Мандзяк Віктор | Вся ця концепція базується на так званій глюкостатичній теорії регуляц...

Вся ця концепція базується на так званій глюкостатичній теорії регуляції харчової поведінки. Суть якої зводиться до того, що якщо в крові 🩸 багато цукру - ми ситі, якщо мало - голодні. Хм... Ця теорія побачила світ в середині минулого століття. Я ся сильно вибачаю, але з того часу багато чого змінилось, зокрема появився айфон, народився я з підпищиком і в 1994 році відколупали нарешті той невловимий фактор ситості в жировій тканині, якого ми знаємо за обзивкою лептин. Тепер ми знаємо, що регуляція харчової поведінки - це складно, і рівень глюкози в крові - лише маленький гвинтик в цій системі...Після того, як ми спожили солодке, дійсно різко зростає рівень глюкози в крові. І інсулін теж виділяється. І окрім того, що він знижує рівень глюкози (як пояснювала дієтологиня з фільму), він змушує жирову тканину виробляти гормон ситості лептин, а в жилудку пригнічує вироблення гормону голоду греліну [1]. А ще різке підвищення глюкози в крові сповільнює авакуацію хімусу з жилудка в дванадцятипалу кишку [2], тобто затримує їжу в жилудку, що "тримає" нас ситими [3]. Тому не дивно, що в експериментах було показано, що в першу годину після трапези їжа з високим глікемічним індексом (така як солодощі) краще пригнічує голод і апетит, ніж ЗОЖ-ПП гречка, морква і яблуко [4]. Але їжа з низьким глікемічним індексом (цільні крупи, фрукти, овочі) робить нас ситими надовго [4]. Але чи справа в глікемічному індексі (ГІ) per se, чи то сонце встає не тому, що півень кукурікає, а тому що Земля вертиться?..🧐Продукти з низьким ГІ (ті, що не викликають різкого стрибка цукру в крові), зазвичай мають невисоку щільність енергії (некалорійні) і бататі на клітковину - важливі фактори ситості. Низька енергетична щільність дозволяє продукту заповнити собою жилудок, а клітковина затримує їжу в цьому "харчовому мішку", що робить нас ситими. Окрім того клітковина перешкоджає засвоюванню білків, жирів і вуглеводів (БЖВ), тягне їх в нижні відділи тонкого кишечника, де у відповідь на ці БЖВ виділяються різні молекули ситості, такі як холецистокінін і GLP-1. ОК, відсутність різких коливань рівня глюкози в крові в результаті споживання такої їжі теж має значення, але чи першочергове - велике питання 🤷‍♂️ [4].Давай підсумуємо, підпищикТи можеш інтегрувати в свій раціон трохи солодкого. Солодке -> гіперглікемія -> інсулін -> гіпоглікемія -> голод - то трохи недолуга і надміру спрощена схема, навіть якщо її демонструє крута дієтологиня в крутому фільмі "Цукор" (фільм, до речі, гівно).Всьо, подякуй Богу за Вітю.Віктор Мандзяк — той, що силкується пізнати реальністьЛІТЕРАТУРА:1. Is Glycemic Index of Food a Feasible Predictor of Appetite, Hunger, and Satiety? (Niwano, 2009)2. Physiological hyperglycemia slows gastric emptying in normal subjects and patients with insulin-dependent diabetes mellitus (Schvarcz, 1997)3. Correlation between echographic gastric emptying and appetite: influence of psyllium (Bergmann, 1992)4. Effect of Glycemic Carbohydrates on Short-term Satiety and Food Intake (Anderson, 2003)Мій інстаграм