🕰 Парфумерні археологи: Бренди, які здули пил з історії Як і обіцяла, продовжуємо розмову про тренд на відродження класики. Якщо великі доми на кшталт Chanel просто підтримують життя у своїх хітах, то герої сьогоднішнього поста пішли далі. Вони відкопали забуті парфумерні бренди минулого століття й повернули їх на полиці. 1. Jacques Fath — міфічний ірис, який став легендою Якщо у світі парфумерії є святий ґрааль, то це Iris Gris (Сірий Ірис), створений у 1946 році. Він зник майже одразу після смерті кутюр'є Жака Фата і став легендою аукціонів. Сучасний дім Jacques Fath зважився на неймовірне — вони повністю реконструювали цей шедевр під назвою L'Iris de Fath. Парфумери буквально розклали старий зразок на молекули, щоб відтворити те саме міфічне поєднання найдорожчого ірисового кореня та соковитого персика. Через шалену концентрацію натуральної сировини аромат випускається мікроскопічними партіями й коштує сумасшедших, просто космічних грошей, ставши символом абсолютного ексклюзиву. 2. Cherigan Paris — тютюн для Марлен Дітріх Цей бренд гримів у шалені 1920-ті роки в Парижі, уособлюючи епоху джазу та арт-деко, а потім зник на пів століття. Кілька років тому його реанімували, повернувши до життя головний історичний хіт — Fleurs de Tabac (1929). Тот самий аромат, який колись обожнювала Марлен Дітріх. Тепер це делікатно адаптований під норми IFRA густий тютюн із розкішною вінтажною пудрою. 3. Bienaimé — будуарна естетика з блошиного ринку Історія цього відродження звучить як сценарій для кіно: сучасна власниця бренду випадково знайшла старовинний флакон Bienaimé на блошиному ринку, закохалася в аромат, викупила права на бренд і запустила машину часу. Аромати Vermeil та La Vie En Fleurs перезібрали за архівними рецептами 1930-х років. Вони пахнуть дорогою французькою пудрою, фіалками та помадою, але оформлені в сучасні екологічні флакони. 4. D'ORSAY — перший унісекс в історії Граф Альфред д'Орсе створив свій перший аромат ще у 1830 році для своєї таємної коханої, щоб вони могли пахнути однаково — так з'явився перший унісекс задовго до того, як це стало трендом. Сучасні парфумери повністю переосмислили спадщину бренду. Наприклад, їхній легендарний аромат Tilleul (Липа) 1915 року переродився у сучасну версію: з нього прибрали важкий ретро-пил, залишивши геніальну, свіжу й медову липу, яка звучить неймовірно стильно сьогодні. Купувати таку парфумерну «історію» — це як вішати вдома реставровану картину. Це потрібно далеко не всім, але ті, хто вміють читати парфумерні сюжети між рядків, ні на що не проміняють такий досвід. 💬 Як вам такі парфумерні розкопки? #jacquesfath #відродження_класики #нішовапарфумерія #історія_парфумерії #ірис #вінтаж
📝 Пост №1: Тренд чи забавка для обраних? (Частина 1) 🕰 Тренд дня: Відродження класики — коли старі аромати прикидаються новими Парфумерний світ максимально циклічний і трохи передбачуваний. Спочатку всі фанатично женуться за новинками, пахнуть однаковими молекулярними хмаринками чи цукровою ватою, а потім — раптово втомлюються. І ось тоді на сцену велично виходять вони: реконструкції ретро-ароматів. Легенди, які бренди намагаються повернути до тями й життя. Тут важливо розуміти: це не просто «перевипуск» у новому флакончику з бантиком. Це складна хімічна й юридична спроба відтворити оригінал, який колись зник через безжальні обмеження IFRA, божевільну вартість інгредієнтів або просто тому, що маркетологи свого часу вирішили: «Ну, це ретро вже ніхто не купує». Хто вже грає в парфумерних некромантів Guerlain та серія Les Pièces d'Exception / Les Légendaires: Тут потрібна хвилина суворої парфумерної правди. У 2023 році дім справді святкував сторіччя легендарного шипру Mitsouko, але бренд випускав лімітовані відновлені шедеври (на кшталт Djedi чи Coque d'Or) у спеціальних колекціях, а класичний Mitsouko Extrait — це історія про вічну боротьбу з IFRA за право залишити хоч трохи натурального дубового моху, бергамоту та персикового альдегіду. Проте Guerlain дійсно залишається головним архіваріусом індустрії. Chanel: Тут без сюрпризів. Вони регулярно перетрушують формули своєї класики (як-от №5 чи №19). Парфумери дому щоразу намагаються зробити неможливе: перезібрати культові альдегіди та квіти так, щоб і сучасні суворі європейські норми не порушити, і щоб видатна «П'ятірка» раптово не перетворилася на освіжувач для повітря. Robert Piguet: Досі тримають оборону зі своїми бронебійними хітами Fracas (1948) та Bandit (1944). Вони дійсно намагаються тримати формулу максимально близько до оригінального задуму Жермен Сельє. Щоправда, сучасна заборона на натуральну анімаліку (цивету) та жорсткі рамки на туберозу й мох змушують сучасних парфумерів творити дива молекулярної ілюзії, щоб Bandit залишався тим самим зухвалим шкіряним шипром, а не його блідою тінню. Чи стане це новим мейнстримом? Спойлер: ні. Повна, бескомпромісна реконструкція ароматів минулого століття так і залишиться елітарною розвагою. По-перше, якісна реставрація формули — це пекельно складно й дорого для брендів. По-друге, пересічному покупцю зазвичай не потрібні лекції з історії, він шукає в магазині просто «щось свіженьке й компліментарне». Важкий шкіряний шипр чи густі ретро-альдегіди для багатьох звучать занадто драматично. Тому для мас-маркету цей тренд «новим чорним» не стане, але для вузького кола поціновувачів — це справжня золота жила. 💬 А як ви ставитесь до таких парфумерних «ігор у минуле»? 🕰 ❤️— Обожнюю, це справжня машина часу! 🤔 😝— Дякую, але краще нове та сучасне, ніж добре забуте старе. Вже у наступному пості ми перейдемо від теорії до практики й розберемо конкретні бренди, які побудували свій камбек виключно на парфумерній археології. Спойлер: розповім про один міфічний ірис, який сьогодні коштує сумасшедших грошей! Не перемикайтеся. 😉 #тренд #відродження_класики #парфумерна_історія #ifra #парфюманія
🪵 Архівна знахідка: Mystère Rochas — аромат із 200 інгредієнтів, який неможливо повторити1978 рік. Навколо вирують Opium від YSL та Shalimar від Guerlain — важкі, густі, відверто східні композиції. І раптом модний дім Rochas випускає Mystère (Таємниця). Аромат, який не був схожий ні на що. І це не перебільшення, а чиста хімія.Хто створив цей шедевр?Його автор — французький парфумер Ніколя Мамунас. Mystère став його magnum opus. Щоб побудувати цю неймовірно складну, багату композицію, Мамунас використав близько 200 інгредієнтів!Для порівняння: більшість сучасних ароматів містять усього 50–80 компонентів. Mystère був не просто парфумом — це була грандіозна архітектура з моху, квітів та смол.Чим він пахне?Офіційно це розкішний східний шипр. Усередині — дика суміш гальбануму, гіацину, дубового моху, пачулів та чуттєвого цибетину. На відміну від солодких трендів того часу, цей аромат — сухий, землистий і глибокий. Він пахне як густий ліс після зливи: мокре листя, розігріта волога земля, гіркуваті трави й легкий натяк на дим.Драматична доля легендиАромат одразу став культовим. Але його доля виявилася сумною. Наприкінці 90-х через обмеження IFRA формулу змінили, замінивши натуральний мох та тваринні ноти синтетикою, а на початку 2000-х Mystère взагалі зняли з виробництва. Назавжди.😎 Хвилинка гордості: мій особистий скарбЧому я про це пишу? Бо тримаю в руках справжню історію. У моїй колекції є той самий автентичний Mystère 1988 року випуску (так-так, батч-код підтверджує!). Причому в найбажанішій концентрації — Eau de Parfum.Він зберігся просто ідеально. Коли я наношу його, це не просто парфум — це подорож у часі, коли парфумерія була мистецтвом без компромісів та заборон. Сьогодні за такими флаконами колекціонери ганяються по всьому світу, віддаючи сотні доларів, а в мене він — ось тут, на поличці.Mystère — це парфумерний характер у чистому вигляді. Він не намагається сподобатися чи зібрати компліменти. Він тримає дистанцію та інтригує.Питання до вас: Чи знайомі ви з такою глибокою вінтажною класикою? Чи, можливо, заздрите моєму флакончику? 😉❤️— о так, це скарб, я теж люблю вінтаж,🔥 — ніколи не пробував(ла), але тепер мрію хоча б послухати!#архів #Mystère #Rochas #вінтажнапарфумерія #мояколекція
🥵 +35: парфумерна шафа проти мене — чи я просто гола Київ, +35. Вдома кондиціонер тримає стабільну реальність: аромати тут поводяться пристойно, як люди, які знають міру і не намагаються зайняти весь простір кімнати. Але це лише закрита система. За дверима — інша фізика. 🌿 Цитрусові композиції: «я просто легка і свіжа» Бергамот, неролі, м’ята — класика прозорості. У кондиціонері це звучить як ідеальний старт: чисто, близько до шкіри, майже невимушено. У +35 усе це скорочується до короткого спалаху. Шлейф не губиться — він просто не встигає сформуватися. Залишається ефект: «я щось наносила чи це був намір?» 🌑 Уд і компанія: «я серйозна присутність» Уд, смоли, шкіра — структура з характером. Вдома це звучить зібрано, глибоко, навіть красиво. Але в місті ця зібраність стає надмірною присутністю. Шлейф уже не натяк — це географія. І ти не проходиш повз. Ти залишаєш слід у повітрі, навіть якщо не планувала. 🐾 Мускус: «чиста шкіра… або ні» Мускуси починаються майже ідеально: м’яко, чисто, делікатно, як «друга шкіра». У кондиціонері це виглядає як мінімалізм, який знає, що робить. Але +35 не читає етикетки. І раптом ця «чистота» стає надто людською: тепла тілесність, трохи надлишкової близькості, ефект присутності, який уже складно назвати «ароматом». Це момент, коли парфум перестає бути ідеєю і стає станом. 🍦 Ваніль: «солодке життя, яке перегрілося» Є ще ваніль. Вона завжди обіцяє комфорт: м’якість, тепло, затишок, трохи десерту в повітрі. У кондиціонері це може бути навіть елегантно — кремова, обтічна, контрольована солодкість. Але в +35 ваніль перестає бути десертом. Вона стає щільністю. Солодкість більше не тримається на шкірі — вона розчиняється в повітрі, стає важкою, майже липкою, і раптом звучить не як «затишок», а як «забагато». І ти ловиш себе на думці: це все ще парфум чи вже температура з домішкою цукру? 🔁 Момент переходу: двері як редагування Найбільш чесний момент — секунда виходу з дому. Бо вдома аромат — це задум. На вулиці — це редакція без твого погодження. 🧾 Фінал: варіанти реальності У +35: - цитруси зникають - уд стає простором без кордонів -- мускус раптом говорить занадто близько - ваніль перегрівається до стану, який складно назвати «комфортом» І головне — жоден флакон не гарантує, що ти пахнеш так, як думала зранку. І є ще один варіант. Коли ти нічого не наносиш. Тільки шкіра і дуже обережне рішення не втручатися в атмосферу. І в цей момент стає трохи іронічно зрозуміло: найкращий парфум у +35 — це інколи просто відсутність парфуму. #особисте #парфюманія_особисте #спека
🥀 Архівна знахідка: Opium — аромат, який не злякався скандалу1977 рік. Yves Saint Laurent випускає аромат із назвою Opium. І починається буря.Що сталосяКитайська діаспора в США обурилася: назва асоціювалася з Опіумними війнами та трагічними сторінками історії Китаю. Активісти вимагали змінити назву, пікетували магазини, закликали до бойкоту. Деякі торгові мережі вагалися, чи просувати аромат далі .Але YSL не змінили назву, попри хвилю критики. І скандал зробив Opium рекламу, яку неможливо купити за гроші. Продажі злетіли до небес. Opium став одним із головних бестселерів кінця 70-х та 80-х років.Хто створивПарфумер Жан-Луї Сьозак — один із авторів Opium. Пізніше він став одним зі співавторів легендарного Dune від Dior. Але для багатьох саме Opium залишився його найвідомішою роботою.Що всерединіСеред головних нот: мандарин, гвоздика, жасмин, мирра, пачулі, сандал, амбра. Це не легкий квітковий аромат. Це пряна, смолиста, глибока композиція. Пахне як вечір, який ви проведете не вдома.Чому це легендаПо-перше, назва. Назвати парфум «Опіум» у 1977 році — це провокація. Але це спрацювало. Недарма багато прихильників жартують, що Opium викликає майже «парфумерну залежність».По-друге, реклама. У 2000 році обличчям Opium стала Софі Даль, онука Роальда Даля. Вона позувала оголеною на червоному оксамиті. Рекламу заборонили в Британії — і це тільки підігріло інтерес .По-третє, Opium досі випускають. Майже 50 років — і він не зник, не став «музейним експонатом». Його носять і зараз.Як він пахне сьогодніБагато шанувальників вважають сучасну версію м'якшою за оригінал. Гвоздика не така гостра, мирра легша, амбра не така насичена. Але характер залишився: Opium — це все ще аромат для тих, хто хоче, щоб їх запам'ятали.Якщо хочете справжню глибину — шукайте вінтажні флакони 70-х. Вони досі з'являються на eBay, і ціна на них стартує від $100. Але це того варте.🖋 Кілька слів наостанокПоки я готувала цей матеріал, я зрозуміла: Opium — це не просто аромат. Це приклад того, як сміливість і провокація можуть створити легенду. YSL не злякалися — і подарували світу парфумерний шедевр.Сподіваюся, і ви відкрили для себе щось нове. Бо саме для цього я тут — розповідати про парфумерію так, щоб вона ставала ближчою.Питання до вас: Пробували Opium? Чи ця легенда пройшла повз вас? 🥀 ❤️— пробував(ла), це класика, 🔥 — не пробував(ла), але тепер цікаво.#архів #Opium #YSL
😄 Особисте: синдром парфумерної шафиВідкриваю парфумерну шафу.Стоять флакони. Красиві. Дорогі. Майже всі — як нові.Беру один.Не пшикаю.Бо я його вже знаю.У голові він уже на мені: перші ноти, перехід у серце, тепла база, шлейф у просторі. Я вже встигла з ним вийти з дому, повернутися, отримати компліменти і «випадково» запам’ятатися комусь назавжди.Ставлю назад.Беру наступний.Те саме. Інший сюжет, але фінал той самий — я його вже «носила». Щоправда, без участі реальності.Ще один флакон.І ще один.Кожен уже має свою історію. Побачення, вечір, прогулянка, «той самий день». Усе відбулося. Просто в голові.Проблема в тому, що я навіть не встигаю їх використовувати — я їх випереджаю.Уява завжди на крок попереду аромату.Закриваю шафу і ловлю себе на думці:пара сотень флаконів.І дивне відчуття — ніби носити вже нічого. Бо все вже «прожито».Причому не один раз.Це замкнене коло:бачиш флакон → уявляєш аромат → проживаєш його → він стає «знайомим» → хочеться нового.А новий — уже теж десь попереду, у черзі в голові.І найцікавіше, що шафа при цьому навіть не закривається до кінця.Знайомо? 😄😄 — я теж так «ношу» аромати🤦♀️ 🤨— шафа велика, а носиться одне й те саме#особисте #парфюмернашафа
🍵 Пікантний скандал: чи втратив Tom Ford свою душу після продажу Estée Lauder? У парфумерному світі не часто бувають гучні струси. Але коли змінюються епохи — обговорюють усі. Головна тема останніх років — повний перехід бренду Tom Ford під крило б'юті-гіганта Estée Lauder. Що сталося Наприкінці 2022 року корпорація Estée Lauder викупила бренд Tom Ford за астрономічні $2,8 мільярда. А вже у квітні 2023 року сам Том Форд випустив свою прощальну колекцію і остаточно залишив посаду креативного директора. Офіційно — щоб повернутися в кіно. Неофіційно — фанати досі сперечаються, чи не став причиною тиск корпоративної машини. У чому суть побоювань фанатів Estée Lauder — це величезна імперія, якій потрібні прибутки, масове зростання та нові ринки. Tom Ford завжди асоціювався з ексклюзивністю, нішевим підходом і шаленою провокацією. Хоча Estée Lauder створювали парфумерію для Форда з 2005 року, після повного викупу бренду правила гри змінилися. Багато хто вважає, що тепер бренд почне випускати більше комерційних ароматів «для всіх», поступово втрачаючи ту саму фірмову фордівську ексцентричність та безкомпромісність. Хто тепер біля керма Замість самого Тома Форда за бізнес тепер відповідає Гійом Жез (новий генеральний директор бренду), а за стиль — дизайнер Пітер Гокінгс. Проте палкі шанувальники Private Blend невпинно повторюють: «Без самого Тома це вже не те». Нові релізи хороші, але їм наче бракує колишнього безумства та сміливості. Чому це важливо Бо це класична історія про те, що відбувається, коли ім'я митця стає власністю великої корпорації. Це про трансформацію сучасного парфумерного світу: де стає менше ризиків, але більше маркетингу та бізнесу. Питання до вас: Як ви ставитесь до таких угод? Вони допомагають брендам рости чи вбивають їхню індивідуальність? 💼 😎— це просто бізнес і розвиток, 🎭 😔 — сумую за епохою самого Tom Ford. 🖋 Кілька слів наостанок Поки я готувала цей матеріал, я зрозуміла одну річ. Tom Ford — це не просто бренд. Це ім'я, яке стало символом сміливості, провокації та безкомпромісного стилю. І коли митець віддає своє дітище в руки корпорації — це завжди ризик. Можливо, аромати залишаться хорошими. Можливо, навіть чудовими. Але чи будуть вони «тими самими»? Побачимо. Сподіваюся, і ви відкрили для себе щось нове. Бо саме для цього я тут — розповідати про парфумерію так, щоб вона ставала ближчою. Не просто «нюхати», а розуміти. Дякую, що ви зі мною. Давайте досліджувати цей світ разом. #бренд_під_лупою #парфумерний_скандал #TomFord #EstéeLauder
👜 Бренд під лупою: Louis Vuitton — не тільки сумкиКоли кажуть «Louis Vuitton», ви уявляєте монограму, валізи, сумки. Але є дещо, про що часто забувають: Louis Vuitton — це ще й серйозний гравець у парфумерії. І вони тут не новачки.Як усе починалосяУ 2016 році Louis Vuitton відродили свою парфумерну лінійку після 70 років мовчання. Перший аромат бренду — Heures d'Absence — вийшов ще у 1927 році. У 1928 з'явилися Je, Tu, Il та Réminiscences. А останній перед перервою — Eau de Voyage — у 1946. Потім — тиша. І ось, майже через 70 років, Louis Vuitton повернулися у світ парфумерії.Для цього вони найняли Жака Кавальє-Беллетрюда — легендарного парфумера, який став штатним «носом» Louis Vuitton у 2012 році. Він працює в легендарному центрі Les Fontaines Parfumées у Грассі й створив більшість ароматів бренду. До речі, саме в цьому ж центрі створюються й аромати Dior — тож рівень майстерності тут зашкалює.Що вони випускаютьЛінійка Louis Vuitton — це не масовий люкс, а ексклюзивна парфумерія, яка за якістю та ціною наближається до ніші. Ось кілька знакових ароматів:• Imagination — чорний чай, калабрійський бергамот, сицилійський апельсин, неролі, імбир, амброксан. Свіжий, але з глибиною. Один із бестселерів.• Ombre Nomade — уд, малина, шафран. Глибокий, димний, трохи брутальний. Для тих, хто любить, щоб шлейф випереджав на два кроки.• Heures d'Absence — мімоза, жасмин, троянда. Ніжний, але не простий. Той самий аромат, з якого все починалося у 1927 році — тепер у сучасному переосмисленні.• Étoile Filante — османтус, магнолія, мускус. Легкий, сяючий, майже як дорогоцінний камінь.Чому це цікавоБо Louis Vuitton не продають свої аромати в кожному duty-free. Їх можна знайти тільки в бутіках бренду та на офіційному сайті. Жодних Sephora, жодних мас-маркетів. Це створює відчуття ексклюзивності: щоб спробувати, треба або зайти в LV, або замовити онлайн.Плюс — якість. Жак Кавальє використовує дорогі інгредієнти й не економить на концентрації. Тому їхні аромати — це не «пшикнув і забув», а «пшикнув — і тепер це твій підпис».Скільки це коштуєЦіни стартують від €440 за 100 мл. Але є нюанс: флакони можна перезаправляти в бутіках. Це дешевше, ніж купувати новий, і більш екологічно.Питання до вас: Пробували аромати Louis Vuitton? Чи для вас це все ще «тільки сумки»? 👜 👍— пробував(ла), це круто, 🤔 — не пробував(ла), але цікаво.#бренд_під_лупою #LouisVuitton🖋 Кілька слів наостанокПоки я готувала цей матеріал, я й сама дізналася багато нового. Раніше Louis Vuitton для мене були просто «новими духами» в красивих флаконах. А тепер — це історія довжиною майже в століття. З перервами, поверненнями, легендарними парфумерами й амбіціями, гідними великого дому.Сподіваюся, і ви відкрили для себе щось нове. Бо саме для цього я тут — розповідати про парфумерію так, щоб вона ставала ближчою. Не просто «нюхати», а розуміти.Дякую, що ви зі мною. Давайте досліджувати цей світ разом.
Хто це створивЖермен Сельє — одна з перших жінок-парфумерів у світі. І одна з найсміливіших. Вона не боялася перебільшувати: якщо тубероза — то в максимальній дозі. Якщо білі квіти — то так, щоб перехоплювало подих .Fracas став її головним шедевром. У 1948 році це була революція: жоден аромат до цього не звучав так відверто квітково.Як він пахнеТубероза. Багато туберози. Якщо ви ніколи не нюхали справжню туберозу — уявіть жасмин, але більш вершковий. Гарденію, але більш густу. Щось одночасно солодке, зелене й трохи тваринне.До туберози додаються жасмин, гарденія, конвалія, апельсиновий цвіт. У базі — мускус, сандал, дубовий мох. Але все це — лише обрамлення. Головна героїня тут одна.Хто його носивМадонна. Марлен Дітріх. Едіт Піаф. Б'янка Джаггер. Усі, хто хотів пахнути не «мило», а незабутньо .Мадонна якось сказала: «Я ношу Fracas, бо він пахне як жінка, яка знає, чого хоче». І це, мабуть, найкращий опис цього аромату.Чи можна знайти заразТак. Бренд Robert Piguet досі випускає Fracas. Сучасна версія — трохи м'якша за оригінал (мускус не той, дубовий мох обмежений), але тубероза все ще на місці. Якщо хочете справжню глибину — шукайте вінтажні флакони 50-х. Але будьте готові: це аромат, який не питає дозволу. Він просто заходить — і все.Питання до вас: Пробували Fracas? Чи тубероза для вас — це «занадто»? ❤️ — пробував(ла), це легенда, 🔥 — не пробував(ла), але цікаво.#архів #Fracas #тубероза
🎭 Тренд дня: Парфумерний лейринг — мистецтво змішувати ароматиКолись змішувати парфуми вважалося майже злочином. «Ти зіпсуєш композицію!», «Парфумер уже все продумав!», «Не можна так!». А тепер це називається лейринг (layering) — і це головний тренд останніх двох років.Що це такеЛейринг — це коли ви наносите кілька ароматів одночасно, створюючи власну унікальну композицію. Не «пшикнув одним — і готово», а «спочатку це, потім те, а зверху — краплю ось цього». Як діджей, тільки з парфумами.Чому це стало трендомБо TikTok. Хештег #perfumelayering зібрав понад 2 мільярди переглядів. Люди змішують усе: люкс із мас-маркетом, нішу з аптекою, свіже з солодким. І знаєте що? Часто виходить геніально .Плюс — це спосіб дати друге життя ароматам, які «не зайшли». Замість того, щоб продавати флакон, його можна спробувати «одружити» з іншим.Як це працює• Спочатку база — щось мускусне, амброве або деревне (Molecule 01, Another 13, Glossier You)• Потім акцент — квітковий, фруктовий, пряний — те, що хочете виділити• Фінал — деталь — один пшик чогось несподіваного, щоб додати характеруАле є й «дикий» метод — і я ним грішу. Це коли протягом дня нашаровуєш аромати поступово. Спочатку один — вранці. Потім, через годину, ще один — бо настрій змінився. Потім ще. І ще. До вечора на шкірі може бути до п'яти (!) шарів. І знаєте що? Іноді це звучить краще, ніж будь-яка продумана композиція. Іноді — дивно. Але ніколи не нудно.Хто вже це продаєБренди швидко зрозуміли, що лейринг — це не просто хобі, а ринок. Jo Malone побудували на цьому всю маркетингову стратегію: їхні аромати спеціально створені для змішування. Byredo також пропонують «шари». Escentric Molecules випустили набір Molecule M+, де всі аромати сумісні між собою. Kilian також пропонує змішувати свої аромати.Моя думкаЛейринг — це як готувати не за рецептом, а за настроєм. Іноді виходить шедевр. Іноді — дивна суміш, яку хочеться змити. Але це завжди цікаво.Питання до вас: Пробували змішувати аромати? 🎭 👌— так, і це любов, 🤔 — ні, я за чистоту жанру.#тренд #лейринг #perfumelayering
TGLIST.COM.UA
