Марʼяна Безугла

Щодо стану ППО в столиці та інших містах. Федоров ще в Мінцифрі стимулював організацію ППО, впровадження перехоплювачів та розвиток інших заходів для захисту міст. Далі він це розвинув у Міноборони, зокрема враховуючи, що Елізаров «Лазар» приєднався до команди. Неідеально, так. Але крім Елізарова, йому як міністру оборони за 184 (!) дні не погодили жодного військового призначення. Тож Федорову доводилося діяти гібридними методами та через ручний контроль. Мабуть, помітили, що зокрема в Київ дрони практично вже не залітали. Так, технології йдуть уперед, реактивні дрони тощо, але тоді це був конкретний результат попри спротив, а динаміка позитивна. Нагадую, коли він прийшов, чи не основною проблемою взагалі було використання росіянами Starlink, припинити яке він домовився з Маском дуже вдало.Чи можна було зробити все краще? Звісно. Але без карт-бланшу на зміни у війську, без звільнення Сирського, у тодішній ситуації все одно стався результат. Ба більше, коли його звільнили, а Елізаров пішов за ним, навіть цей результат, ручний, незграбний, уже втратив інерцію, і тепер маємо не те що тупцювання на місці, а регрес.Звичайно, повітряну оборону зараз має підхопити й уже інституційно розвинути Головком ЗСУ Драпатий. Та і йому перший місяць Президент не погоджував жодного кадрового призначення, а почав погоджувати після суспільного резонансу. До зміни керівництва в ППО ще не дійшло, а експерименти в Міноборони деградували.Такою бачу ситуацію.

Катерина Коберник, "Бабель":Олександр Ширшин, в машині якого поліція сьогодні знайшла наркотики, розказав Бабелю деталі затримання. Він каже, що наркотики йому підкинули і підозрює, що за цим стоїть командир 225 ОШП Олег Ширяєв. Повний коментар:https://t.me/babel/88854За словами Ширшина, сьогодні в Харкові його зупинили поліцейські, коли він проїжджав повз місце ДТП. Він каже, що ще перед обшуком поліцейські почали закидати йому, що він начебто під дією якихось речовин. Ширшин навіть погодився поїхати до медзакладу для тесту, але спершу поліцейські захотіли обшукати його машину.Ширшин відкрив багажник — там нічого забороненого не знайшли. Тоді поліцейські попросили відкрити салон, оглянули його особисті речі й попросили ще оглянути підлокітник.«Я тим підлокітником не користуюся, бо це заднє сидіння, відкриваю підлокітник — там якийсь пакет. Я його дістаю, він каже: «Що це?» Я кажу: «Я не знаю». Я його розгортаю, а там — трава з вагами. І купа пакетиків», — повідомив військовий. За його припущенням, через те, що наркотики виявили разом із травою, йому тепер можуть інкримінувати збут наркотиків.Інцидент військовий повʼязує зі своєю різкою і послідовною критикою штурмових полків. Зокрема, він вважає причетним до цього командира 225 окремого штурмового полку Олега Ширяєва, з яким у нього давній конфлікт.«У мене більше конфлікту ні з ким нема, окрім як з 225 і 425», — сказав Ширшин. Військовий також заявив, що цьому обшуку передувала низка подій, про які він повідомить дещо пізніше.▪️У серпні 2025 року Ширшин пішов з посади командира батальйону 47 ОМБр «Магура». Перед цим він розповів, що під час боїв на Курщині неодноразово зіштовхувався з «приреченими на провал» завданнями, що наражали його бійців на ризик невиправданих втрат. Генштаб тоді пообіцяв перевірку, а опісля Ширшина назвали «недисциплінованим» і звинуватили в поширенні службової інформації в соцмережах.Коментарі поліції і Олега Ширяєва опублікуємо, як тільки отримаємо.https://babel.ua/news/129720-ekskombat-maguri-shirshin-zvinuvachuye-kompolku-225-shiryayeva-v-tomu-shcho-yomu-pidkinuli-narkotiki

З роками, особливо в політиці, для мене все більшого значення набуває цей день. І все більш нереалістичним стає слово «незалежність». Історично воно має колосальне значення, результат багатовікової боротьби за нашу державу. Але предметно жодна держава не є незалежною. Росія незалежна від цін на нафту? А США — від фабрик у Китаї? Франція — від імпорту урану? Китай — від імпорту нафти? Україна — від поставок ракет PAC-3 чи Starlink? Єгипет — від українського зерна?Міжнародні дилери та гравці, від яких ми всі ці роки залежали, годували нас історіями про нейтральність як повну незалежність, а насправді — залежну кабалу від одних; і про союзи як захист, а фактично — залежність від інших. І чи то брехлива нейтральність у рабстві росії, чи обіцянки далекого вступу до союзів — нічого з цього ніколи не було незалежністю. І не буде.У Стівена Кові щодо людини, що можна масштабувати на будь-яку спільноту, організацію і навіть державне утворення, є прекрасний термін «взаємозалежність». І від того, наскільки мудро суб’єкт вибудує такі відносини, залежать його сталий розвиток та успіх.А ще є слово «суб’єктність». Коли вирішуєш ти, а не вирішують за тебе.У цей день, віддаючи честь і шану всім, хто боровся і бореться за суб’єктність української держави, хочу побажати всім нам вибудувати такі взаємозв’язки України з навколишнім світом, щоб взаємозалежність мала сенс і тримала Батьківщину в добробуті, розвитку та безпеці. Без брехливих лозунгів і з конкретними наслідками.Зі святом!Фото: Сергій Гудзь

У Кривому Розі росія вчинила справжній теракт: дронами посеред дня цілеспрямовано вдарила по цивільному торговому центру. Наразі вже 16 загиблих, 130 постраждалих, 9 людей ще зникли безвісти.Кілька висновків із поточної ситуації:- Ворог продовжує розширювати свої атаки саме на цивільну інфраструктуру та буде поступово знищувати складські й логістичні приміщення, що забезпечують наше життя їжею, іншими товарами, а також енергією, водопостачанням, можливо, візьметься за об’єкти медичного забезпечення тощо;- Поки ми сперечаємося щодо потреби країни в «ізраїлізації», росія нарощує темпи «сиріїзації», тобто поступового, невпинного руйнування й знелюднення країни, перетворення на Сирію після десятиліття інтенсивної війни.- Це були дрони, а отже, вони могли бути збиті. І тут уже питання до сил ППО Кривого Рогу: що завадило і хто відповідальний?- Справжній кривавий теракт ворога проти цивільних не викликає бурхливої реакції у світі, що надалі буде лише погіршуватися, особливо з огляду на деконструкцію держави в США, яка набирає темпів.- Отже, лише повна мілітаризація країни та усвідомлення того, що попереду — роки воєнного протистояння, можуть врятувати від розрухи. Тож тому, що відбувається у сфері нацбезпеки та оборони, має приділяти увагу кожен і кожна.Співчуття рідним та близьким.

Отже, виходить, що за серпень у Верховної Ради України буде всього два дні голосувань... Сьогодні засідання скасували у зв’язку з тривогами. Місяць була перерва в засіданнях, а далі до кінця року розклад пленарних днів десь по 6 днів на місяць. 6 днів на місяць — це багато чи мало?Вважаю, треба було б переглянути графік роботи ВРУ та розглянути можливість інфраструктурного рішення, щоб працювати під час тривог. Невже це неможливо? А якщо із залом ВРУ щось трапиться? Тоді що, не зможемо голосувати? Це неприйнятно посеред війни, яка триватиме і ставатиме все складнішою.Світ змінюється, Україна тримається, але ще довго прийдеться боротися за право на існування, поки не постане нова геополітична конфігурація. І треба переосмислювати, як ми, колеги, працюємо.Я б пішла далі і взагалі б зробила ряд слухань у ВРУ. Наприклад, слухання щодо проблем військової медицини з тренінгом нардепів у прямому ефірі, як накладати турнікет, або ж виїзне засідання оборонного комітету в Краматорську (ніколи такого не було). Або ж навіть створити ДФТГ «Рада» і чергувати в групах ППО... Але нічого подібного не відбувається.Вчорашнє голосування, вважаю, було піковою демонстрацією проблемної ізоляції Парламенту. Що ж, зі свого боку буду наполягати на змінах і планую це робити ще активніше.Фото: Просто ранок після ночівлі в Ізюмі та в очікуванні маршрутки на Краматорськ минулого тижня.

Враження щодо звернення Михайла Федорова про проблеми системи, корупцію і потребу в виборах під час війни. Дещо здивована, чесно. Це перше відкрите політичне звернення. Зрозуміло, що Михайло Альбертович довго тримався, щоб не стати опозицією, але врешті постав перед вибором: здатися чи перейти в опозицію. Нова опозиція та розконсервація політичного процесу не вигідні ні владі, ні традиційній опозиції, яка за роки звикла до свого особливого насидженого статусу.Водночас активний політичний процес дуже небезпечний, враховуючи війну. І що буде далі? Що робитиме росія? Чи можливі вибори? Якою може бути їхня якість, легітимність і представництво громадян — поза бюлетенем, усередині? Як із безпекою? Дуже багато питань.Друге. Федоров сім років працював усередині системи Зеленського і зараз її розкритикував. Але якщо корупція була настільки видимою, то чому тільки зараз? А якби Зеленський не звільнив? А якби повернув? То чи були б «видимими» корупція та інші проблеми, про які сказано?Я не в захваті від того, як повертається ситуація з обох боків. Каталізатором став особистий конфлікт двох дуже близьких людей, які працювали у владі разом сім років і тепер, напевне, не помиряться. Хоча звернула увагу, що кадру з Президентом під час звернення про проблеми так і не сталося. Це можна трактувати як ще одну спробу «не зачинити двері» остаточно?Водночас усе це показує загальне накопичення складнощів в державному механізмі, про які далі не можна мовчати та які не можна ігнорувати.Такі думки.

США витратили половину крилатих ракет Tomahawk за останні 18 місяців, а запаси Patriot зараз менші за 800 одиниць. Кількість ракет THAAD за три роки скоротилася з 600 до 250 одиниць — The Sunday Times. «Як США опинилися в такій ситуації? Безумовно, протягом багатьох років і за різних адміністрацій пріоритет віддавався «платформам» — престижним закупівлям, таким як бойові літаки та есмінці, — а не тому озброєнню, яке необхідне для їхнього ефективного використання», — йдеться у матеріалі. Колишній полковник Корпусу морської піхоти, а нині старший радник вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) Марк Кансіан зауважує, що «платформи — це вітрина: їх можна побачити, і вони сприяють стримуванню». Натомість боєприпаси — це «просто цифри в бункерах, і з часів холодної війни про запаси боєприпасів ніхто не замислювався».Вважається, що Китай має у своєму розпорядженні приблизно 1 200 балістичних ракет тих типів, які в разі початку відкритих військових дій могли б бути використані для ударів по американських військах у Тихоокеанському регіоні. Зазвичай для одного перехоплення потрібно дві-три ракети-перехоплювачі, тому запас США у 2 600 ракет-перехоплювачів Patriot і THAAD, можливо, був би цілком достатнім, а ось запас у 1 000 — ні.У лютому 2022 року, після початку широкомасштабної російсько-української війни, планувальники Пентагону нарешті отримали зелене світло на значне розширення виробництва, але наголосили, що на це підуть роки, і наявні запаси слід берегти. Однак президенти проігнорували це рішення: Джо Байден — в Україні, а Дональд Трамп — на Близькому Сході.Як приклад журналісти наводять  ракети PAC-3 до Patriot. Виробництво однієї ракети потребує двох років і 4 млн доларів. На початку 2022 року у США було близько 3100 таких ракет; 600 передали Україні, сотні було запущено на Близькому Сході протягом 2024–2025 років, а після початку війни в Ірані було використано ще 1200.🚀Підтримати🤝_✅✅_🤝🚀Приєднатися до ZN.UA

На жаль, поки що у Євгена Хмари — популістичні заяви й фото, які чергують одне одного і лише все більше розчаровують з кожним днем. Він каже про розширення інфраструктури військових госпіталів, коли кількість госпіталів треба скорочувати, адже їх створювали, як і нові бригади, для прилаштування людей у тилу та збільшення часу лікування поранених задля звітності. Це хіба не потребує уваги? Жодного слова у тимчасово виконуючого обов'язки міністра оборони про мобілізацію, про ВЛК; про військову криваву медицину на полі бою, коли людей досі не забирають днями. Подане звільнення Казмірчука досі не погоджене (!), як досі не підписане Президентом ЖОДНЕ зі звільнень, поданих Драпатим. Новий Головком відсторонив людей і призначив ТВО, але досі жодного остаточного призначення немає. Спливає місяць. Допомагати, забезпечувати, сприятимемо. А де конкретика?Федорова звинувачували в популізмі всередині владної команди, але мовчать про максимальний, класичний, поверхневий популізм Хмари. Про те, у що лише за один місяць скотилося Міноборони. Де ваша логіка, шановні політики? Пане Президенте? Міністерство оборони крениться, і невже це вас влаштовує? То анулюйте посаду міністра, поставте сервер зі ШІ, який точно не матиме жодних амбіцій, і намалюйте йому аватара для презентацій. Ефект буде близький.Адже виглядає так, що нам продають фотогенічного актора, який грає роль «міністра оборони», замість керівника.Дуже прикро, що бойовий офіцер із прекрасною репутацією спецпризначенця повівся на це і погодився відігравати роль. Євгене Леонідовичу, схаменіться!

Вперше після призначення нового Головкома побувала на фронті. Ніколи не переставала відвідувати зону бойових дій, але це ставало дедалі екстремальнішим, адже доводилося мати справу не лише з фізичною небезпекою через обстріли, дрони та інші фактори війни, а й із гонитвою Сирського та його наближених за тим, щоб я не мала інформації про їхні зловживання, неадекватні накази та про те, що насправді відбувається. Врешті, наприкінці, оминала штаби та працювала безпосередньо на позиціях дронщиків, у фронтових містах тощо. Ніколи не переставала адвокатувати те, що і як відбувається. Зокрема, що проблеми з обороною Донецької області замовчувалися, а ресурси перенаправлялися на інші напрямки. Так, зокрема, ворог майже захопив Костянтинівку, вже не кажучи про Покровськ чи Селидове значно раніше. Це був складний і водночас максимально відвертий період, який залишив багато вражень від кооперації та пошуку істини. Також це був період інтенсивної роботи щодо евакуації цивільного населення зі спецпризначенцями Нацполу та опрацювання відповідного закону. Тут спасибі Клименку.Дякую всім і кожному, хто допомагав. Зараз, звичайно, у військах відчувається свіже повітря. Уже деякі репресовані командири, яких знаю і поважаю, повернулися із заслання, уже буквально за тиждень помітна інша динаміка рішень, бойовий дух. Люди менш затиснуті. Що і як буде далі — важко сказати, але надія у військах є.Із предметного: нарешті те, що відбувається з просуванням росіян до Краматорська, стало пріоритетом, і вже є певні системні зміни. А вигнання ворога з Дніпропетровської області дуже швидко довели до логічного завершення, що дало змогу приділити увагу іншим напрямкам. Для цього потрібно було буквально кілька рішень, які затягувалися й не приймалися.Фото: У Дружківці цього тижня. На жаль, місто вже не має жодної цілої будівлі.

Євген Хмара не розуміє, що таке демократичний цивільний контроль? У якому напрямку відбувається рух? Що спочатку має бути план війни в Міноборони, а військові — виконувати його? Що ЗСУ — це інструмент Міноборони, а Міністр оборони — не завгосп ЗСУ? Що він політично відповідальний за те, чи є розуміння, як вести війну та чи відповідають ЗСУ характеру цієї війни? Як перемагати? За КОНТРОЛЬ?Ще будучи тимчасово виконуючим обов’язки, він уже став говорити загальними фразами про «потреби фронту» замість плану війни та КОНТРОЛЮ Міноборони. «Потреби фронту» можуть бути різними: «Скеля», танки, застаріла артилерія тощо. Якщо це покладуть йому на стіл, він підпише?І навіть якщо нове військове керівництво не подаватиме таких пропозицій, під «потребами фронту» можна замаскувати різні «хотілки» лобістів оборонних компаній.Дуже сумно. Мабуть, остаточно розсварюся з Євгеном Леонідовичем. Залишилося лише, щоб він заблокував мене в месенджерах:)Звичайно, не голосуватиму за нього на посаду Міністра оборони. Вважаю таке голосування знущанням і підміною понять.