Як вдало автор цього посту поєднав ріелторів із кол-центрами 😅

Я завжди намагаюся дивитися на речі об’єктивно. Роки роботи з проблемними об’єктами, там, де є конфлікт, навчили мене одному правилу: у кожному конфлікті є дві сторони медалі.

З одного боку — ріелтори.

І давайте чесно: роками частину ринку самі агенції привчали працювати через фейкові оголошення. Частина ріелторів не оформлена як ФОП. Частина дійсно хоче отримувати комісію готівкою.

На жаль, у Дніпрі я це бачила не один рік.

І через це сьогодні страждають нормальні ріелтори — фахівці, які працюють прозоро, реально допомагають клієнтам і несуть відповідальність за свою роботу.

З іншого боку — клієнти, які абсолютно аргументовано незадоволені.

Бо коли людина телефонує за конкретною квартирою, а виявляється, що її «вже продали», «власник передумав», «оголошення неактуальне», але їй одразу починають пропонувати десять інших варіантів — довіра до професії зникає дуже швидко.

А хто винен?

На мою думку — потроху всі.

«Директори» агенцій, які самі навчали нових ріелторів працювати через фейкові оголошення, бо «так швидше отримати клієнта».

І це, до речі, не залишилося десь у минулому.

Навіть зараз є агенції, які є членами професійних ГО і при цьому вивантажують великі обсяги оголошень на DIM. RIA та OLX.

Причому дуже часто це навіть ексклюзивні об’єкти інших колег. Інколи — ще й із заниженою вартістю.

Мета проста — зібрати контакти.

Менеджери можуть навіть не відповідати одразу. Контакт уже отриманий, а через певний час людині телефонують і починають пропонувати зовсім інші об’єкти.

І після цього ринок дивується, чому клієнти не довіряють ріелторам.

Професійні та громадські організації, які роками так і не навели лад на ринку та не змогли сформувати зрозумілі правила гри.

Причому особливо дивно це виглядає, коли агенція може бути членом професійної організації, але при цьому продовжувати користуватися тими самими методами роботи.

Держава, тому що роками фактично не було нормального контролю цього ринку.

А зараз маємо іншу крайність: замість системного наведення порядку з’являються ініціативи, які викликають ще більше конфліктів і запитань у самих учасників ринку.

І окрема моя любов — портали оголошень.

Бо величезна кількість фейків, шахрайських схем і просто неіснуючих пропозицій роками чудово почувалася саме на великих майданчиках.

І це стосується не лише нерухомості.

Якби свого часу була нормальна верифікація користувачів, власників та самих об’єктів, частини цього просто не було б.

Тому маємо те, що маємо.

І коли сьогодні ріелторів порівнюють із шахрайськими кол-центрами, мене це, звичайно, дратує.

Бо ставити знак рівності між професійним ріелтором і шахраєм — це маніпуляція.

Але просто обурюватися і кричати «ми не такі!» теж недостатньо.

Професії варто чесно подивитися на себе й поставити незручне запитання:

а чому у клієнтів узагалі сформувалося таке ставлення до ріелторів?

Бо репутація професії не з’явилася за один день.

Її роками формували всі: агенції, окремі ріелтори, портали, професійні організації й держава.

Моя вечірня рефлексія.

А я сиджу і радію, що сьогодні маю можливість обирати, де, з яким ринком і за якими правилами працювати.

І, як завжди, мати запасний план 😉