому питання не в тому, чи поділяємо ми погляди Сікорського або Булгакова. Питання в тому, чи готові ми вивчати власну історію такою, якою вона була насправді, а не такою, якою нам хотілося б її бачити.Бо відмова від своєї складної історії не робить націю сильнішою. Вона лише робить її пам’ять коротшою.

«У 2023 році в мене був перелом великого пальця на нозі. Мали б відправити на місяць на лікування, знявши з бойового розпорядження і вилучивши зі списків “кого можна було б задіяти”. Ймовірно, за місяць я відновився б. Натомість дали три дні вихідних. Потім я щось робив, але не повноцінно. Одужував більше ніж два місяці», — розповідає нам 47-річний піхотинець Роман.За словами Романа, такий підхід до лікування в армії — не поодинокий випадок. Часто через це військо втрачає досвідчених бійців.Ось кілька історій, якими з нами поділився військовий.🗨️ В одного знайомого бійця загострився хронічний гастрит. У медчастині йому виписували препарати, вони не допомагали, тоді виписували інші. Так тривало, доки після сварки він нарешті не отримав направлення на обстеження до міської лікарні. Лікувати довелося вже виразку.🗨️ Іншого військового з грижею і затисненням сідничного нерва два роки годували знеболювальними. Коли він втратив можливість нормально рухатися, його довелося евакуювати й оперувати. Після року в госпіталях боєць отримав третю групу інвалідності й звільнився.🗨️ Ще один знайомий Романа після поранення мав проблеми з рухливістю і чутливістю руки, але начмед відмовлявся скеровувати його на лікування, стверджуючи, що боєць «косить». Зрештою військовому вдалося відпроситися у відпустку й звернутися до лікаря зі скаргами на біль. Його госпіталізували, прооперували. Наслідок — 45% втрати працездатності й інвалідність.Проте, за словами Романа, в армії вже є й інший досвід. У нових формаціях — зокрема в «Трійці» та «Азові» — проводять профілактику, мають алгоритми на випадок загострення хронічних хвороб, співпрацюють із медичними центрами. Якщо в бійця проблеми з опорно-руховим апаратом, його не навантажуватимуть так само, як здорового, а можуть запропонувати масажі, реабілітаційні курси чи лікування.На думку бійця, цей досвід варто вивчити і якомога швидше запровадити в усіх підрозділах.Як війна руйнує здоров’я військових і чому необхідна профілактична медицина — у матеріалі: https://texty.org.ua/articles/117492/

"Буданов, Арахамія чи Федоров. Хто може стати новою опорою Зеленського"Аналітична публікація Романа Романюка для "Української правди" про можливі зміни в політичній архітектурі навколо президента Володимира Зеленського та пошук нових центрів впливу у владі. Посилання: https://www.pravda.com.ua/articles/2026/06/04/8037671• Автор зазначає, що в оточенні Зеленського триває пошук нової моделі політичної опори на тлі війни, кадрових змін та поступового послаблення ролі окремих традиційних центрів впливу.• Одним із сигналів можливих змін автор називає зустріч Зеленського з Петром Порошенком 26 травня, яка стала першою особистою розмовою між ними від початку повномасштабного вторгнення.• За словами співрозмовників УП, підготовкою зустрічі займалися Давид Арахамія та Кирило Буданов, які контактували з командою Порошенка до її проведення.• За словами джерел видання, початок розмови був конфліктним через претензії Порошенка щодо кампаній дискредитації в соцмережах та взаємні звинувачення сторін.• За словами співрозмовників УП, Зеленський висловлював невдоволення підтримкою Порошенком потенційних конкурентів чинної влади, зокрема Валерія Залужного.• Автор зазначає, що попри напружений початок зустріч поступово перейшла до більш конструктивного обговорення можливостей взаємодії.• За словами джерел, Порошенко не робив головним питання санкцій проти себе та пов’язував перспективу їхнього вирішення з можливими політичними домовленостями.• Автор вважає, що сама поява формату консультацій Зеленського з лідерами різних політичних сил створює враження можливого розширення кола учасників ухвалення політичних рішень.• У матеріалі як потенційні фігури нової президентської опори розглядаються керівник ГУР Кирило Буданов, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія та віцепрем’єр Михайло Федоров.• Автор зазначає, що кожен із цих політиків має власні ресурси впливу, канали комунікації та окрему вагу в системі влади, що робить їх важливими для майбутньої конфігурації президентської команди.

Попередньо щодо роботи на Парламентській асамблеї НАТО у Вільнюсі:Цьогоріч відчувалася одна важлива зміна. Якщо раніше значна частина дискусій зводилася до того, чим допомогти Україні, то зараз дедалі частіше говорять про те, який досвід Україна може дати союзникам.Під час засідань коміметів, зустрічей із делегаціями США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Швеції, Румунії та іншими, із представниками Європейського парламенту, НАТО предметом розмов були не лише наші потреби.Українські технології, розвиток безпілотних систем, протидія російським дронам, адаптація війська до сучасної війни та темпи розвитку оборонної промисловості сьогодні викликають значний практичний інтерес у партнерів.І це закономірно.Війна давно перестала бути виключно українською проблемою. Інциденти з російськими безпілотниками на території країн-членів НАТО нагадали, що безпекові виклики, які Україна стримує щодня, стосуються всіх. Питання посилення захисту українського неба залишалося одним із ключових у наших переговорах. Окрему увагу приділили розвитку програми PURL, яка забезпечує фінансування постачання антибалістичних ракет для України. Ще обговорювали:▪️ розширення можливостей далекобійного ураження;▪️ забезпечення боєприпасами;▪️ спільні оборонно-промислові проєкти;▪️ закупівлю українських безпілотників партнерами;▪️ розвиток технологій перехоплення дронів;▪️ масштабування виробничої кооперації між Україною та союзниками;▪️ інші питання.З представниками Європейського парламенту говорили про подальший рух України до членства в Європейському Союзі та необхідні для цього кроки.Окремий блок переговорів стосувався механізмів притягнення росії до відповідальності. Створення спеціального трибуналу, компенсаційний механізм та використання заморожених російських активів мають далі переходити зі стадії політичних заяв до практичної реалізації.Під час зустрічі з американською делегацією додатково порушили питання обміну військовополоненими.Ще один висновок після Вільнюса: У союзників дедалі менше ілюзій щодо росії. Якщо раніше часто обговорювали можливість її повернення до передбачуваної поведінки, то зараз дедалі більше уваги приділяють питанням стримування та довгострокової безпеки. Це свідчить про те, що тут НАРЕШТІ приходять до усвідомлення реального масштабу загрози, яку росія становить не лише для України, а й для всієї євроатлантичної спільноти. Для світу.Повільно, повільно, на жаль.P.S. Згодом планую описати враження детальніше і з відвертими деталями (можливо:) Поки що до кінця тижня у відрядженні і концентруюсь на цьому.

Ігор Луценко, військовослужбовець, громадський діяч:"Не знаю, як щодо існування Бога, але доказ існування диявола у нас точно на руках. Останнє інтерв’ю Рината Ахметова, як і уся його біографія – як і ще вам докази потрібні?Людина прийшла з найдрімучішої донецької злочинності – усі, хто тоді там у цій сфері, знають про його великі успіхи у цій сфері – і стала власником найсолодших підприємств в регіоні.А його колишні – і партнери, і вороги – стали або купками землі на кладовищі, або вмістом закинутих шахт, або частиною мула на дні Азовського моря.Але все це не вилилося навіть у жодне офіційне кримінальне звинувачення.Потім послідовно команда Ахметова розбудовувала русскій мір на Донбасі, організовувала пропросійські мітинги, просувала Януковича і дружбу з Путіним. Кувала для Путіна кадри: приміром, Ходаковський, нині один із топових польових командирів у російській армії – раніше був на ставці у Ахметова.Але Ахметов, найсильніший і найбагатший проросійський діяч України, уникнув відповідальності і за 2004 рік, і за Януковича у 2010-2014-му, успішно пережив усі Майдани і революції, з десятком мільярдів у кишені.У період між Майданом 2014 і повномасштабкою знову у себе накопичував проросійський елемент, котрому було «не все так однозначно», знову підгодовував своїми медіа-ресурсами проросійські політичні сили.Ну а далі, коли українська влада знову змушено зробила антиросійський розворот, знову – не те що уник репресій, а все ще безроздільно хазяйнує у декількох галузях.Тобто, будемо говорити прямо, продовжує там пити кров в промислових масштабах, і ніяка війна йому то не заважає.Приміром, попри страшний стан у енергетиці від кремлівських ударів, його компанія ДТЕК все ще блокує підключення до мереж нових потужностей, про що писали українські видання, зокрема, Економічна правда. Але нині обличчя ДТЕК – це не Ринат Леонідович, а рядові працівники, котрі – справжні герої. Захід виділяє мільярди гривень на боротьбу з корупцією, на реформи – але ні «антикорупціонери», ні «реформатори» ні на міліметр не зрушили з свого місця цю брилу.Ви скажете – «так він багато платить людям у владі». Не аргумент, платять багато хто. Але, крім хіба що Кучми (Пінчука), мають проблеми, рано чи пізно. І це при тому, що втручання в політику і в економіку на повсякденному рівні у Ахметова дуже високий: страждають тисячі бізнесів.Рівень показового багатства у Рината Леонідовича теж недосяжний – ніхто інший не може похвалитися такою дорогою колекцією нерухомості в Монако, придбаною у період російсько-української війни.Словом, все йде до того, що ми переможемо Путіна, але Ахметова – ні.Повторюю – які, які ще аргументи на користь існування єхидної надприродної сили ще вам потрібні?!"

«Законодавчий конвеєр Ради: хто найбільше працює в Раді й що роками лежить у Зеленського»Аналітичний матеріал від Громадського руху ЧЕСНО про результативність парламентських комітетів та стан затвердження законів, доступний за посиланням https://www.chesno.org/post/6856/.• ЧЕСНО проаналізував роботу 23 парламентських комітетів щодо завантаженості, відсіювання ініціатив та прохідності документів у парламенті.• Найзавантаженішим за кількістю опрацьованих ініціатив став комітет правоохоронної діяльності на чолі з Сергієм Іонушасом («Слуга народу»), який готував зокрема законопроєкт №12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП.• Найвищий рівень підтримки в сесійній залі (90%) має Комітет з питань європейської інтеграції під головуванням Іванни Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність»).• Законопроєкти Комітету зовнішньої політики (Олександр Мережко, «Слуга народу») та оборонного комітету (Олександр Завітневич, «Слуга народу») також демонструють високу підтримку серед депутатів.• Найбільше випадків «завислих» законів фіксується у комітеті з питань правоохоронної діяльності, нацбезпеки й оборони, а також комітеті з питань державної влади.• Основна частина затримок документів відбувається між Верховною Радою та Офісом Президента, коли статус документа вказує на передачу на підпис, але він не потрапляє на стіл голови держави.• За п'ять років президент Володимир Зеленський наклав вето на ухвалені Радою закони 46 разів, за даними дослідження ЧЕСНО.• З січня набув чинності закон, що зобов'язує публікувати відео засідань комітетів упродовж 24 годин та допускати на засідання журналістів і громадськість.

"Економічна зона суворого режиму. Як влаштовано "Алабугу" – головний дроновий завод росії"Матеріал OSINT розслідування для видання "Оборонка", https://oboronka.mezha.ua/alabuga-zseredini-311540/• Спеціальна економічна зона "Алабуга" розташована за 1200 км від лінії зіткнення і є головним виробництвом ударних БПЛА типу "Герань"/"Шахед" у росії• За даними ГУР МО, у 2025 році Росія планує виготовити 60 тис. далекобійних дронів та 50 тис. дронів-приманок• "Алабуга Политех" використовує масову спам-кампанію для вербування: 745 інтеграцій на 550 російських YouTube-каналах з 338 млн переглядів, близько 5 тис. відео у TikTok та 3 тис. постів у Telegram• Рекламні матеріали обіцяють зарплату до 150 тис. рублів на місяць, безкоштовний переліт, проживання та медичне страхування• До кінця 2025 року РФ планувала залучити близько 12 тис. північнокорейських працівників• Злита документація 2024 року містить зневажливий термін "мулатки" щодо дівчат з Африки, Азії та Латинської Америки, яких вербують для роботи• Супутникові знімки фіксують будівництво 244 нових гуртожитків та нового офісного центру на 5 тис. працівників• Навчання за "дуальною програмою": з першого курсу студенти працюють на виробництві половину дня• Студенти підписують документи, що дозволяють адміністрації перевіряти вміст телефонів, листування та активність у соцмережах• Психологи контролюють морально-патріотичний стан працівників, проводять перевірки на тему девіантної поведінки та патріотизму• Ідеологічна обробка включає плакати з радянською символікою, зокрема "Курчатов, Корольов та Сталін живуть у твоїй ДНК"• Проводяться "військово-патріотичні" заходи: лекції про "звільнення Донбасу 1943 року", пейнтбольні реконструкції боїв за Донецьк, Луганськ і Маріуполь• За словами заступника голови "Алабуги" Сергія Алексєєва, мета пейнтболу — "відсіяти слабаків і шмаркачів", студенти "мають страждати"• Верифіковано 23 точки ППО навколо "Алабуги" із ЗРК типу "Панцирь-С1" і "Тор"• Після ударів українських БПЛА у квітні 2024 року над виробничими корпусами зведено антидронові металокаркасні конструкції• Зафіксовано три влучання українських БПЛА по території ОЕЗ, два з яких мимо• У 2025 році в "Алабузі" створено 25 тис. нових робочих місць

"Як 412 Nemesis знищує російську ППО дронами "мідлстрайк""Матеріал на сайті "Оборонка" розповідає про використання дронів типу "мідлстрайк" для знищення російської ППО та системного впливу на війну, посилання: https://oboronka.mezha.ua/znishchennya-ppo-midlstraykami-311179/• Дрони "мідлстрайк" використовуються для відволікання ППО, змушуючи її вимикати радари та переміщуватися, що дозволяє іншим засобам атакувати інші цілі• Тактика змінилася з лінійної послідовності на комплексну комбінацію різних засобів у різний час та на різних напрямках• "Мідлстрайки" не замінюють повністю інші засоби, такі як HIMARS, але додають можливість впливу на глибинні цілі, куди раніше було складно дістати• Обидві сторони намагаються відсунути свої критичні елементи все далі, що впливає на фронт через проблеми з пальним, ротацією та забезпеченням підрозділів• Ефективність "мідлстрайків" залежить від комплексної координації різних типів засобів, які можуть працювати одночасно для ураження різних цілей• Для важливих цілей від планування до ураження можуть проходити лічені години, якщо не заважає погода• Виробники дронів працюють із конкретними підрозділами для швидкого отримання фідбеку та внесення змін до продукту• Загальна якість нових рішень оцінюється як "задовільно плюс", з акцентом на постійне вдосконалення через тісну співпрацю з користувачами

Воєнкорка Діана Буцко:«Зараз 167 формують під Сирського і максимально людей туди забирають», — написав мені вчора один офіцер. На його бригаду прийшов наказав віддавати людей у нову бригаду, що формується. Сьогодні Тарас Чмут написав, що формуються аж дві механізовані бригади, але Повернись живим декларує, що не буде з ними працювати. «Збройні сили планують сформувати 2 нові механізовані бригади. Попри тотальну неукомплектованість двох сотень інших бригад. Попри тотальний дефіцит якісних командирів та старшин. Потри величезну незакриту потребу в ОВТ, дронах, транспорті, НРК та іншому майні. Попри численні заяви різних посадових осіб, що цього не буде», — написав Чмут. «Найприкріше в цьому, що формуєш [підрозділ], накопичуєш сили, людей навчаєш і все може піти коту під хвіст. Коли мені кажуть, що людей можуть просто вкрасти, опускаються руки», — зазначив мій співрозмовник.Ну що ж, до кінця року чекаємо на 170ті бригади. Хоча не факт. Генштаб, аби трішки знизити критичний запал публіки, знайшов новий спосіб. Деякі нові бригади ховають поміж «старих» чисел. Так, друга нова бригада буде під номером №50. Але сховати таку цікаву тему не так уже й просто 🤫

Загалом, компʼютер розрахований, що можна створити ланцюжок послідовних автоматизованих завдань і отримати результат за кілька годин опрацювання, наприклад. Весь цей час він буде працювати на одному рівні продуктивності за умови стабільного електропостачання, звісно. Бачу також, що він гарно може бути в тандемі з обізнаним фахівцем у варіанті повного дня зайнятості обох. Людина як модератор, ШІ-компʼютер як виконавець-помічник.Адже.Щоб налаштувати навіть елементарні операції, вам все треба писати через консоль на кожному етапі базового запуску: просто завантажити сервіс Ollama для локального ШІ, завантажити модель, встановити графічний інтерфейс, який виглядає як чат у браузері Firefox (так, хто не звик до нього, ще один момент: багато інструментів тут працюють через браузер Firefox, а вибір альтернативи обмежений; мені було добре, бо Firefox маю як основний браузер з моменту його появи, і я ніколи його не змінювала, були й є додаткові, але основний завжди він). Компʼютер видає якісь помилки, неточності, потребує уточнення на форумах NVIDIA, Reddit тощо і… звісно, допомоги хмарних ШІ як ІТ-консультантів для розгортання інфраструктури:)Ще кілька днів протестую і остаточно визначуся, чи залишати Афіну. Треба не забувати про баланс часу, зусиль, коштів і результату. Є ще варіанти взяти рішення від Apple чи AMD, а це повернути тощо.Чи уживатися з Афіною і поступово виліпити з неї, що треба (тоді повністю її перепрошиватиму).P.S. Зразу виникли думки, що така несподівана підтримка російського може бути про деяку співпрацю в корпоративному середовищі і про використання технологій задля побутови локальних рішень та обхід санкційного, безпековго обмеження хмарних підписок… Бентежно. Чіп та операційна системи американські.