Що можна написати в День пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років, символом якого стали слова «ніколи знову», коли запобіжники не спрацювали і світ ЗНОВУ?То що, мільйони смертей у Другій світовій були даремними? Однозначної відповіді на це питання немає. Бо немає у світі справедливості.Ми постійно намагаємося пояснити собі ті чи інші явища, структуруючи їх із позицій справедливості, покарання зла і перемоги добра. Але це вигадані людством категорії, які надзвичайно хиткі й тримаються на конкретних домовленостях у конкретний момент часу. Ці домовленості хиткі й постійно змінюються.Якби справедливість і «ніколи знову» існували, то в перші дні повномасштабного вторгнення літаки НАТО закривали б небо над Україною. Ба більше, світ не віддав би Крим росії у 2014-му й не проковтнув би це, з готовністю ковтати далі її газ та нафту. Ба більше, не дав би статися вторгненню росії в Грузію у 2008-му, а ще раніше — взяв би Україну та Грузію до НАТО, закривши будь-які спроби апріорі.Багато «якби», якби «ніколи знову» існувало.А так, мільйони смертей, мільйони після них, десятки воєн попереду і право сильного.Даремно?Ні. Шлях людської еволюції — безкінечна боротьба. Зокрема, за уявні категорії. І якби тоді не було протистояння маргінальним гілкам розвитку людства, світ би скотився дуже сильно. Сильніше, гірше, страшніше.Не дати скотитися йому знову — завдання теперішніх поколінь. Щоб внуки і правнуки мали трохи спокою. Але не забути і розуміти далі «ніколи знову» — це ще одне надскладне завдання.Боротьба триває.Дяка всім причетним.