Сьогодні на акцію не пішла. До цього була щовечора всі 8 днів по кілька годин. Єдина з народних депутатів у такому ритмі. Але подивилась учора на ситуацію і зараз не бачу сенсу. Чому? Парламент нереально зібрати до 18 серпня. Президент їде, отже, фізично нічого не подасть щодо міністра. Його не буде десь тиждень. Чи це хід з його боку? Безумовно. Чи це погано для протестів? Так. Водночас спостерігаю організовані хвилі дискредитації протестів, вкиди про Федорова; активні офіційні медіаспроби показати, що всі працюють і все прекрасно, у яких, звісно, бере участь Хмара як виконувач обов'язків міністра оборони. За цей час кількість людей може зменшуватися. Зокрема ще й тому, що проблеми у війську дуже болючі, а Головнокомандувача Сирського щиро ненавиділи. Зараз же вдалося, здавалося б, неможливе: Президент замінив його на Драпатого. А Федоров у нього був уже шостим міністром, і не всі люди в цьому розбираються. Не скрізь він мав однозначну підтримку. Якщо ж кількість хвиль дискредитації збільшуватиметься, це лише посилить тенденцію. Це все погано. Динаміка зменшення кількості людей на акціях спонукатиме інших втрачати фокус. Але є вихід, який пропоную. Відновити акції тоді, коли Парламент повертатиметься до голосування. Це буде орієнтовно 18 серпня. Шанси, що це станеться раніше, у поточній ситуації майже нульові. Тоді всі хвилі дискредитації протестів, Федорова та його ініціатив уже перезріють, і з'являться контраргументи. Можна буде апелювати і до Президента, і до народних депутатів, які голосуватимуть та належать до різних фракцій, і максимально мобілізувати людей під Верховною Радою України, як рік тому. Або і на площі Івана Франка, і під Верховною Радою. Адже подання на міністра оборони вносить Президент, а Верховна Рада голосує за нього окремою процедурою. У понеділок окремо напишу листа Зеленському щодо ситуації з подякою за звільнення Сирського і з проханням повернути Федорова. Запропоную підписати його ВСІМ народним депутатам. Подивимося, скільки підтримають. Це потенційно покаже, скільки депутатів готові голосувати за повернення Михайла до Міністерства оборони України. А далі, якщо акції максимально відновляться після повернення народних депутатів, тоді будуть шанси. Така моя думка. Підтримую повернення Федорова та протести й надалі. Долучаюсь усіма доступними мені методами. Буду час від часу приходити. Якщо звертатиметеся з проханням бути частіше — буду частіше. Я не пішла ні на які канікули, працюю. НЕ наполягаю саме на такому сценарії. Та все ж поділилася своїми враженнями і запропонувала, на мою думку, реалістичний варіант. Бо бачу, куди все це йде. НЕ хочу, щоб людей, які переважно щиро хочуть повернути надію і вже зробили неймовірне, ввели в оману, попередньо дискредитувавши їх повільними й хитрими методами.